Тематика лабораторно-практичних занять розробляється відповідними загальнотеоретичними кафедрами і затверджується радою факультету.

Кредити враховують усі види навчальної роботи (лекції, семінари, лабораторні заняття, заліки, екзамени, практику тощо) і забезпечують уніфікований підхід до визначення трудомісткості освітньої діяльності студентів.

Лабораторне заняття проводиться зі студентами, кількість яких не перевищує половину академічної групи.

У вищій школі лабораторним заняттям надається значна увага.  Орієнтовний розподіл навчального часу становить від 20 до 30%. Перелік тем лабораторних занять зазначається (на одному занятті студенти виконують різні роботи). В окремих випадках лабораторні роботи виконуються циклами 2 – 4 заняття. За час проходження одного циклу лектор начитує матеріал для другого циклу.

Плани, технологію та методику проведення лабораторних робіт розробляють відповідні кафедри. Кількість годин на лабораторні заняття з окремої дисципліни визначається навчальним планом. Перелік тем лабораторних занять визначено робочою навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять не допускається. Кількість студентів на лабораторному занятті не повинна перевищувати половини академічної групи. Кожен студент має самостійно виконати всі лабораторні роботи й оформити їх результати.

БРИГАДНО-ЛАБОРАТОРНИЙ МЕТОД - одна з організаційних форм навчання, що застосовувалась в СРСР, у кін 20-х— на поч 30-х років XX ст Б -л м склався під впливом дальтон-плану, методу проектів (США) та комплексної системи навчання. До позитивних сторін Бригадно-лабораторний вчені (Н. К. Крупська та ін. ) відносили те, що він розвиває ініціативу дітей, привчає їх до планової роботи, до зважування обставин і труднощів, формує вміння враховувати сили та потрібний час, вчить спостереженню й самоконтролю, навчає правильній звітності, зміцнює енергію й наполегливість у досягненні мети, привчає до самостійності й, нарешті, поєднує теорію з практикою. Самостійна лабораторна робота дітей, читання книг у бригаді, підготовка доповідей, розв’язування  задач розглядалися як основний шлях вивчення навчального матеріалу. Вчителю відводилися лише контролюючі функції. Практика застосування лабораторно-бригадного методу як універсального методу навчання була засуджена в 1932 році партійною постановою.

Лабораторні роботи або лабораторні заняття — це один із видів самостійної роботи учнів чи студентів, яка виконується за завданням викладача із застосуванням навчальних приладів, інструментів, матеріалів, пристроїв та інших технічних засобів. Лабораторні роботи є органічною частиною навчального процесу, їх виконання є обов'язковим і передбачається навчальними програмами ВНЗ або загальноосвітньої школи. Лабораторне заняття є складовою частиною з навчального курсу літературознавчих дисциплін, яке має тісний зв’язок з лекційним матеріалом. Вони, зазвичай, слідують за лекціями та практичними, тим самим доповнюють теоретичний курс практичним змістом.

Лабораторне заняття – це організаційна форма навчального заняття, на якому учні (студенти) під керівництвом педагога проводять експерименти чи досліди в навчальних лабораторіях з використанням відповідного обладнання, комп’ютерної техніки (Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Навчальний посібник. / М.В. Артюшина, Л.М. Журавська, Л.А. Колесніченко та ін.; За заг. ред. М.В.Артюшиної. – К.: КНЕУ, 2008. – С. 154.).

Зокрема, Гончаренко Семен Устимович, зазначає, що лабораторні роботи можуть проводитись як в ілюстративному плані, коли учні у своїх дослідах відтворюють те, що було попередньо продемонстровано учителем (або про що було прочитано в підручнику) чи в дослідницькому плані, коли учні самі вперше виконують поставлене перед ними пізнавальне завдання й на основі дослідів самостійно приходять до висновків, які не були їм відомі.

Структура лабораторного заняття: проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання її завдань, підготовка індивідуального звіту про виконану роботу і захист його перед викладачем. Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем. Підсумкові оцінки за виконання лабораторних робіт враховуються при визначенні семестрової підсумкової оцінки з відповідної навчальної дисципліни.

У ході проведення практично-лабораторних занять варто використовувати такі інтенсивні форми і методи навчання: імітаційна (імітація реальної системи навчального процесу), рольова гра, дискусія, сократична бесіда (навідні питання, де студент самостійно бачить, що висловлені ним припущення були неправильні), мозковий штурм, кейс-метод (метод ситуативного навчання на конкретних прикладах), а також прийоми створення ­проблемних ситуацій, постановки проблемних запитань, що потребують зіставлення, творчого мислення, установлення асоціацій між виучуваним матеріалом та вже засвоєними знаннями з різ­них галузей науки і мистецтва, життєвим досвідом; моделюван­ня окремих навчальних ситуацій і всього уроку; проведення пробних уроків тощо.

Лабораторні  роботи з літературознавчих дисциплін мають яскраво виражену специфіку. Доцільним є загально педагогічні рекомендації до методики їх організації та проведення.

Якість виконання лабораторних робіт враховується на основі спостереження вчителя за роботою учня і перевірки його звіту. Лабораторні заняття проводяться в спеціально обладнаних навчальних кабінетах.

Завданням лабораторних занять з даної дисципліни є:

• Сприяти зв’язку теорії з практикою;
• Здобувати навички науково-дослідної роботи, розвивати самостійність у формуванні вмінь та засвоєнні знань, активізувати творчу діяльність студентів.

Лабораторні заняття залежно від їх призначення та змісту, мають приблизну однакову структуру:

1. Початковий етап – допуск до заняття, у ході якого викладач перевіряє готовність студентів до викладання лабораторних робіт: рівень теоретичної підготовки, розуміння сутності майбутньої роботи, наявність підготовки письмових матеріалів (на прикладі ______________________)
2. Проведення аналізу навчальної програми.
3. Створення кількох етапів уроку  та їх презентація.
4. Здача викладачеві звіту з роботи.

Оцінки, отримані студентом за окремі лабораторні заняття ураховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Ефективність лабораторних занять значно залежить від роботи викладача активізувати практичну діяльність студентів і управляти нею, організовувати сумісну групову діяльність студентів, упроваджувати елементи змагання між ними.

Завдання практично-лабораторних занять:

а)      дидактичне — закріпити, розширити й поглибити теоретичні знання, отримані студентами в лекційному курсі і в процесі самостійної роботи з підручником та іншими науковими джерелами; формувати на основі здобутих знань переконання, навички про¬дуктивного мислення, полеміки;

б)      практичне — формувати вміння знаходити підтвердження і своїх знань у практиці сучасної школи, розвивати навички творчої професійної діяльності; оволодівати навичками конспектування першоджерел, ведення дискусії, комунікації з викладачами;

в)      розвивальне — навчити студентів порівнювати, окремі положення, факти, теорії, підходи; розвиваючи професійно-креативні якості;

г)       контролююче — забезпечити перевірку якості індивіда за допомогою опитування та інших форм контролю.

За характером дослідницької діяльності студентів можна виокремити такі різновиди лабораторних занять з методики викладання літератури:

а) спостереження; б) апробація власних методичних розробок;

в)      вивчення передового досвіду.

Лабораторне заняття-спостереження передбачає розвиток педагогічної спостережливості й рефлексії майбутніх учителів літератури; формування вміння оцінювати педагогічні явища; збагачення знань і вражень про практику викладання цього шкільного предмета. Такі заняття можуть проводитись у середніх навчальних закладах різного типу, які студенти відвідують з метою спостереження за певним аспектом шкільної літературної освіти, наприклад, за специфікою проведення уроків вивчення творів різних літературних родів; за організацією вчителем опитування учнів; за здійсненням тематичного контролю знань; за реалізацією виховних завдань уроку літератури; за здійсненням диференційованого підходу й т. і.

При проведенні практично-лабораторних занять з методики викладання літератури враховувались такі положення:

• Пріоритетна роль інтенсивних методів, прийомів і форм навчальної діяльності студентів;
• Систематична постановка перед ними проблемних завдань і створення проблемних завдань і створення проблемних ситуацій методичного характеру;
• Підхід до моделювання уроку літератури в навчальній лабораторії як до творчого процесу;
• Розкриття механізму педагогічної імпровізації й розвиток готовності майбутніх словесників до її здійснення;
• Взаємооцінка студентами робіт методичного характеру (тематичного планування, конструювання проекту уроку

Лабораторний метод ґрунтується на самостійному проведенні тими, хто навчається, експериментів, дослідів із застосуванням приладів, інструментів, тобто із використанням спеціального обладнання (Педагогика: Учебник / Л.П. Крившенко, М.Е. Вайндорф-Сысоева и др.; Под ред. Л.П. Крившенко. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. – С. – 287.).

ГОНЧАРЕНКО    Л

Лабораторне заняття – форма навчального заняття, за якої студент під керівництвом викладача, особисто проводить натурні або імітаційні експерименти з метою підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни та набуває практичних навичок.

Лабораторне заняття-спостереження передбачає проходження таких етапів:

І – підготовчий етап, що включає:

• попереднє теоретичне ознайомлення з теоретичним явищем, що стане предметом спостереження;
• визначення програми мети й розробка програми спостереження;
• практичну підготовку до проведення спостереження (ознайомлення з методикою нотування ходу спостереження, формою запису, вимогами до оформлення аналізу його результатів);

ІІ – рефлексивний етап, полягає в таких діях:

• проведення спостереження;
• обговорення, аналіз та узагальнення його результатів.

Оцінка роботи студента на лабораторному занятті-спостереженні, здійснюється за такими критеріями:

1. Дотримання вимог до методу педагогічного спостереження.
2. Комплексний підхід до аналізу педагогічного явища;
3. Коректне використання методологічної термінології.
4. Наявність обґрунтованих висновків, рекомендацій, порад.
5. Творчий підхід до оформлення результатів спостереження.

Лабораторне заняття-апробація має на меті включення студентів у професійну педагогічну діяльність, формування їхніх практичних умінь і навичок.

Етапи:

1. Підготовчий
2. Основний
3. Підсумковий

Критерії:

1. Відповідність спроектованої моделі нормативних правил методики викладання літератури
2. Рівень творчої діяльності
3. Оцінка реалізації зробленої моделі в навчально-виховній взаємодії з учнями (зацікавлення, активність студентів, організація співробітництва, культура мови і спілкування, імпровізування).
4. Рівень педагогічної рефлексії майбутнього вчителя.

Лабораторне заняття – вивчення передового педагогічного досвіду.

Критерії:

1. Рівень теоретичної підготовки з теми дослідження.
2. Комплексне використання методів педагогічного дослідження.
3. Рівень аналізу й систематизації зібраних факторів.
4. Здатність робити висновків про особливість конкретного педагогічного досвіду.
5. Готовність до творчого використання набутків передового досвіду вчителів-словесників.

У практиці ВНЗ використовується індивідуально-групові, парно-групові, фронтально-групові і групові види роботи.

При проведенні практично-лаборатороних занять, залежно від мети