Редакційно-видавничий процес – це сукупність обумовлених практикою книговидання послідовних дій видавничих працівників, спрямованих на підготовку і випуск у світ того чи іншого виду видавничої продукції.

Етапи редакційно-видавничого процесу.

Підготовчий етап. Цей етап розпочинається задовго до тієї мит, коли редактор розпочне працювати з авторським оригіналом. Створений конкретним автором, такий оригінал ще потрібно віднайти.

Пошук потрібного автора та оригіналу є найважливішою справою на цьому етапі дій видавця чи редактора.

Кілька найпоширеніший шляхів потрапляння авторських оригіналів до видавництва:

• ‘‘самопливом’’;
• за посередництва літературних агентів;
• через виставково-ярмаркові та книговидавничі тусовки;
• через індивідуальні замовлення авторам.

Ще одна відповідальна дія редактора, що відноситься до його функціональних обов’язків – редакторський аналіз як прогностичне міні-дослідження, мета якого – оцінити авторський оригінал не лише з точки зору структури, змісту, функціонального призначення, а й можливостей просування майбутнього видання на ринку, його економічної доцільності.

Наступною складовою підготовчого етапу редакційно-видавничого процесу є приймання авторського оригіналу. Серед вимог, які має поставити редактор перед автором під час прийняття оригіналу, обов’язково залишаються дві:

• оригінал має бути підписаний автором із зазначенням дати подання його до видавництва;
• оригінал має бути комплектним і повністю підготовленим автором до видавничого втілення.

І, нарешті, редактор на цьому етапі готує первинні документи для зведення «Облікової картки видання».

Такими є:

• творча заявка від автора, написана на ім’я керівника видавництва;
• розгорнута анотація або план-проспект видання;
• інформація про самого автора, що містить точні паспортні дані.

Редакційний етап. Перед тим як поставити одержаний оригінал на конвеєр редакційної обробки, редактору в деяких випадках доведеться вирішити ще одне питання, пов’язане з рецензуванням.

Рецензування майбутнього видання обов’язкове у таких випадках, коли готуються до друку:

• підручник або навчальний посібник з грифом Міністерства освіти і науки України;
• будь-який вид навчального видання з рекомендацією навчального закладу чи наукової установи, якщо це видання здійснюється не на замовних засадах;
• довідкове, енциклопедичне видання;
• наукове, науково-популярне видання.

Рецензією прийнято називати критичний твір, у якому розглядається й оцінюється опубліковане видання (це – зовнішня рецензія, призначена для публікації в пресі) чи оригінал майбутнього видання (це – внутрішня рецензія, виконана на замовлення видавництва чи навчального закладу).

Коли процес рецензування успішно пройдено, за оригінал можна братися редактору. Йдеться про початок редагування.

Оптимальний варіант проходження оригіналу у редакції видавництва:

1. Перше читання (чи детальний перегляд) оригіналу редактором та його аналіз.
2. Редагування тексту редактором.
3. Робота з відредагованим текстом технічного і художнього редакторів перед верстанням.
4. Верстання відредагованого тексту в обумовленому форматі і у відповідності із вказівками технічного і художнього редакторів. (Здійснюється оператором комп’ютерного складання або верстальником).
5. Читання першої верстки, звіряння редакторських виправлень, внесених у форматі А4. Коректорські процеси зчитування і вичитування.
6. Виведення підписаної редактором і головним редактором верстки на папір. Остання звірка попередніх виправлень.
7. Виведення оригінал-макета на плівки.
8. Виготовлення, редагування, звіряння і виведення на плівки художнього оформлення зовнішньої і внутрішньої частин видання.

Виробничий етап починається з вибору видавництвом поліграфічного підприємства та укладання угоди з ним на друкування видання. Після цього здійснюють передачу оригінал-макета з усіма необхідними документами (лист видавництва, комплектний оригінал, технічна видавнича специфікація та договір із поліграфічним підприємством).

Контрольні запитання

1. Дати визначення  та характеристику етапам редагування.

Список рекомендованої літератури

 1.Партико З.В. Загальне редагування: нормативні основи. – Львів: Афіша, 2006. – 416с.

 2.Мильчин А.Э. Методика редактирования текста. – М.: Логос, 2005. – 524с.

 3.Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця: Практичний посібник. – К.: НВЦ НКМ,2006. – 559с.

 4.Сикорский Н.М. Теория и практика редактирования. – М.: Высшая школа, 1980. – 328с.

 5.Капелюшний А.О. Редагування в засобах масової інформації. – Львів: ПАІС,2005. – 304с.