Головна » Статті » Методика навчання української мови » Теоретичний матеріал |
Методика вивчення орфографії Завдання методики вивчення орфографії:
Орфографія у шкільному курсі української мови пов’язує в практичних діях знання учнів з усіх розділів мовознавства: фонетики, будови слова і словотвору, лексики, морфології і синтаксису. Ознайомлення з принципами української орфографії програмою не передбачено, проте вони лежать в основі методики навчання правопису: властивості орфографії визначають вибір методів і прийомів навчання. Формування орфографічних умінь викликає в учнів неабиякі труднощі. У школі ставиться завдання: сформувати відносну орфографічну грамотність учнів. Її рівень визначається нормами оцінки, зазначеними у програмі. Для досягнення основної мети - формування відносної орфографічної грамотності – необхідно реалізувати такі завдання:
Удосконалювати процес навчання мови можна тільки за умови засвоєння учнями загальних понять курсу, а саме основних наукових правописних термінів. Учень перестане бути безпомічними тоді, коли під час розпізнавання орфограми вдаватиметься до правил. Механізм формування в учнів орфографічних умінь і навичок довготривалий. Це пов’язано з особливостями пам’яті, для якої характерні не лише власності запам’ятовування і відтворення, а й забування. Тому методика оволодіння орфографією передбачає періодичну корекцію учнівської вправності на основі системи послідовно виконуваних дій. Для навчання орфографії у шкільній практиці широко використовуються схеми, алгоритми та інші види наочності. Ознаками для поділу загальної категорії диктантів на типи можуть бути:
Залежно від мети виконуваної роботи диктанти бувають:
Залежно від того, який учні пишуть диктант (без змін чви зі змінами) диктанти поділяють на групи:
Залежно від способу проведення навчальні диктанти поділяються на:
| |
Переглядів: 4367 | | |
Всього коментарів: 0 | |