На межі ХІХ і ХХ ст. у Києві була поширеною практика будівництва за проектами студентів і професорів петербурзької Академії мистецтв та Інституту інженерів цивільної архітектури. Такими були проекти Міського музею, Миколаївського костелу та низки інших споруд, автором яких сьогодні вважається В.Городецький. Так сталося і з будинком №15 на Андріївському узвозі. Спроектували його у Петербурзі, а от хто з архітекторів пристосував, залишається таємницею.

                Цей будинок із вежею вважають найзагадковішим місцем Андріївського узвозу, з яким пов’язано багато дивних історій. Будинок виріс біля гори з чудернацькою назвою Уздихальниця 1904 року. Його спорудили на замовлення багатого підприємця Дмитра Орлова. За тиждень до завершення робіт будівля раптово спалахнула. І хоча потім встановили, що причиною цього стало звичайнісіньке недбальство, будинок одразу ж зажив поганої слави. Вона зміцніла після того, як протягом перших років свого існування будинок змінив аж трьох господарів. Розповідали про дивні шумні й стогони, що лунали з вентиляційних та пічних отворів і так лякали мешканців, що вони намагалися якнайшвидше звідси їхати.

                Нарешті один з мешканців будинку (а це був відомий історик Степан Голубєв, який орендував тут квартиру), втомившись слухати моторошні завивання, вирішив дізнатися, у чому ж справа. Він з’ясував, що «винна» у всьому звичайнісінька яєчна шкаралупа. Річ у тім, що замовник будівництва довго не виплачував робітникам гроші, через що ті дуже обурювалися. Вирішивши провчити його, вони підклали у димохід шкаралупки з маленькими дірочками, через які дув вітер, утворюючи ці моторошні звуки.

                Кияни ще називають цей будинок замком Ричарда Левове Серце. Так його вперше жартома нарік київський письменник Віктор Некрасов 1967 р. Справа у тім, що з 1922 р. тут мешкав любитель лицарських романів і блискучий оповідач історій про київську старовинну Юревич. За пристрасть до лицарських хронік Некрасов називав його Ричард Левове Серце, тож і помешкання з «будинку» перейменували на «замок».

                Зберігаючи і сьогодні атмосферу  загадковості, стіни будинку-замку продовжують вабити до себе відчайдушних любителів пригод та середньовічних легенд часів короля Артура і лицарів Круглого столу.

                На Андріївському узвозі, 13 стоїть ще один знаменитий будинок. У ХХ ст. тут жила багатодітна родина Булгакових, з якої походить відомий російський письменник Михайло Булгаков. Його батько Афанасій Іванович був професором Київської духовної академії, викладачем історії протестантських церков та одним з найкращих у Росії фахівців з історії англіканської церкви.

                Михайло Булгаков мешкав у цьому будинку з 1906 по 1913 рр. Звідси він ходив до Першої київської гімназії, а потім і до Київського університету св. Володимира, де вчився на медичному факультеті. Події роману «Біла гвардія», п’єси «Дні Турбіних» та повісті «Незвичайні пригоди доктора» відбуваються саме у цьому будинку.

                Коли у 1990-х тут створювали музей Булгакова, частину інтер’єру будинку зробили повністю таким, як він описаний у творах письменника.