Переставлення

Переставленням називають такий метод формалізованого виправлення, коли для усунення помилки компонент повідомлення переміщають в іншу позицію.

Часто цей метод використовують, щоб позбутися помилок у композиції повідомлення.

Такий метод виправлення дає змогу в повному обсязі зберегти всі складові частини авторського тексту, а, отже, обсяг повідомлення не змінюється. Таким чином, авторський оригінал залишається майже не зміненим, як цього й вимагають норми авторського права. Проте і такий найпростіший метод виправлення, особливо на макрорівнях, редактор обов’язково повинен узгоджувати з автором, інакше можна порушити хронологічну послідовність подій, логічних зв’язків тощо.

Видалення

Видаленням називають такий метод формалізованого виправлення, при якому з повідомлення усувають компонент, що містить помилку.

Завдяки видаленням зменшується обсяг авторського оригіналу й відбувається компресування інформації в повідомленні.

Виправлення методом видалення є досить простим, проте може вимагати досить складного попереднього аналізу. Загалом же, це виправлення не трудомістке.

Поряд із тим, інколи можна ненавмисно видалити компонент тексту, в якому, крім відхилення, є ще й цінна інформація. Таким чином, видалення вносять в авторський оригінал зміни, що суперечить нормам авторського права. Тому їх обов’язково слід погоджувати з автором.

Заміна

Заміною називають такий метод формалізованого виправлення, коли в повідомленні на місце видаленого компонента, що містив помилку, вставляють інший, без помилки. Метод заміни використовують тоді, коли відхилення неможливо позбутися ні методом переставлення, ні методом виправлення.

Порівняно з іншими методами заміна складніша, оскільки вимагає одночасно і видалення, і вставлення тексту. Внаслідок заміни обсяг повідомлення змінюється несуттєво.

Вставлення

Вставленням називають такий метод формалізованого виправлення, коли для усунення помилки в позицію, де вона є, додають потрібний компонент.

Вставлення збільшує обсяг авторського оригіналу, що, у принципі, належить до негативних характеристик цього методу. Проте, з іншого боку, вставлення можуть зробити повідомлення зрозумілішим.

Цей формалізованого метод виправлення є досить трудомістким.

Спеціальні методи

Спеціальні формалізовані методи використовують здебільшого для виправлення компонентів нетекстової частини оригіналу.

До числа спеціальних методів належать:

• виправлення таблиць (наприклад, треба переставити назви стовпців таблиці на місце назв рядків, а назви рядків – на місце назв стовпців);
• виправлення ілюстрацій (наприклад, треба змінити насиченість якогось кольору);
• виправлення проекту видання (наприклад, необхідно втягнути абзац на задану величину вліво).

Спеціальні методи, як правило, несуттєво змінюють повідомлення, але при цьому вимагають від редактора детальних знань щодо технології такого виправлення.

Спеціальні методи виправлення є трудомісткими.

Скорочення

Скороченням називають такий неформалізований (творчий) метод виправлення, коли методом видалення окремих компонентів з повідомлення скорочують його обсяг, іноді до наперед заданої величини. При цьому зовсім не обов’язково, щоб компоненти, які видаляють, містили помилки.

Скорочення найефективніше виконувати у такий спосіб:

• визначити рівень, на якому слід провести скорочення;
• вибрати шкалу для експертних оцінок;
• біля всіх компонентів визначеного рівня поставити експертні оцінки, що вказують на ступінь відповідності компонента основній темі повідомлення;
• видалити з повідомлення компоненти, оцінка яких свідчить про те, що вони найменше стосуються основної теми повідомлення.

Опрацювання

Опрацюванням називають такий неформалізований метод виправлення помилок, коли в повідомленні роблять переставлення, видалення, заміни, вставлення та скорочення, причому загалом ступінь редагованості повідомлення не перевищує 25-30%.

Опрацювання, як правило, використовують стосовно тих повідомлень, які мають порівняно велику кількість помилок.

Опрацювання дає змогу значно вдосконалити повідомлення, однак водночас веде до появи змін у тексті, необхідності пристосування до авторського стилю, а також можливості ненавмисного спотворення інформації. Опрацювання є трудомісткою процедурою.

Перероблення

Переробленням називають такий неформалізований метод виправлення помилок, який вимагає переставлення, видалення, заміни, вставлення та скорочення, причому в цілому ступінь редагованості повідомлення не перевищує 30-50%.

Цей метод, як правило, застосовують до тих повідомлень, автори яких подають цінну для реципієнтів інформацію, проте мають низький кваліфікаційний рівень. Завдяки використанню цього методу вдається суттєво піднести науковий та мистецький рівень повідомлень.

Серед негативних характкристик методу слід назвати:

• наявність у тексті максимальних за обсягом змін;
• необхідність пристосування до авторського стилю, що пов’язане зі значними труднощами;
• найвища серед усіх методів виправлення трудомісткість виконання.

Застосовувати перероблення слід у виняткових випадках, причому бажано лише за попередньою згодою автора.

Неформалізовані (творчі) виправлення, наслідком яких є ступінь редагованості повідомлення понад 50%, не можна вваажати редагуванням. Їх слід розглядати як літературний запис авторського повідомлення іншою людиною.

Контрольні запитання

1. Методи виправлення повідомлень.
2. Творчі методи виправлення повідомлень.
3. Нетворчі методи виправлення повідомлень.

Список рекомендованої літератури

 1.Партико З.В. Загальне редагування: нормативні основи. – Львів: Афіша, 2006. – 416с.

 2.Мильчин А.Э. Методика редактирования текста. – М.: Логос, 2005. – 524с.

 3.Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця: Практичний посібник. – К.: НВЦ НКМ,2006. – 559с.

 4.Сикорский Н.М. Теория и практика редактирования. – М.: Высшая школа, 1980. – 328с.

 5.Капелюшний А.О. Редагування в засобах масової інформації. – Львів: ПАІС,2005. – 304с.