Головна » Файли » Плани-конспекти » 5 клас (українська література)

Т. Шевченко. Розповідь про поета на основі повісті С. Васильченка «В бур’янах»
[ Викачати з сервера (281.0 Kb) ] 07.01.2015, 11:42

Дата ____/_____/_____ Клас __________ Прізвище вчителя ______________________________

Урок № 40

Т. Шевченко. Розповідь про поета на основі повісті С. Васильченка «В бур’янах»

Мета: ознайомити учнів із дитинством видатного українського поета, умовами його життя, розвитком таланту; розкрити значення мрії, наполегливості в досягненні мети

Очікувані результати: учні знають матеріал про життя та творчість письменника, розуміють значення того, що зробив поет для свого народу, відчувають пошану до великого українця.

Теорія літератури: біографічний твір.

Обладнання: підручник, портрет Т. Шевченка, текст повісті С. Васильченка «В бур’янах», ілюстрації до твору, виставка ілюстрацій «Життєвий шлях Т. Шевченка»

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

§ І.   Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання.

Розповідь про одного з героїв п’єси-казки О. Олеся «Микита Кожум’яка» (або від імені якогось героя).

§ ІІ.  Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

У кожного народу є свої герої, які стають його провидцями, оборонцями, ватажками в боротьбі за краще життя. В українців це Тарас Григорович Шевченко, той, хто заявив світу про свою батьківщину — Україну, гідно її представив як країну з високою духовною культурою, волелюбними традиціями. Про Великого Кобзаря й піде мова на сьогоднішньому уроці.

§ IІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.Лекція вчителя

Степан Васильович Васильченко (Панасенко) народився 1879 р. в м. Ічня Чернігівської обл. в родині безземельного селянина-шевця. Дитинство митця минуло на лоні природи. Після закінчення початкової школи майбутній письменник два роки займався самоосвітою, перечитував найкращі твори світової літератури, а потім вступив до Коростишівської учительської семінарії. Далі вчителював на Київщині та Полтавщині. Степан Васильченко захоплювався народною творчістю та поезією Шевченка. 1904 року побачило світ його перше оповідання, надруковане в «Київській газеті». Багато подорожував. Трохи пізніше через політичні погляди його було заарештовано, але потім хворого письменника випустили з в’язниці. Після цього митець почав заробляти на життя приватними уроками.

Степан Васильченко здебільшого писав для дорослих, хоча є твори і для дітей. До останніх можна віднести твір незавершений (планувалось 5 ч.) про життя Тараса Григоровича Шевченка. «В бурянах»  - це лише перша частина. Тут ідеться про дитинство Тараса Шевченка. Відомі факти доповнює щирим громадським почуттям, образним змістом, духом історії. В основі твору – концепція духовного зростання людини, зіткнення обдарованої юної особистості з ворожим соціальним середовищем. Перемагає цьому протистоянню внутрішня сила сина кріпака.

***Робота з текстом (Прочитайте про Тарасову хату)

 

2. Бесіда.

— Що вам відомо про Т. Шевченка?

— Які твори цього поета ви вивчали?

Кобзарем його звемо ми,

Так від роду і до роду,

Кожен вірш свій і поему

Він присвячував народу.

Тарас Григорович Шевченко – великий поет, геній українського народу. Перед

вами портрет мужньої людини, захисника прав знедоленого народу. Подивімось уважно. Погляд спрямований вперед, хоч десь там, у глибині очей, і причаївся ледь помітний смуток . У погляді віра у справедливість, вболівання за долю народу. Учитель коментує зображення) Мабуть, немає українця, який не чув би ім’я Тараса Григоровича Шевченка . Воно відоме не лише в Україні, а й в усьому світі. Чернеча гора під Каневом , де похований видатний письменник, стала національною святинею. А його книга «Кобзар» заявила світові, що є такий народ – українці, що вони хоч і поневолені, але горді, волелюбні, мають свої звичаї, традиції та багатовікову історію. Його твори сіють у наші душі зерна добра і світла, любові до рідної землі. Він віддав усі свої сили , щоб врятувати український народ і відкрив перед ним шлях у майбутнє. Шевченко – це Україна, а Україна – це Шевченко. А що ж ви можете сказати про Т. Шевченка?

Вправа «Мікрофон». Я знаю...

2. Читання напам’ять учнями поезій, що вивчалися у початкових класах..

3.   Розповідь учителя.

План розповіді вчителя

1)   Нещасливе дитинство майбутнього поета.

2)   Петербург — знакове для Т. Шевченка місто.

3)   «Кобзар» Т. Шевченка.

4)   Поет у неволі.

5)   Останні роки життя поета.

3.   Огляд виставки «Життєвий шлях Т. Шевченка», зображень пам’ятників у Харкові, в Каневі, у США, в Канаді та ін.

4.   Коментоване читання уривків із повісті С. Васильченка «В бур’янах».

3. Робота з текстом (учні зачитують початок оповідання).

Бесіда:–Як ви вважаєте, чому з казкового зачину розпочинається твір?

–Хто такі кріпаки? Як їм жилося?

Як вирозумієте слова народилася нова панові кріпацька душа?

5.   Обмін враженнями щодо прочитаного.

— Чи сподобався вам цей твір? Чи виникло бажання прочитати всю повість?

— Яким із цих уривків постає перед читачами Тарас Шевченко?

4. Вибіркове читання

– Зачитати фрагмент, у якому Тарасового батька кличуть на панщину . Як жилося людям у ті часи?

Що повитуха розказала про майбутню долю дитини? (Зачитати)

Творчий переказ Розказати від імені Катрі, як вона доглядала Тараса. (початок ІІ розділу).

Чи можна сказати, що Катря не дуже любила Тараса?

Чому вона не зав жди була уважна з малим Тарасом?

Чому хлопчика змушена була доглядати сестра?

 

 

§ IІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

7.   Коментоване читання уривків із повісті С. Васильченка «В бур’янах».

Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це легенда…

Україна — країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її…

Україна — це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки… Україна — це марні, обшарпані, голодні люди… Ідуть на панщину, чорні і німі. Ідуть, дітей ведуть…

Року 1814, з 26 на 27 лютого старого стилю, темної ночі, перед світом у селі Моринцях на Звенигородщині, в хаті Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгардта, блиснув у вікні єдиний на все село огник: народилась нова панові кріпацька душа, а Україні — її великий співець — Тарас Шевченко.

Минає рік. Батько й мати на панщину, Катерина сама ще недоросла, зв’язана з малим Тарасом, як ланцюгами… Проте сама нянька ще дитина — хочеться з подругами… погуляти… Посадить малого на вигоні, в ромашках… Вітром майнула до гурту, де аж куріла гульня,— про хлопця забула зразу …Катря, щира його нянька, … згадала про малого тільки тоді, як з поля показалася череда.

Росте Тарас Шевченко. Батьки — на панщині, брат десь пастушить, сестра на городі, а ти, Тарасе, куди хочеш — скрізь тобі шляхи одкриті… А бур’яни несходимі! Залізе — до вечора не вибереться… І мандрує мала людина по світу з ранку до вечора, дива всякі на ньому споглядає, розуму набирається.

Крадькома прислухається мати. Далі, сміючись, до чоловіків:

— …Каже, що ходив він туди, де сонце заходить, бачив залізні стовпи, що підпирають небо, і ті ворота, куди сонце заходить на ніч, як корова в хлів.

У старого Івана Шевченка, Тарасового діда, святами завжди повно людей у хаті: дід Іван грамотний, і в нього є велика книжка про святих мучеників.

Раптом слухачі мов ожили, очі в усіх заграли. Один за другим:

— Діду Іване, а розкажіть про Коліївщину!

Звенигородщина — співучий куточок України, Кирилівка не останнє в цьому село. Тарас Шевченко ще змалку купався в тих віршах невідомих поетів, що звуть їх народними піснями.

А восени сидить Тарас за граматкою між школярами в дяковій хаті…

Нудна була наука в тодішніх школах, нудна і тяжка, учили з-під різок, по церковних книжках, старим, довгим способом: буки-аз-ба. Проте малий Шевченко брався і до цієї науки охоче. Він відчував інстинктом, що за цією дяківською безтолковою школою десь далі ховається справжня наука — ясна, радісна…

Перше горе, що отруїло хлопцеві серце,— злидні та праця матір поклали в домовину. Хлопця взяли од школи дивитись за меншими в хаті. Батько оженився вдруге, взявши вдову, теж із дітьми. В хаті почалися сварки, бійки, докори, плач…

Тарас кинув рідну хату. За ним розбіглися, як руді мишенята, його менші брати і сестри, всі — хто куди, в найми.

Тараса непереможно тягнула до себе все тая ж обшарпана каліка-школа, отож… пішов до школи прохатися разом і за школяра, і за діда-сторожа, який мав слугувати і школярам, і їх учителеві-дякові.

Завжди голодний, у немитій сорочці, в драній довгій батьковій свиті… Дяк не дуже піклувався за свого учня-наймита… ганяв свого учня попідвіконню з мішком жебрачити… а то посилав красти…

§ IІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

4.   Коментоване читання уривків із повісті С. Васильченка «В бур’янах».

Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це легенда…

Україна — країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її…

Україна — це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки… Україна — це марні, обшарпані, голодні люди… Ідуть на панщину, чорні і німі. Ідуть, дітей ведуть…

Року 1814, з 26 на 27 лютого старого стилю, темної ночі, перед світом у селі Моринцях на Звенигородщині, в хаті Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгардта, блиснув у вікні єдиний на все село огник: народилась нова панові кріпацька душа, а Україні — її великий співець — Тарас Шевченко.

Минає рік. Батько й мати на панщину, Катерина сама ще недоросла, зв’язана з малим Тарасом, як ланцюгами… Проте сама нянька ще дитина — хочеться з подругами… погуляти… Посадить малого на вигоні, в ромашках… Вітром майнула до гурту, де аж куріла гульня,— про хлопця забула зразу …Катря, щира його нянька, … згадала про малого тільки тоді, як з поля показалася череда.

Росте Тарас Шевченко. Батьки — на панщині, брат десь пастушить, сестра на городі, а ти, Тарасе, куди хочеш — скрізь тобі шляхи одкриті… А бур’яни несходимі! Залізе — до вечора не вибереться… І мандрує мала людина по світу з ранку до вечора, дива всякі на ньому споглядає, розуму набирається.

Крадькома прислухається мати. Далі, сміючись, до чоловіків:

— …Каже, що ходив він туди, де сонце заходить, бачив залізні стовпи, що підпирають небо, і ті ворота, куди сонце заходить на ніч, як корова в хлів.

У старого Івана Шевченка, Тарасового діда, святами завжди повно людей у хаті: дід Іван грамотний, і в нього є велика книжка про святих мучеників.

Раптом слухачі мов ожили, очі в усіх заграли. Один за другим:

— Діду Іване, а розкажіть про Коліївщину!

Звенигородщина — співучий куточок України, Кирилівка не останнє в цьому село. Тарас Шевченко ще змалку купався в тих віршах невідомих поетів, що звуть їх народними піснями.

А восени сидить Тарас за граматкою між школярами в дяковій хаті…

Нудна була наука в тодішніх школах, нудна і тяжка, учили з-під різок, по церковних книжках, старим, довгим способом: буки-аз-ба. Проте малий Шевченко брався і до цієї науки охоче. Він відчував інстинктом, що за цією дяківською безтолковою школою десь далі ховається справжня наука — ясна, радісна….

Перше горе, що отруїло хлопцеві серце,— злидні та праця матір поклали в домовину. Хлопця взяли од школи дивитись за меншими в хаті. Батько оженився вдруге, взявши вдову, теж із дітьми. В хаті почалися сварки, бійки, докори, плач…

Тарас кинув рідну хату. За ним розбіглися, як руді мишенята, його менші брати і сестри, всі — хто куди, в найми.

Тараса непереможно тягнула до себе все тая ж обшарпана каліка-школа, отож… пішов до школи прохатися разом і за школяра, і за діда-сторожа, який мав слугувати і школярам, і їх учителеві-дякові.

Завжди голодний, у немитій сорочці, в драній довгій батьковій свиті… Дяк не дуже піклувався за свого учня-наймита… ганяв свого учня попідвіконню з мішком жебрачити… а то посилав красти…

 

§ ІV. Закріплення знань, умінь та навичок

Проблемне питання.

— Чи є щось повчального в біографії Великого Кобзаря для сучасних школярів?

(Прагнення до навчання, наполегливість у досягненні мети, долання труднощів.)

 

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Уміти розповідати про Україну часів Т. Шевченка, про його родину, дитинство, значення особистості й творчості митця для українського народу.

§ VІ. Підсумок уроку

Заключна бесіда.

— Чому твір С. Васильченка називається «В бур’янах»?

(Талант Т. Шевченка ввібрав у себе весь хист, здібності простого народу, виріс із народу.)

— Що тепер ви знаєте про Т. Шевченка?

1. Гра «Правда чи неправда»

– .Шевченко народився 10 березня 1814 року?

Батька Шевченка звали Іваном?

Тарас народися у селі Моринці?

Його доглядала сестра Катерина?

Вона не любила брата?

Категорія: 5 клас (українська література) | Додав: StudentSun
Переглядів: 9300 | Завантажень: 286 | Рейтинг: 3.2/18
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]