1.     Прислів’я та приказки на весняно-літній цикл свят

Березень  березовим віником зиму вимітає, а весну в гості запрошує.

Як вода капає зі стріх, то ще довго буде холодно.

 Який вітер від Явдохи, такий буде і до Покрови.

Повний місяць з дощем – бути мокрому літу.

Явдоха з водою, а Юрій з травою.

Євдокія красна, то й весна красна.

Прийшла Євдокія – селянинові надія.

У Явдохи сила – весь поділ замочила.

Якщо на Сорок Святих тепло, то стільки ж днів утримається гожа днина, а холодно – бути сорока морозам.

Коли хмарно і мороз, то скоро буде тепло і можна сіяти.

На Сорок Святих погода, то на гречку урода.

Квітневий день рік годує.

У квітні ластівка починає, а соловей кінчає.

Яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.

Гарна погода – гарний врожай.

На Благовіщення птиця гнізда в’є.

Благовіщення без ластівок – холодна весна.

Коли досвіт на Благовіщення без вітру й тепла, - буде гарний врожай.

Якщо на Руфа (21 квітня) добра погода – буде погоже літо, а нещасна – холодне й дощове.

Прийде тиждень Вербовий – бери віз дубовий.

Прийшла Вербниця – назад зима вернеться.

Дороге яєчко к Великому дню.

На Великдень перший раз зозуля кує.

Місяць травень хоч теплий, та голодний.

Травневий дощ, як з грибами борщ.

Сьогодні в нас Луки – ані хліба, ані муки.

Багач, що не має на Луки ні хліба, ні муки.

Святий Юрій корів запасає, а Миколай – коней.

Закує зозуля до цього дня – на поганий рік.

На Юрій починає співати соловей.

На Юрій посади редьку, та вроде як кулак.

На Бориса й Гліба багато хрущів – урожай на просо.

Співає соловейко усю ніч - на гарний сонячний день.

Держи сіно до Миколи – не побоїшся зими ніколи.

Прийшов Миколай – коней випасай.

До весняного Миколи не можна купатись ніколи.

У Петрівку мухи роблять  на панів, а в Спасівку (19 серпня) – на сеебе.

Петрівка – на хліб голодівка.

Хто в Петрівку сіна косить, той зимою і в собак їсти не просить.

У липні день одбуває, а жара прибуває.

У липні літо маківкою повито.

До Петра молочка відерце, а по Петрові глек і той неповний.

Від Петра красне літо.

По Петрові на дворі пусто, а в полі  густо.

Якщо на Петра один дощ – врожай непоганий, два – добрий, а три – багатий.

У серпні серпи гріють, а вода холодить.

З Іллею жнива закінчуються – осінь починається.

Ілля на полі копи лічить.

В цей день до обіду літо,  а по обіді осінь.

Цілий день сонячно – на недорід.

Прийшов Спас – бери рукавиці про запас.

Спас – усьому час.

Кусючий, як муха у Спасівку.

Святий Спас приготував усього про запас: і дощ, і вітер, і холод, і тепло.

2.     Які народні свята весняно-літнього циклу вшановуються у вашій родині?

Сорок Святих, Олекси, Благовіщення, Вербна неділя, Чистий четвер, Великдень, Бориса й Гліба, Трійця, Святий Петро, Перша Пречиста, Спас, Маковія.

3.     Які свята житимуть вічно?

Благовіщення, Вербна неділя, Чистий четвер, Великдень, Трійця, Спас, Маковія.

4.     Підберіть прислів'я та народні прикмети до осінньо-зимового циклу циклу свят.

Вересень весіллями багатий.

Прийшла перша пречиста – одягла природа намисто, прийшла друга Пречиста – взяла комара нечиста, прийшла третя Пречиста – стала діброва безлиста.

Прийшла Пречиста – на дереві чисто, а прийде Покрова – на дереві голо.

Жовтень ходить по краю та й виганяє пташок з раю.

Вересень пахне яблуками, а жовтень  - капустою.

Яка погода на Покрову, такою буде і зима.

Якщо в цей день сніг не покрив змелю – не покриє в листопаді і в грудні.

Хто лежить до Покрови, той продасть усі корови.

Як по Покрові, то і по теплові.

Якщо листопад дерев не обтрусить, то зима довгою мусить бути.

Якщо на Дмитра день без снігу, то ще не скоро буде зима.

Випав сніг – увесь листопад буде холодним і морозним.

Якщо відлига то на теплу зиму і ранню весну; цей день зі снігом – весна пізня; холод і сніг – на пізню і холодну весну.

Якщо на Михайла відлига – не жди санного шляху до Миколи.

Від Михайла зима морози кує.

Якщо на Михайла з дощем не услужить – добру й суху весну ворожить.

Грудень землю грудить і хату студить.

Скільки на Введення води, стільки на Юрія (6 травня) трави.

На Наума: вчися, сину, азбуки – прийде хліб сам в руки.

Не збирай синові худоби,  а збирай йому розум.

Прийшов Наум – пора братися за ум.

Яка погода на Варвари, така і на Різдво.

Який день на Варвари, такий і на Сави.

Хто заспить Варвару, той цілий рік буде сонливим.

Варвара заварить, Сава закалить, а Микола закує.

Якщо в грудні на Варвари болото, то буде зима красна, як золото.

Сави і Варвари на мені сорочку обірвали.

Сава бідний, а Микола багатий.

Сава – батько зимового Миколи.

Після Миколи пшениця вкриє поле.

Січень з груднем прощається, а на лютий очі косує.

У січні вночі панують сови та сичі.

Свято Коляди:

Зоряне небо – кури добре нестимуться і вродить горох.

Місячна ніч – урожай на баштани.

Сніг іде – врожай на яблуках.

Чисте і зоряне небо – буде сухе й врожайне літо.

Дми не дми – не до Різдва йде, а до Великодня.

Краще Різдво тріскуче, ніж пекуче.

Зелене Різдво – білий Великдень.

Якщо під Новий рік добрий сніг – сій гречку.

Який перший день у Новому році, таким буде і рік.

Василів вечір додає дня на курячу ніжку.

На Василя вечір відьми крадуть місяць.

На Новий рік погода – буде в полі урода.

Старий рік у ноги – Новий у пороги.

На Водохреща день теплий – буде хліб темний.

Йде лапатий сніг – на врожай.

Під час освячення води йде сніг – добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.

Лютий виганяє ковалів з гути.

Лютий – місяць вітрів і кривих шляхів.

Якщо на Стрітення півень нап’ється води, то хлібороб набереться біди.

Як на Стрітення капає зі стріхи – не найдеться з літа потіхи.

На Касяна не виходь до схід сонця, бо біда буде.

Яка Сиропусна неділя, такий і Великдень.

5.      Які осінньо-зимові народні свята вшановуються у вашій родині?

Коляда, Різдво, Маланка, Водохреще, Стрітення, Масляна, Друга Пречиста, Третяя пречиста, Наум, Варвари, Святий Миколай.