-          Наука – штука. Хто не вчивсь, не буде знати.

-          Вчитись ніколи не пізно.

-          Шануй учителя, як родителя.

-          Аз, буки – бери граматику в руки.

-          Людей питай, а свій розум май.

-          Не позичай у сусіда розуму.

-          Вчися чужого розуму, та свого не згуби.

-          Не кайся рано встати, а молодо учитись.

-          Один мудрий стоїть за десять дурних.

-          Догана розумного більш варта, як похвала дурного.

-          Дурням закон не писаний.

-          Хату руки держать.

-          Хто пізно встає, в того хліба не знає.

-          В умілого руки не болять.

-          Лінивий двічі робить, скупий двічі тратить.

-          Ледачому сюди зле.

-          Праця – то здоров’я, лінивство – то хвороба.

-          Богу молись, а сам стережись.

-          Ледачого і в церкві б’ють.

-          Рано встали, та мало напряли.

-          Гуляю та силу збираю.

-          Їв би кіт рибу, та в воду не хоче.

-          Він би робив, та в воду не хоче.

-          Живіт болить, а хліб горить.

-          Дурень думкою багатіє.

-          Надіявся дід на обід, та й без вечері ліг спати.

1.      Іде лісом – не шелестить

Іде водою – не плюс котить. (Промінь сонця або місяця)

2.      Взимку горою, а літом водою (Сніг)

3.      Доки батько народився, син по світу находився (Вогонь і дим)

4.      Діжечка на діжечці, діжечка на діжечці, а зверху китичка (Очерет)

5.      Що то за птах, що на вісьмох ногах. (Комар)

6.      Має роги і ноги, а держиться підлоги (Стіл)

7.      Хто завжди правду каже? (Дзеркало)

8.      Біла рілля, чорне насіння

Лиш той посіє, хто розуміє. (Папір, писання)