Головна » Статті » Сучасна українська літературна мова » Стилістика

Стилістичні можливості внутрішньої форми слова

Внутрішня форма слова — це його семантична структура, тобто морфологічні властивості, що  символізують зв'язок даного звучання з даним значенням. Походження слова встановлюється зіставленням його із спорідненими словами своєї мови, а також із словами  інших мов, які перебувають у ближчій чи дальшій  спорідненості.

Стилістичні можливості етимології полягають у тому, що для створення різних зображально-виразових ефектів наголошується, підкреслюється етимологія слова. Тут  застосовуються два прийоми: перший — потреби тексту  змушують автора глибше заглянути .в значення слова, ніби звільнити його від пізніших нашарувань. Таке  використання внутрішньої форми характерне для публіцистики, але етимологізацію слова можна зустріти й у наукових,  особливо в науково-популярних текстах; другий —  використання етимології слова для створення образу. Проникнення в суть слова — один із головних проявів поглибленого інтересу автора до матеріалу. Найчастіше походження слова встановлюється його зіставленням з іншими, близькими за значенням.

Використовуючи етимологію як засіб привернути увагу читача або слухача до певного слова, виділити одне з його значень із зображальною, архітектоніко-композиційною чи емоційно-експресивною метою, автор не завжди потребує глибокого аналізу походження слова, оскільки цей аналіз не завжди може дати бажані наслідки.

Тому справжня етимологія виступає лише в науковій мові, в етимологічних студіях. Тут вона не є стилістичним засобом і являє собою один із об'єктів дослідження. В  науково-популярних, науково-публіцистичних, художніх  творах автори охочіше використовують окремі елементи  етимологізування. Ось як, наприклад, пояснюється  походження назви місяця: ^Листопад — одинадцятий місяць  календарного року. Українська, білоруська, болгарська, чеська, сербська назви листопад, падолист відображають осіннє явище природи» (журя.).

Власне етимологія слова в нехудожніх текстах особливо часто використовується в тих випадках, коли сама тема викладу потребує поглибленого аналізу якогось поняття: «Тоді на землі й на воді кипіло життя, росли величезні та непрохідні ліси. Пізніше все це перетворилося на чорні краплини, що їх перси звали нефт, а греки — нафта» (газ.);

У нехудожніх текстах пояснення, пов'язані з  розкриттям внутрішньої форми слова, з'являються й тоді, коли з метою популяризації потрібно нагадати про походження слова або словосполучення, з'ясувати для читачів причини -виникнення певного найменування, дати йому чітку  характеристику

Категорія: Стилістика | Додав: StudentSun (28.08.2015)
Переглядів: 1163 | Теги: Стилістика | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]