Якщо літературознавчі принципи аналізу, методологічна визначають роботу дослідника чи вчителя, то шляхом аналізу художнього твору передбачають конкретизацію організаційно-навчальних дій школярів. В методичній науці такі як Бугайко, Пасічник, Волошина та інші. Шлях аналізу художнього твору розгортався як певний тип літературної задачі, який вимагає свою структуру навчально-пізнавальної діяльності і відповідно читання томів. Визначення структури цієї діяльності є своєрідною передумовою досягнення навчально-виховної мети.

У визначенні шляху аналізу вчителю варто орієнтуватися на:

1. художні образи в тексті;
2. специфіка розвитку сюжету;
3. тематика і проблематика художнього твору.
4. Синченко: «Якщо обрана система конкретного твору - емоційно-логічна цілісність взаємодіючих структур художньої тканини тексту, то система розумових дій – психологічно зумовлений і літературознавчо та психолого-педагогічно обґрунтований відповідний порядок та спосіб виконання мисленнєвих операцій певного типу.

Залежно від ключових образних одиниць тексту в методиці навчання літератури виділяють такі шляхи шкільного аналізу художнього тексту:

1.По образний шлях художнього тексту (через аналіз художніх образів у творі до визначення його ідейно-естетичного змісту).

2.Послідовний шлях (слідом за автором або подієвий, сюжетний).

3.Композиційний шлях (через аналіз композиції, через аналіз кульмінаційних епізодів які запам’ятовуються найкраще до визначення ідейно-естетичного змісту художнього твору).

4.Проблемно-тематичний шлях (від окреслення зрозумілої тематики і проблематики з наступністю їх  визначення ідейно-естетичних аналізу художнього твору.

5.Комбінований шлях (через комбінування елементів інших шляхів аналізу, що обумовлено: рівнем навчальних досягнень учнів; літературознавча і психолого-педагогічна доцільність; природою художнього твору; навчально-виховною метою уроку).

Шлях аналізу художнього твору –

6. послідовність розумових операцій для визначення ідейно-естетичного змісту;
6. послідовність вибору значимих компонентів художнього твору для аналізу з метою визначення його ідейно-естетичного змісту;
6. послідовність дій вчителів та учнів для розуміння твору.

Структура аналізу художнього твору по образним шляхом відповідає певному алгоритму. Структура навчальної діяльності по образним шляхом складається з трьох типів завдання:

1. Спрямована на реалізацію емоційно-відтворюючої роботи: первинне враження від прочитаного; портретна характеристика найвиразніших персонажів.
2. Вказує на аналітичне посилення діяльності учнів, спрямованої на висвітлення в образі прийомів творення та його пояснення: прийоми творення і риси характеру і головних героїв; характер інших образів твору.
3. Спрямовує учнів на підсумкову роботу розраховану на інтерпретацію прочитаного, передбачає широкі образні і поняттєві узагальнення, характеризується синтетичною діяльністю: на визначення взаємодії образів у творі;
4. На визначення тем закладених у образах і проблем які розв’язує автор; на пошуки спільних з іншими художніми образами в цьому та інших художніх творах та відмінних рис; на з'ясування ідейно-естетичного змісту твору та визначити ролі образів персонажів у його розкритті; на з'ясування загального враження від прочитаного.

Отже, алгоритм аналізу  складений на основі системи запитань і завдань. Мають досить загальний характер і накреслюють лише напрям розумових дій та їх вузлових дій. Залежно від змісту і побудови конкретного твору, а також вікових психо-розумових особливостей учнів ця орієнтовна основа дійй у кожному класі зазнає помітних змін бо пов’язана з перехідними вимогами які виписуються до знань, умінь та навичок учнів.

Крім того формулювання питань і завдань повинно бути варіативним, оскільки вони залежать від нових педагогічних умов. Усі образні компоненти художніх творів повніше сприймаються у взаємозв’язку, але може глибше осмислюватися і в міру розгортання сюжету. Якщо давати оцінку літературним героями, без опори на події в яких вони беруть активну участь, зникне власне вплив мистецького твору на читачів, які не матимуть змоги пережити і почути прочитане. Коли ж події з художнього твору використовуються для прикладів під час характеру художнього твору.

Слід зважати на особливий для підлітків інтерес до розвитку сюжету. підтримувати в них емоційно-чуттєве сприйняття до твору, виробляти здатність установлювати причиново-наслідкові зв’язки між подіями, проникати в їх тенденційність, посилювати інтерес до інших компонентів художнього твору. засобом такого навчання є інший шлях аналізу художнього твору який називають послідовним.

Послідовний аналізу художнього твору – визначення основних понять, розгляд причинових зв’язків, з'ясування тематичної і проблемної спорідненості, до з'ясування ідейно-естетичних художніх творів загалом.

Алгоритм реалізації:

1. Уривок
2. Образ, тема, проблема
3. Ідея твору

Групи питань реалізуються за допомогою:

I.Подієвого шляху аналізу: на з'ясування первинного читацького сприйняття; вибрані епізоди з тексту (переказ і обговорення).

II.Аналітичний характер:

1. складання плану художнього твору (самостійно, в малій групі, в класі, вдома);
2. цитатний план;
3. тезовий план;
4. письмово і усно;
5. переказ прочитаного з коментарем:
6. історичний;
7. культурологічний;
8. літературознавчий;
9. релігійний;
10. філософський;
11. лінгвістичний.

6. Аналіз головних героїв в кожному епізоді або обговорення тематики і проблематики твору яку вияскравлено в даному епізоді.

III.Завдання аналітико-синтетичного і творчого характеру:

1. на пояснення причиново-наслідкових зв’язків між подіями у творі;
2. на визначення інших зв’язків з іншого художнього твору;
3. на розкриття ідейно-естетичного змісту художнього твору;
4. на формулювання вражень від прочитаного.

Проблемно-тематичний аналіз – спрямовуються зусилля читачів на визначення головних питань порушених автором і забезпеченням розкриттям тих образних компонентів, які ці проблеми найвиразніше характеризують. Дає реципієнту змогу:

• зосередитися на провідних ідеях тексту;
• допомогти розкрити естетичні значення зображуваного;
• проникання в національні та загальнолюдський зміст художнього твору.

Проблемно-тематичний аналіз треба впроваджувати дозовано, бо вимагає високого рівня мисленнєвих операцій на аналіз, синтез твору.