1. .Лінгвістичний аналіз тексту як наука та навчальна дисципліна.

Лінгвістичний аналіз тексту як окрема наукова й навчальна дисципліна має безпосереднє відношення до лінгвістики тексту, стилістики, теорії літератури. Початок ЛАТ в Україні: 1917 р.  – праця Костянтина Костяківського («Начерк стилістики, поетики, риторики з додатком про красу мови і будову вірша»). З 60-х років XX ст. мовний матеріал тексту досліджують: Виноградов, Винокур, Щерба, Курилович, Лотман (активне вивчення мови письменників, поява словників у зв’язку з дослідженням мови письменників). У 70-х роках з’являються перші методичні посібники (Ващенко, Рожило). У 80-х виходить посібник авторів Ковалик, Мацько, Плющ «Методика ЛАТ» (1984). У 90-х роках  збірник наук. Праць «Теорія і практика ЛАхуд.Т», У журналах «Українська мова і література в школі» , «Дивослово»  з’являються рубрики “Мова художнього твору», «Слово в худ. творі» та ін. На суч. етапі  ЛАТ займаються такі вчені: Тетяна Єщенко, Крупа, Кочан, Болотнева. За Тетяною Єщенко: ЛАТ – це аналіз тексту, покликаний віднаходити та описувати систему його категорій , визначати своєрідні мовні складники змісту і форми, висвітлювати різновиди зв’язків між окремими частинами. Мета: формування умінь здійснення ЛАТ. В основі ЛАТ лежать такі операції :

• Поділ об’єкту аналізу на складові частини;
• Визначення зв’язків між частинами;
• Спостереження над частинами та їх опис;
• Характеристика окремих частин.

2. Об’єкт та предмет лінгвістичного аналізу.

Існують різні підходи щодо визначення об’єкту та предмету ЛАТ.                     Об’єктом ЛАТ є текст (худ./не худ., різні типи, жанри, усні й писемні (монолог, полілог, діалог). За Т. Єщенко, об’ктом ЛАТу є текст як синтаксичне ціле, як закрита система складної внутрішньої організації, всі елементи якої перебувають у тісній взаємодії і підпорядковані авторському задуму для передачі певної естетично-пізнавальної інформації. Предмет ЛАТ. За слова Виноградова, предметом ЛАТу є «мовний матеріал тексту»: слова, які є певним порушенням щодо літ. мови, застарілі слова, незрозумілі нині факти (слова) народної символіки, оказіоналізми, діалектизми. Застарілі , ненормативні фонетичні, граматичні мовні явища. Авторські новотвори і ключові слова тексту. Пішковський предметом вважає мовні одиниці усіх рівнів: фонетичного, лексичного, граматичного і стилістичного. Шевельов і Панов до предмета ЛАТу включають дослідження семантики метра і ритму. Новиков до предмета ЛАТу включає значення окремих звуків. Ковалик, Мацько, Плющ вважають, що предметом ЛАТу є мовні одиниці різних рівнів худ. І публіцистичного тексту. Сьогодні під предметом ЛАТу  розуміють мовний матеріал тексту, інтегрування його лінгвоодиницями різних рівнів, засобами зв’язку та текстовими категоріями.

3. Зв’язок ЛАТу з іншими навчальними  дисциплінами.

ЛАТ є не відокремленою навчальною дисципліною, а пов’язаною з іншими філологічними дисциплінами: СУЛМ, діалектологією, стилістикою, літературою, літературознавством, історією мови тощо.

4. Види лінгвістичного аналізу тексту.

Марія Крупа :

-     повний; (1)

• частковий; (2)
• вибірковий. (3)

1 – його метою є мотивовано вибирати і аналізувати певний мовний рівень, що служить ключем для тлумачення худ. Ідеї. 2 – проводять у школі: виконуються деякі елементи лінгвоаналізу (проан. ключові слова, скласти словник поетичного тексту, скласти тематичні поля, скласти словник частотності найбільш уживаних слів). 3 – здійснюють науковці, дослідники: вони вибирають певний рівень мови, який найповніше розкриває тему дослідження.

Тетяна Єщенко:

• цілісний; (1)
• частковий. (2)

1. - передбачає розгляд усіх текстоутворювальних чинників і текстових категорій (інформативність, дискретність, адресатність); способи передавання чужого мовлення; засоби зв’язності в тексті; образ автора і способи ого вираження; інтеграції і завершеності з характеристикою усіх мовних засобів з виокремленням ідеї тексту. 2- передбачає роботу  над одним із аспектів цілісного ЛАТу.
2. .1. Частковий ЛА коментування тексту (пояснення незрозумілих місць тексту, що перешкоджають правильному сприйманню тексту).
   1. Частк. Ан.-семантизація тексту (застосовується під час тлумачення незрозумілих слів, словосполучень, які мають ідейно- тематичне навантаження).
   2. ЧЛАТ з погляду образності й естетичної функції мови  (зв’язок між створенням певного образу і мовних знаків).
   3. Ч. структурно-граматичний АТ (звертається увага на засоби зв’язності, принципи побудови, структуру тексту).
   4. Ч. лінгво-культурологічний АТ (полягає у становленні зв’язків між текстом і різними аспектами матеріальної й духовної к-ри народу: міфологією, народною символікою, релігією й звичаями).
   5. Ч. графічний аналіз (виконується з погляду використання у тексті графічних знаків та їх додаткового смислового навантаження).
   6. Ч. фонетичний Ат.
   7. Ч. лексичний аналіз тексту.
   8. Ч. граматичний АТ.

Ніна Болотнова:

• Лінгво-поетичний; (1)
• Лінгво-смисловий. (2)

1 -  слід розуміти не просто аналіз мовних явищ, але  і роль мовних одиниць у створенні поетичного образу, естетичного матеріалу; за такого аналізу тексту дослідн. вдається до елементів літер. Ан. Тексту (вивчення місця твору в загальному доробку митця, висвітленнч теми, ідеї, емоційної тональності, опис худ. Прийомів та хар. Мовних засобів). 2- орієнтований на виявлення в нехуд. текстах не естетичного, а предметно-логічного змісту тексту, актуальної та концептуальної інформації.

Риторичний АТ  (Любов Мацько): дослідження мовного матеріалу при впливі та переконанні аудиторії.

5. Значення лінгвістичного аналізу тексту у підвищенні якості філологічної освіти вчителя-словесника. ЛАТ у школі.

ПРОГРАМА +

Робота з розвитку мовлення учнів забезпечує тісний зв'язок лінгвістичної теорії з практикою i ґрунтується на опрацюванні текстів різних стилів i типів мовлення, на аналізі їx змісту, структури i мовних засобів. Лінгвістичний аналіз тексту забезпечує комунікативний та функціонально-стилістичний підходи до навчання мови: аналізуючи текст, учні засвоюють його комунікативні ознаки (роль у спілкуванні), стилістичну приналежність i функції мовних одиниць, а отже, формують i вдосконалюють мовну i мовленнєву компетенцію. Саме тому в новому підході до методики викладання мови велике значення надається лінгвістичному аналізу тексту.

6. Місце лінгвістичного аналізу тексту в системі стилістичного, літературознавчого, філологічного.

Філологічний АТ – це аналіз мови у зв’язку з вивченням тексту, як відображення словесної культури автора і суспільства на окремому етапі розвитку. ФАТ – лінгвіст. + стиліст. +літературозн. Лінгвістичний аналіз – початковий і важливий етап філологічного. ЛАТ – це аналіз тексту, покликаний віднаходити та описувати систему його категорій , визначати своєрідні мовні складники змісту і форми, висвітлювати різновиди зв’язків між окремими частинами (за Т. Єщенко). За словником, лінгвістичний аналіз тексту - це сукупність методичних прийомів або методів, що методично використовуються під час вивчення всіх аспектів мови: фонетики, граматики, лексики, словотворення, орфографії, стилістики - з метою виявлення структури типу мовних одиниць, їx форм i способів утворення, доцільність їx використання в тексті тощо.

Стилістичний аналіз – поглиблює і доповнює лінгвістичний АТ, а також посилює функціональний аспект вивчення мовного матеріалу. Він є своєрідним містком між лінгвістичним та літературн. АТу. Його об'єктом служить текст як «структура словесних форм у їх эстетической організованості» (за Виноградовим).

Літературознавчий АТ передбачає вивчення тексту як витвору мистецтва в соціально-історичному та літературному контексті епохи.

7. Принципи лінгвістичного аналізу.
8.  

1. Історичний (в який час написано твір або текст, яка епоха відображена в тексті);
2. Стильова належність;
3. Жанрова належність;
4. Авторська позиція (вивчення самого автора: ( автобіографічні дані, належність до літ. угрупувань тощо);
5. Аналізу мовних засобів тексту;
6. Принцип смислової і граматичної організації тексту.

8. Методи і прийоми лінгвістичного аналізу тексту.

Загальнонаукові (1)

Загальнофілологічні (2)

1 – порівняння, зіставлення, спостереження, статистичного аналізу, моделювання, експерименту, порівняльно-зіставний.

2– трансформаційний (напр.., синтаксис), дистрибутивний (оточення мовних одиниць іншими мовн. один.), контекстологічний (метод розкладу значень на мінімальні семантичні елементи); композиційний (увага фокусується на композиції: виділення частин, семантичних центрів, аналіз епізодів); структурний (взаємозв’язок між різними структурними елементами тексту : елемент, система, відношення, ієрархія, опозиція, модель тощо); концептуальний (ідеї); інтертекстуальний (дослідження інтертекстуальної інформації).

Деякі дослідники  виділяють такі методи (Крупа, Ковалик, Плющ, Мацько):

• Метод-словообраз (вибир. Мікрообраз: усі мовні одиниці, які спрацьовують на створення цього мікрообразу);
• Метод повільного прочитання;
• Метод комплексного дослідження поза текстових чинників мовної особистості письменника;
• Математичний метод;
• Метод авторизації (визначення авторства за хар. мовних засобів)

9. Види часткового лінгвістичного аналізу тексту.

Тетяна Єщенко: 
- цілісний; (1)
- частковий. (2)

2- передбачає роботу над одним із аспектів цілісного ЛАТу.
2 .1. Частковий ЛА коментування тексту (пояснення незрозумілих місць тексту, що перешкоджають правильному сприйманню тексту).
2.2. Частковий Аналіз-семантизація тексту (застосовується під час тлумачення незрозумілих слів, словосполучень, які мають ідейно- тематичне навантаження).
2.3. Частково Лінгвістичний Аналіз Тексту з погляду образності й естетичної функції мови (коли слід з'ясувати зв’язок між образами тематично навантаженими в тексті та мовними засобами).
2.4. Частковий структурно-граматичний Аналіз Тексту (звертається увага на засоби зв’язності, принципи побудови, структуру тексту).
2.5. Частково лінгво-культурологічний Аналіз Тексту (полягає у становленні зв’язків між текстом і різними аспектами матеріальної й духовної культури народу: міфологією, народною символікою, релігією й звичаями).
2.6. Частковий графічний аналіз (виконується з погляду використання у тексті графічних знаків та їх додаткового смислового навантаження).
2.7. Частково фонетичний Аналіз тексту.
2.8. Частково лексичний аналіз тексту.
2.9. Частково граматичний Аналіз тексту

10. Суть цілісного лінгвістичного аналізу тексту.

Тетяна Єщенко: 
- цілісний; (1)
- частковий. (2)
1 - передбачає розгляд усіх текстоутворювальних чинників і текстових категорій (інформативність, дискретність, адресатність); способи передавання чужого мовлення; засоби зв’язності в тексті; образ автора і способи ого вираження; інтеграції і завершеності з характеристикою усіх мовних засобів з виокремленням ідеї тексту.

11.Наукові підходи до визначення поняття тексту.

Текст (лат. textuт – „тканина, сплетіння, з’єднання”) – це витвір мовлення, цілісна структура, що складається з певної кількості речень. Поняття текст може бути використано не тільки на позначення цілісного літературно оформленого твору, але і його частини, достатньо самостійної з погляду мікротеми й мовного оформлення.

Серед науковців проблему тексту досліджували Ковалик, Лосєва, Мацько, Одинцов, Гальперин. За Сорокою текст вивчається 17 науками наприклад: психологією, філософією, риторикою…

Теорія тексту поділяється на Загальну(текстознавство) і Часткову.

Загальна теорія тексту: (Лінгвістика тексту, Стилістика тексту, Текстологія)

Лінгвістика тексту вивчає правила і закономірності побудови зв’язного тексту та його категорії. Об’єднує синтактику (граматику), семантику, прагматику тексту.

Синтактика вивчає способи зв’язності та зрозумілості тексту.

Семантика тексту вивчає змістовий бік тексту, структурування смислів, які виражаються експліцитно та імпліцитно.

Прагматика вивчає мовленнєву тактику, типи мовлення, мовленнєве спілкування.

Стилістика тексту вивчає структуру тексту, композиційно – стилістичні прийоми, типологію текстів залежно від стилів мовлення.

Стилістика: (Стилістика Декодування, Функціональна Стилістика, Комунікативна Стилістика)

Стилістика Декодування вивчає текст з точки зору читацького сприйняття.

Функціональна Стилістика функціонування мовленнєвих засобів відповідно до стилів.

Комунікативна Стилістика текст як форма комунікації та явище ідіостилю.

Часткова теорія тексту: займається вивченням окремих текстів (різні типи – художній, науковий…). Належать такі науки:

Лінгвістична поетика вивчає ідіостиль на рівні окремих елементів художньої організації текстів.

Літературознавство (складають такі науки):

- Теорія літератури

- Літературна критика

- Історія літератури.

Селіванова виділяє такі основні чинники, які лежать в основі визначення поняття тексту: - - стилістична, жанрова, структурна різноплановість тексту;

- Ототожнення тексту і дискурсу;

- Пошук ключового слова або мовного рівня для дефініції тексту;

Різноманітність підходів до вивчення тексту (Непийвода виділяє такі підходи: соціально – історичний; лінгвістичний; функціонально – стилістичний; комунікативний; когнітивний).

Залежно від цих підходів текст може розглядатися:

- як процес комунікації;

- Як система або сукупність мовних одиниць нижчих рівнів, що формують вищі рівні;

- як засіб навчально – виховної діяльності;

- як спосіб пізнання дійсності;

- як смислова та структурна єдність.

«Текст — це витвір мовленнєвого процесу, що відзначається завершеністю, об'єктивований у вигляді письмового документа, літературно опрацьований відповідно до типу документа, витвір, який складається із заголовка і ряду особливих одиниць (надфразових єдностей), об'єднаних різними типами лексичного, граматичного, логічного, стилістичного зв'язку, і має певну цілеспрямованість і прагматичну визначеність» (І. Р. Гальперін)

«Текст — певна, з функціонально-смислового погляду упорядкована, група речень або їх аналогів, які являють собою, завдяки семантичним і функціональним взаємовідношенням елементів, завершену смислову єдність»(В. В. Одинцов).

Основні функції тексту:

1) комунікативна (засіб передачі інформації);

2) пізнавальна (текст містить відомості про предмет, особу, явище тощо);

3) впливова (викликати у слухачів емоційне ставлення доявищ, упливати на естетичні почуття).

4)інформативна

5)естетична

6)культуро збереження

7)навчально-виховна

12. Проблема класифікації текстів.

За характером побудови:

Від 1-ої особи, 2- ої особи (Я - текст, Ти - текст)

За функціонально смисловим призначенням:

Розповідь

Роздум (Міркування)

Опис

За кількістю учасників:

Монолог

Полілог

Діалог

За стильовою співвіднесеністю:

Художній

Публіцистичний

Науковий

Офіційно діловий

Розмовний

Епістолярний

Конфесійний

За формою репрезентації:

Усні

Письмові

Друковані

За ознаками організації:

Прості (заголовки, лозунги, регламенти)

Складні (художня література, наукові праці)

Комплексні (одні тексти вставлені в інші)

За характером відображення дійсності:

Художні

Не художні

За характером зв’язності:

Зв’язні

Не зв’язні

За чинником модальності:

Контекст

Підтекст

За жанровою приналежністю:

Художній стиль: лірика- вірш,ода,сонет/проза – роман,оповідання/драма- трагедія, комедія;

наукова література:власне наукова – науково технічні, науково гуманітарні, природничо науковий реферат, дисертація, посібник, підручник

офіційно-діловий:законодавчий – наказ/юридичний-конвенція/адміністративний-статут.

Повний текст у файлі...