Головна » Файли » Плани-конспекти » 5 клас (українська література)

Життєрадісність, патріотичні почуття в поезіях П. Тичини «Не бував ти у наших краях!», «Блакить мою душу обвіяла…»
[ Викачати з сервера (25.2 Kb) ] 07.01.2015, 11:45

 

Тема: Життєрадісність, патріотичні почуття в поезіях П. Тичини «Не бував ти у наших краях!», «Блакить мою душу обвіяла…».

Мета:

  • навчальна: подати відомості про українського поета Павла Тичину, ознайомити з віршем «Не бував ти у наших краях!» як взірцем відтворення краси української природи, поглибити відомості про метафори та епітети як засоби мовної виразності;
  • розвивальна: розвивати вміння виразно та вдумливо читати позію, формувати вміння усвідомлювати зміст віршів, висловлювати свої відчуття, відтворювати в уяві картини природи, спостереження в поезії;
  • виховна: розвивати естетичні смаки, виховувати відчуття краси образного слова.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Теорія літератури: метафора, епітет. 

 

ХІД УРОКУ

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП УРОКУ
  2. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
  3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2.       Гра «Продовжте речення».

— Коли я буваю в лісі, полі, на луках…

— У нашому краї ростуть такі дерева: …

— Я знаю такі дикорослі квіти: …

— Картини природи викликають у мене почуття…

  1. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ, МЕТОЮ І ЗАВДАННЯМ УРОКУ
  2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
  3. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.  Розповідь учителя про П. Тичину.

1) Початок шляху.

Народився майбутній поет Павло Григорович Тичина на Чернігівщині у великій та багатодітній (13 дітей) сім’ї сільського дяка (тобто священника). Жили вони дуже бідно, надголодь. Маленький Павло мав досконалий музичний слух і дзвінкий голос, тому в 9 років його віддали в хор при одному з чернігівських монастирів. Там, у Чернігові, він змушений буде 13 років навчатися спочатку в бурсі, а потім у семінарії.

2) П. Тичина — обдарована особистість.

Навчання в духовному хорі не минуло марно — П. Тичина досконало вивчив нотну грамоту, оволодів азами диригування, навчився грати на багатьох струнних і духових інструментах. Надзвичайно любив бандуру й кларнет. Згодом, 1918 року, він назве свою першу збірку «Сонячні кларнети». Павло Григорович мав ще й здібності до малювання і навіть готувався вступити до Академії мистецтв у Петербурзі, але брак коштів став на заваді.

Тичина був знавцем не тільки українського слова, він постійно вивчав мови інших народів (знав 15 мов).

Проте, маючи дар співака, музиканта й живописця, він став поетом. Його вірші мелодійні, «кольорові», часто незвичайні за формою.

Як і Шевченко, прагнув обрати фах художника. Саме за малюванням помітив його інший український  письменник – Михайло Коцюбинський. Він зацікавився малюнками, а дізнавшись, що і вірші пише, запросив його до себе. Після цього і розпочався його шлях як поета. 1912 року з’явився в журналі перший вірш «Ви знаєте як липа шелестить». Однак Павло не зупинився лише на написанні віршів, він навчався грати на різних музичних інструментах, учився малювати, досконало володів 15 мовами. Письменник двічі висували на здобуття Нобелівської премії, але від неї він відмовився.

1918 року побачила світ одна з найкращих збірок поета «Сонячні кларнети», яка показала цілком зрілого митця. Вірші в цій книзі сповнені оптимізму, віри в майбутнє.

 

3.  «Поетичний практикум».

Цікаво!

П. Тичині належать незвичайні за формою і змістом вірші про природу, за якими можна уявити цілу казку.

Пастелі

Пробіг зайчик.
Дивиться —
Світанок!
Сидить, грається,
Ромашкам очі розтулює.
А на сході небо пахне.
Півні чорний плащ ночі
Вогняними нитками сточують.
— Сонце —
Пробіг зайчик.

Дощ

А на воді в чиїйсь руці
Гадюки пнуться… Сон. До дна.
Війнув, дихнув, сипнув пшона —
І заскакали горобці!..

— Тікай! — шепнуло в береги.
— Лягай…— хитнуло смолки.
Спустила хмарка на луги
Мережані подолки.

 

4.  Робота зі словничком літературознавчих термінів.

Метафора — один із основних тропів поетичного мовлення, що полягає в розкритті сутності одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю.

Метафора найчастіше виражається в дії, наприклад: кіт посміхався у вуса.

Різновидом метафори є уособлення (персоніфікація).

Епітет — образне означення, влучна характеристика особи, предмета або явища, яка підкреслює їх суттєву ознаку, дає ідейно-емоційну оцінку: сонце золоте, ясні зорі, тихі води.

5.  Виразне читання поезії «Не бував ти у наших краях!»

 Бесіда з учнями:

  1. Опишіть почуття ліричного героя поезії.
  2. За допомогою яких художніх засобів поет передає красу рідного краю? Наведіть приклади
  3. -Хто є головним героєм ліричних творів? (Ліричний герой)
  4. -Скажіть, що є предметом авторського опису у вірші? (Природа) Отже, до якого жанру належить цей ліричний твір? (До пейзажної лірики)
  5. Ось і наш перший крок до «Дерева рішень».
  6. -Яку лірику ми називаємо пейзажною?
  7. Пейзажна лірика –це вірші про природу, у яких передаються почуття, переживання, настрій ліричного героя під час спілкування з природою.
  8. Природа-найбільший учитель і мудрий вихователь. Мелодія природи і мелодія слів, що зливаються з шумом вітру і води, назавжди полонить і підкорює нас.
  9. -Ліричні пейзажі –це своєрідна форма художнього пізнання людської дійсності. Як ви гадаєте, яку основну функцію виконують пейзажі у даній поезії? (Звісно, у ліричних пейзажах змальовуються картини природи, але основне тут –той настрій, ті почуття, які викликає вона у ліричного героя).
  10. -Які почуття, настрої, думки пробуджує у вас поезія?
  11. -Які художні образи відтворено у вірші?
  12. -Визначте, яка пора року зображена у творі? Який час доби? Доведіть свою думку, спираючись на художні деталі тексту. (Учні використовують,,Пам’ятку з української мови та літератури,,).
  13. -Перечитайте другу строфу. Уявіть ледь помітне тремтіння повітря в спеку. Це явище поет передав образним висловом: «Думки пряде над нивами».
  14. -Чи доводилося вам бачити хвилювання ниви під вітром? Що вона нагадує? Як ви розумієте вислів «нивами-приливами»? (порівняння)
  15. -Знайдіть у вірші порівняння. Поясніть, на якій основі вони ґрунтуються.
  16. -Виділіть уособлення. Які риси людини перенесені на предмети природи?
  17. -В останніх трьох рядках описано річку при заході сонця, яке освітлює їх дрібні хвильки. Чим вони нагадують,,золото-поколото,,?
  18. -Який ритм вірша? Яка музика підійшла б до цього поетичного твору? (мажорна)
  19. -Яка тема та ідея твору?
  20.        Тема: показ краси природи рідного краю, почуття любові до природи, вираження патріотичних почуттів митця через поетизацію рідної природи.
  21.       Ідея: прославлення гармонії між природою та людиною.

 

Завдання пошуково-дослідницького характеру.

Орієнтовна відповідь

Тема — розповідь про красу рідного краю, силу духу людей, яким пісня допомагає в праці та відпочинку.

Головна думка — треба любити свою батьківщину, бути стійким і сильним у життєвих випробуваннях.

Художні засоби

Приклади

Епітети

Блакитні (простори)

Весняної (ночі)

Порівняння

Там могили, як гори

Повтори, вигуки

Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш

Риторичний оклик

Бо відтіль не таким би вернувся!

Риторичне питання

Чув про степ, що ген-ген простягнувся?

Метафора

Серце б’ється

Антоніми

Смієшся — ридаєш

6. Евристична бесіда

  • Що, на ваш погляд, є незвичним у побудові вірша? (Вірш побудований у формі незримого діалогу, суперечки, протиставлення. Поет захоплюється красою свого краю, його мужніми, працьовитими, співучими людьми, які «не люблять, не вміють ридати», «не можуть без пісні і нивки зорати», і ставить їх за приклад своєму незримому співрозмовникові, людині-песимісту, якого завжди бачить «в сльозах»).
  • Як, на думку поета, природа впливає на людину? Чи згодні ви з таким авторським баченням? (Поет вважає, що природа деякою мірою формує характер людини, наповнює душу красою, оптимізмом).

7. Самостійна робота

 Назвіть художні засоби, які є у вірші, з’ясуйте їх роль для розкриття теми та ідеї

Епітети: блакитні, веснянії; порівняння: як гори; перелічення: степи, могили, ночі; повтори: б’ється; вигуки, питальні, окличні речення, обрамлення (однакові початок та кінець).

8. Міні-дискусія

- Чи завжди свій край найкращий, найдорожчий? (АБО: Чи для всіх … і чому?)

9. Робота над характеристикою автора. Схарактеризуйте автора за йог опоезією.

(Чутливий, вразливий, любить свій край, пишається його людьми, тонко відчуває природу, оптиміст).

 

  1. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ ТА ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК
  1. Проблемне завдання. Спробуйте довести, що твір П. Тичини «Не бував ти у наших краях!» написаний віршованою мовою.

У творі передаються почуття ліричного героя; є рим (простори – гори, краях – гаях, вернувся – простягнувся).

Не бував ти у наших краях!

Там же небо – блакитні простори….

Там степи, там могили, як гори.

А веснянії ночі в гаях!

  • Два ненаголошених склади чергуються з одним наголошеним.

 

  1. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
  1. Слово вчителя

Існує кілька способів аналізу вірша – по образний (характеризуються художні образи твору), «за автором» (прослідковується хід думок та асоціацій поета), традиційний

Коментар

 

Вірш П. Тичини «Не бував ти у наших краях!» — поетичне звертання до уявного співбесідника. Ліричний герой говорить про свій улюблений степ, де небо без краю, де високі козацькі могили-кургани. де живуть мужні, працьовиті й співучі люди. Саме в них треба вчитися бути стійкими в життєвих випробуваннях, любити свою батьківщину.

Опишіть настрій вірша й ліричного героя. Які почуття виникли у вас під час читання поетичного твору?

Як ви розумієте рядки поезії "Душа моя сонця намріяла", "Душа причастилася кротості трав..."?

Назвіть зорові образи й опишіть картини, що постають у вашій уяві під час читання вірша.

Якого емоційного забарвлення надають віршу слова зі зменшено-пестливими суфіксами?

Виразне читання поезії учнями.

Аналіз відповіді товариша (використання виражальних засобів під час виразного читання).

Слово вчителя.

Для кожної людини край, де вона народилася, найрідніший і наймиліший серцю.

Послухайте, з якою любов'ю розповідає про свою Батьківщину П.Г.Тичина.

Учень читає напам'ять вірш "Не бував ти у наших краях"

Питання для обговорення

Колективна робота

Які почуття, на вашу думку, виникали в душі поета, коли він писав вірш? (Поет залюблений у чарівну природу свого краю, його переповнюють почуття гордості за земляків - витривалих і працьовитих людей, які йдуть по життю з піснею.)

Що говорить про історичне минуле рідного краю П.Тичина в поезії?

Земляки поета, за його словами, "не люблять, не вміють ридати". Назвіть риси характеру, які, на вашу думку, притаманні таким людям. Що виховало в них ці риси характеру?

Завдання за варіантами

Охарактеризуйте загальний емоційний настрій вірша. Які настроєві відтінки потрібно передавати під час виразного читання поезії?

Окресліть кольорову гаму вірша, назвіть зорові, слухові образи поезії "Не бував ти у наших краях".

Які художні тропи (епітети, метафори, порівняння) використовує поет у вірші?

Відповідь учнів, аналіз відповіді.

  1. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
  2. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

УРОК №2 ПАВЛО ТИЧИНА

Гра «Так» чи «ні»

  1. Павло Тичина народився на Черкащині? (Ні)
  2. Родина, у якій народився Павло Тичина, була багатодітною? (Так)
  3. Батько майбутнього поета був священником? (Так)
  4. Павло Тичина мріяв стати художником (Так)
  5. Уперше талант П. Тичини помітив Шевченко ? (ні)
  6. Павло Тичина не знав жодної мови? (ні)
  7. Перша збірка, що вийшла 1918 року, мала назву «Сонячні кларнети? (так)
  8. Павла Тичина двічі висували на Нобелівську премію у галузі літератури? (так)
Категорія: 5 клас (українська література) | Додав: StudentSun
Переглядів: 12889 | Завантажень: 170 | Рейтинг: 3.6/20
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]