Конотація (лат.co(n) - префікс, що означає об'єднання, сумісність, і notatio - позначення) — сумарне чи тотальне значення слова, як описове, так і емоційне. У лінгвістиці використовується для опису супутнього емоційно-експресивного значення мовної одиниці, яке пов'язане з описовим значенням та яке доповнює його. У філософії та логіці використовується у дещо вужчому значенні, а саме конотацією терміну є набір властивостей, що їх посідають усі об'єкти із розширення терміну. Наприклад, конотацією терміну «хмарочос» є набір ознак, властивих усім будинкам понад певну висоту.

ЗНАЧЕННЯ СТИЛІСТИЧНЕ - одне з основних понять стилістики. Стилістичне значення є супровідним до лексичних і граматичних значень слів та виразів. Здатністю створювати певний стилістичний ефект воно обмежує сферу свого використання. Для визначення стилістичних значень важливими є поняття узуальних (часто вживаних, неформальних) і оказіональних (рідко, ситуативно вживаних) значень, прямих і переносних.