СЛОВОТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ

Іменники утворюються всіма способами, що відомі  українській мові: морфологічним (читач), морфолого-синтак-сичним (сільськогосподарський, наречена), лексико-семантичним (село Береза), словоскладанням (паровоз), зрощенням (прізвище Панібудьласка), абревіаційним (А ТС) тощо. Твірною базою для них в основному є дієслова  (малювання), прикметники (малюк), іменники (картоплиння),  числівники (п'ятірка), займенники (вашець).

СЛОВОТВОРЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ

Відносні і якісні прикметники розрізняються між собою словотвірною структурою. Відносні мають лише похідну основу, яка складається з твірної основи і твірного суфікса (сталь+ний). Основи ж якісних прикметників поділяються на дві групи: а) прикметники з непохідною основою (синій, жовтий), б) прикметники з похідною основою (холодний, мирний). Прикметники утворюються найчастіше  суфіксальним, префіксальним або префіксально-суфіксальним  способами, рідше — способом складання.

СЛОВОТВОРЕННЯ ЧИСЛІВНИКІВ

Система числівників є закритою і не поповнюється  новими утвореннями. Числівники — це самостійні числові  назви, що відтворюються в процесі мовлення. Утворюються  лише збірні числівники, які складають два типи із  суфіксами: 1) -ой·: двоє, троє; 2) -ер-: четверо, п'ятеро, шестеро, семеро, восьмеро, дев'ятеро і т. ін.

СЛОВОТВОРЕННЯ ДІЄСЛІВ

Словотвірний механізм дієслова характеризується  широким залученням різноманітних мовних ресурсів і багатством способів їх використання. Для дієслова виступають  твірними всі частини мови — іменники, прикметники, числівники, займенники, дієслова, прислівники, прийменники, частки, сполучники, вигуки. При словотворенні дієслів  застосовуються всі основні типи морфів: суфікси, префікси, постфікси та їхні комбінації. Похідні дієслова утворюються за  суфіксальним, префіксальним, постфіксальним, суфіксально-префіксальним, префіксально-суфіксально-постфіксальним, префіксально-постфіксальним способами.

СЛОВОТВОРЕННЯ ПРИСЛІВНИКІВ

Прислівники утворюються майже від усіх частин мови: іменників, прикметників, числівників, займенників, дієслів, прислівників. Для утворення прислівників застосовуються такі  способи: суфіксальний, префіксальний,  суфіксально-префіксальний, конверсійний (адвербіалізація), основоскладання. У творенні прислівників виявляються три типи відношень між твірними і похідними словами: транспозиційний  (тихий — тихо), модифікаційний (тихо — тихенько —  тихесенько), мутаційний (два — двічі, бігти — бігцем).