| Головна » Статті » Тарас Григорович Шевченко » Кобзар |
Думка "Тяжко-важко в світі жити"
Думка Тяжко-важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться,— Хоч з гори та в воду! Утопився б молоденький, Щоб не нудить світом; Утопився б,— тяжко жити, І нема де дітись. В того доля ходить полем — Колоски збирає; А моя десь, ледащиця, За морем блукає. Добре тому багатому: Його люди знають; А зо мною зустрінуться — Мов недобачають. Багатого губатого Дівчина шанує; Надо мною, сиротою, Сміється, кепкує. «Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? Люби ж собі, моє серце, Люби, кого знаєш, Та не смійся надо мною, Як коли згадаєш. А я піду на край світа... На чужій сторонці Найду кращу або згину, Як той лист на сонці». Пішов козак сумуючи, Нікого не кинув; Шукав долі в чужім полі Та там і загинув. Умираючи, дивився, Де сонечко сяє... Тяжко-важко умирати У чужому краю! Гатчина, 24 ноября 1838 року | |
| Переглядів: 998 | | |
| Всього коментарів: 0 | |