Сучасна українська літературна мова утворилася з різнотипних структурних одиниць, які формувалися  упродовж багатьох століть (на думку вчених із V - VI ст. н. е.). Українці послуговуються нею системі переважно із всенародною однозначністю. Українська мова для них є однією з суттєвих духовно-внутрішніх і зовнішніх національних сутностей.

Зміст терміна «сучасна українська література містить кілька означень: «літературна» « сучасна», «українська».       

Реалія «сучасна українська літературна мова» вужча, ніж «сучасна українська мова», до якої належать ще й  українські діалекти (територіальні, місцеві) і властиві їм мовні одиниці — діалектизми, а також просторічні слова, жаргонізми, сленгізми й арготизми.

Літературна мова - це мова, яка унормована всенародною практикою мовленнєвого спілкування, впорядкована, опрацьована письменниками, вченими, громадськими діячами, іншими верствами інтелігенції. В обох формах (писемній та усній), в усіх стилях і жанрах свого вияву вона єдина для кожної окремої нації, народу, для всіх, хто має в ній потребу і постійно послуговується. Літературну мову характеризує її над діалектне використання – найтиповіше, соціально найпотрібніше і найумотивованіше. Вона має стабільні, усталені норми у вимові, лексиці, фразеології, граматиці і в стилістиці. Літературна мова будь-якого народу починається з письма, з писемної фіксації усного мовлення.

Унаслідок наукового вивчення української літературної мови впродовж багатьох поколінь поступово створювалась наука про неї – українське мовознавство.

Сучасна українська літературна мова сформувалась на українській народній основі. Вона бере свій початок від появи перших трьох частин «Енеїди» (1798) українського письменника Івана Котляревського. Означення «сучасна» має кілька значень. У найширшому значенні сучасна українська літературна мова – це літературна мова нашого народу, яка використовується уже понад два століття. У вужчому значенні цим означенням охоплюється час існування української літературної мови впродовж трьох поколінь.  

Українська мова в її літературній формі належить до найрозвиненіших мов світу. Оволодіння стилістикою сучасної української літературної мови – оволодіння її культурою в усній і писемній формах, в усіх її стильових і жанрових різновидах.