Необхідною умовою мотиваційного забезпечення уроку літератури є його педагогічна цілісність і структурна завершеність. У кожного вчителя свій стиль, почерк у проведенні уроків. Рідко доводиться спостерігати двох майстрів педагогічної справи, які б аналізуючи твір, застосовували однакові методичні прийоми. Мистецтво невичерпне в своїй основі, і це зумовлює різноманітні методи роботи, дидактичні завдання, структурні варіанти уроків. Структура — це форма уроку. Але вона не пасивна щодо змісту. Вдало  обрана структура — одна з необхідних передумов забезпечення педагогічної

результативності уроку. Обираючи певну структуру чи форму його, вчитель повинен враховувати

насамперед її доцільність. Завдання словесника — вибрати таку форму функціонування уроку, яка в умовах даного класу забезпечить найвищу педагогічну результативність, тобто урок повинен бути педагогічно доцільним. Доцільність у побудові уроку означає логічну продуманість усіх навчальних ситуацій, їх розумне сполучення в єдине ціле. Доцільність означає і відповідність організації уроку закономірностям та потребам літературного розвитку дітей, завданням літературної освіти, особливостям сприймання художньої інформації і її успішного впливу на особистість. Доцільність побудови уроку є результатом розуміння закономірностей навчально-виховного процесу.

Кожен урок літератури, на якому вивчається окремий художній твір чи творчість письменника, має свою специфічну мету. Вона зобов’язує вчителя розкрити перед учнями художній твір як неповторне явище мистецтва, показати самобутній характер творчості митця. Мета уроку в кінцевому результаті зумовлюється тими завданнями, які необхідно розв’язувати у процесі вивчення літератури. Важливо, щоб кожен урок, крім основної мети, обов’язково передбачав ще й інше особливе завдання — поставити на ньому проблеми, які б схвилювали дітей, викликали інтерес і бажання поспілкуватись на уроці, обмінятися думками. Якщо робота не завершується на уроці, а продовжується вдома, систематично здійснюється контроль за виконаннями учнями домашніх завдань. По-перше, контроль є стимулом до навчання. По-друге, перевірка знань включає в себе і навчальну функцію. Важливо з’ясувати не тільки те, чи виконував учень домашнє завдання, але і як виконав.

Далеко не завжди урок розпочинається з опитування учнів. Іноді опитування і засвоєння нових знань зливається в єдиний процес. Попередні знання органічно входять в нову систему знань, які набуває учень. Засвоєний учнями навчальний матеріал стає інструментом пізнання нового. У структурі старих знань нові сприймаються глибше, а попередні знання збагачуються, поглиблюються в ході виконання творчих завдань. В учнів потрібно виховувати інтерес до особи письменника. Важливим завданням уроків літератури у середніх класах є виховання навичок виразного читання, розвиток образного мислення. Кожна навчальна ситуація так чи інакше чимось зумовлена, тобто має

свої проміжні цілі. Встановимо доцільність і зв’язок навчальних ситуацій на

уроці, де вивчається вірш В.Сосюри “Весна”.

1. Індивідуальне опитування окремих учнів з колективним рецензуванням відповідей

дітей.

2. Повідомлення теми, мети уроку.

3. Бесіда з учнями про те, які твори про весну вони вже знають.

4. Розгляд картини М. Ткаченка “Весна” та С. Васильківського “Бездоріжжя”;

бесіда за змістом картин.

5. Коротка розповідь про В. Сосюру з використанням окремих кадрів кінофільму.

6. Читання твору вчителем.

7. Самостійне читання твору учнями з метою вибору найяскравіших рядків вірша,

що найбільше сподобалися дітям.

8. Бесіда за змістом вірша.

9. Читання твору учнями.

10. Підведення підсумків.

11. Завдання додому.

Полюбляють учні й уроки з використанням концертної програми. В останньому десятилітті все більшого поширення в школі набувають інтегровані уроки. Слово, інтегрований латинською мовою означає повний, цільний. М ається на увазі такі уроки, на яких поєднуються блоки знань з різних предметів, що дає можливість висвітити тему ґрунтовно, всебічно, використати нові резерви педагогічного впливу на школярів, нові можливості мотиваційного забезпечення навчального процесу.

Структура уроку повинна будуватися з урахуванням вимог оптимізації навального процесу, що виражається в найбільш раціональному доборі вчителем такої системи методів, форм і прийомів роботи, яка забезпечує високу педагогічну результативність. Відмінність чи недостатнє функціонування

того чи іншого елемента відповідно позначається на зміні якості всієї системи.