Одне з найважливіших завдань вивчення літератури в школі — прищепити учням любов до художньої книжки, виробити правильні критерії оцінки творів мистецтва. Світ художніх книжок надзвичайно  багатогранний і різноманітний. Але не кожен твір здатний позитивно вплинути на дитину. Від того, що читають і як читають наші діти, залежить багато їхній загальний розвиток, естетичні критерії і смаки, моральні якості. Можна спочатку анкетне опитування.

У кожному віці виявляються свої особливості, що й зумовлюють потяг до читання. Читання школяра є показником розвитку його пізнавальних та естетичних потреб. Найвища читацька активність у підлітків. З віком змінюється інтерес учнів до різних жанрів художньої літератури.

Для того, щоб спрямувати читацькі інтереси учнів, у кожному класі передбачені уроки з позакласного читання. За змістом і формами роботи деякі з них нагадують звичайні уроки літератури. Учні знайомляться з життям і творчістю відомих митців, вчаться  аналізувати твори і групи творів, об’єднані тематично. Таким чином, проводяться уроки поглибленого вивчення окремих творів й узагальнюючого типу. Але уроки з позакласного читання мають і свої специфічні особливості. Основна їх мета — активізувати читацький досвід учнів, розвивати інтерес до самостійного спілкування з книжкою. Вивчення і цілеспрямоване корегування читацьких інтересів учнів, намагання вчителів охопити більшу кількість творів, які самостійно прочитані дітьми, породило й різноманітні організаційні форми — уроки-вікторини, уроки-конференції, уроки-диспути, уроки-конкурси та ін.

Уроки з позакласного читання вимагають особливого довір’я з боку школярів, створення специфічного психологічного клімату, що стимулює живий обмін думками. На цих уроках, на наш погляд, навряд чи доцільно оцінювати знання учнів за нині існуючою п’ятибальною системою. Тут повинні мати місце інші форми стимулювання активності. Уроки з позакласного читання повинні бути своєрідним святом для учнів, викликати в них природну потребу обмінятися думками з приводу прочитаного. У середніх класах такі уроки часто можуть включати різні ігрові моменти. Якщо у п’ятому класі ті з них, хто любить поспілкуватися, в середньому становлять 58%, замкнені у собі - 27%, змішаного типу - 15%, то вже у сьомому класі відбувається кількісне вирівнювання цих груп, а в одинадцятому класі контактний тип відсувається на останнє місце (27%). Отже, з віком простежується тенденція до зниження невимушеного спілкування з вчителем.

В учнів старших класів є природна потреба поговорити про прочитані твори не стільки з учителем, як безпосередньо зі своїми ровесниками. А тому у старших класах на першому плані повинні бути ті форми роботи, які сприяють всебічній активізації дітей; тут слід широко практикувати виконання

учнями найрізноманітніших самостійних робіт. Таким чином, виховання читацьких інтересів дітей повинне ґрунтуватись на серйозній науковій основі. У процесі організації позакласного читання необхідно дотримуватися таких принципів: національне спрямування читацьких запитів дітей; диференційований підхід до окремих учнів, врахування їх інтересів, особливостей сприймання художньої літератури, наявності необхідних умінь і навичок; постійне звернення на уроках і в процесі позакласних заходів до їх читацького досвіду, стимулювання активності та ініціативи; тісний контакт з батьками; урізноманітнення форм роботи, що практикуються на уроках з позакласного читання і даю ть можливість постійно обмінюватися думками з приводу прочитаного.