Стилістика (лінгвостилістика) — розділ науки про мову; лінгвістичне вчення про функціонування й використання мови.

Серед навчальних дисциплін, з допомогою яких формується фах філолога, вчителя-словесника, журналіста, стилістиці належить особливе місце.

Стилістика національної мови як лінгвістична наука і  навчальна дисципліна досліджує і вивчає рівень розвитку  національної літературної мови, історичні етапи формування  стилістичних засобів (історія літературної мови — це історія її стилів), основні ознаки сучасного стану мови, функціональні стилі мови — стильову і жанрово-стилістичну диференціацію  мовних одиниць, багатство і різноманітність виражальних засобів мови, етику, естетику і культуру мовлення.

Термін «стилістика» утворився від слова «стиль» (грец. stylos, лат. stilus — спочатку назва палички для письма, згодом — певного способу письма). У теперішньому, найбільш звичному розумінні стиль мови ( мовний стиль ) — це різновид, одна з форм літературної мови, манера мовного вираження у різних сферах, умовах, формах (усній і писемній) спілкування. В українській мові традиційно виокремлюють такі стилі мови: розмовно-побутовий, офіційно-діловий, науковий, художній, публіцистичний, певною мірою — конфесійний і епістолярний.

Розрізняють стилістику загальну (її теорія і практика однаково стосується всіх літературних мов) і часткову, тобто стилістику певної окремої мови (української, російської тощо).

У стилістиці української мови помітне вирівнювання і  поповнення, розвиток і збагачення, жанрове диференціювання різних функціональних стилів у напрямку такої досконалості, якої досягнув художній стиль сучасної української мови. Це стосується конфесійного, офіційно-ділового, наукового,  публіцистичного, усно-розмовного, епістолярного стилів. Поповнюється офіційно-діловий стиль, кожний з підстилів якого — законодавчий, дипломатичний та  адміністративно-управлінський — створює власну стильову базу, з одного боку,  термінологізуючи загальновживану лексику, а з іншого —  збагачуючись запозиченнями з європейських мов. У наш час вільно й інтенсивно почав розвиватися дипломатичний підстиль.

Стиль, за словами І. К. Білодіда, — «це не тільки лад слів, а й певний лад думок».

До головних проблем лінгвостилістики можна віднести:

• визначення мовного стилю як основного поняття 

лінгвостилістики;

• закономірності функціонування мови у різних сферах її 

суспільного життя та ситуаціях мовного спілкування;

• принципи і критерії класифікації та жанрової диференціації

стилів;

• описові стилі мови;

• експресивні стилі мовлення;

• функціональні стилі та підстилі;

• співвідношення функціональних стилів і усної та писемної форм мови;

• мовленнєва системність як формуюча ознака  функціонального стилю;

• мовні засоби вираження у функціональному стилі  почуттєвих, вольових та інтелектуальних сфер особистості;

• проблема об'єктивного і суб'єктивного (індивідуального) в стилі;

• взаємодія стилів, підстилів і їх цілісність;

• співвідношення стилю (стилів) художньої літератури з  іншими функціональними стилями;

• поняття стилістичних значень і конотацій та стилістичні  норми;

• історичний характер стилістичних норм;

• стильова і стилістична інтерпретація текстів;

• стильове текстотворення;

• співвідношення інтралінгвістичного й екстралінгвістичного у стилістиці;

• співвідношення національного та інтернаціонального у  стилістиці національної мови;

• стилістика як репрезентація сучасного етапу історії  української літературної мови.

Отже, до головних стилістичних проблем на цьому етапі розвитку української літературної мови можна віднести:

• утвердження державотворчих і суспільних функцій  української мови та розширення сфери її використання;

• повноцінний розвиток усіх стилів і жанрів;

• формування і вирівнювання профільних терміносистем;

• усталення мовних засобів офіційно-ділового і наукового стилів;

• унормування і збагачення художньої мови та фольклору живої розмовної мови українців.

У процесі мовлення ми постійно користуємося прийомами добору, зіставлення, заміни і знову зіставлення мовних одиниць, доки, нарешті, здійснюємо остаточний вибір.