Щоб знайти своє місце в житті, треба багато чому навчити, дізнатися на власному досвіді. Життя багатогранне, і слід встигати за його бурхливим плином, уміти пристосовуватися до нового, невідомого, а для цього – постійно удосконалювати набуті знання. Шлях до них нелегкий, він потребує завзяття й наполегливості. Та якщо хочете бути освіченим, ерудованим, затребуваними, на шляху до знань вас не зупинять ніякі перешкоди.

            Проте, на жаль, є і такі, хто думає: бути освіченим ні до чого. Навіщо знати класичну літературу? Без цього не можна прожити! А математика… і без неї можна порахувати гроші, головне, щоб вони були. Фізика? Щоб користуватися розеткою, праскою, лампочкою чи телевізором, знання теорії не потрібні. Але так міркувати можуть тільки безініціативні, ледачі і як наслідок – неуспішні люди.

            Зрозуміло, що людина – не енциклопедія і все знати не може. Тому у вищих навчальних закладах, як правило, навчають шукати інформацію і ефективно використовувати її. Формули та історичні дати, які доводилось зубрити перед іспитами, може, й вивітрюються з пам’яті. А от уміння здобувати потрібну інформацію, знання – залишаються назавжди. Тим паче, що дізнатися про ту чи іншу подію допоможуть Інтернет і бібліотека (хоч доведеться витратити більше часу, але це джерело надійніше). Не варто зловживати «електронною допомогою», бо переваги знань у голові перед «інформацією на екрані» очевидні. Уявіть, що відповідь на запитання необхідна терміново, а змоги зазирнути в «шпаргалку» немає.

            Навіщо ще потрібні знання? Погодьтесь, приємніше спілкуватися з людиною освіченою, начитаною. Недарма О.Пушкін зазначав, що читання – найкраще навчання. Люди, котрі мали глибокі й всебічні знання, досягали висот. Цар Соломон попросив у Бога тільки одне – знання. А до цього додалися багатство, мудрість, любов, довголіття.