Головна » Статті » Сучасна українська літературна мова » Стилістика

Стилістична класифікація фразеологізмів. Синонімічні фразеологізми.

Фразеологія — розділ науки про мову, що вивчає фразеологічні звороти; сукупність усіх фразеологічних  зворотів тієї чи тієї мови. Фразеологічний зворот (фразеологізм) — особлива одиниця мови, що  складається з двох або більшої кількості роздільно оформлених компонентів і характеризується відтворюваністю,  цілісністю значення, стійкістю лексичного складу та граматичної будови.

За способом з'єднання складників фразеологізми  поділяються на такі типи: фразеологічні зрощення — семантично неподільні фразеологічні одиниці, значення яких не випливає із значень компонентів: розбити глек  «посваритися», пекти раків «червоніти»; собаку з'їсти «набути досвіду» (щоб посваритися, не обов'язково розбивати глек, тобто на сучасному етапі розвитку мови цілісне значення цих фразеологізмів не залежить від значень слів, які  входять до їхнього складу); фразеологічні єдності — також семантично неподільні звороти, але цілісне значення їх здебільшого вмотивоване значенням компонентів: не  бачити смаленого вовка «не знати труднощів, не  зустрічатися з небезпекою»; не нюхати пороху «не бути в боях» (про недосвідченого бійця); прикусити язика «замовкнути»  (коли людина прикусить язика, вона неодмінно замовкне); фразеологічні сполучення — семантично  подільні фразеологічні звороти, в яких є стрижневе слово.  Залежно від зв'язків його з іншими словами міняється значення фразеологізму: уболівати душею, вболівати серцем;  завдавати шкоди, завдавати образи, завдавати удару, завдавати поразки; жити вовком (на відлюдді), дивитися вовком  (вороже) .

На підставі генетичних, структурних, функціональних ознак з-поміж фразеологізмів можна виділити прислів'я, приказки, крилаті вислови, афоризми, максими, сентенції, парадокси, літературні цитати, ремінісценції.

Прислів'я — влучний образний вислів, часто  ритмічний за будовою, що має повчальний зміст; синтаксично  закінчений.

Приказка — образний вислів, нерідко римований, близький до прислів'я, але без повчального змісту (може

бути елементом байки або прислів'я).

Крилаті вислови  — поширені й загальновідомі влучні звороти  мови, джерело яких може бути встановлене.

Афоризм — узагальнена, закінчена і глибока думка певного автора, висловлена у відточеній, відшліфованій формі. Характерними рисами афоризму є влучність, виразність, несподіваність  судження, здатність до самостійного існування

Сентенція — афоризм, що має повчальний зміст, життєве напучення

Максима  — афоризм, у якому в короткій формі виражене певне моральне правило, етичний принцип.

Літературна цитата — цитата в художньому творі, що  використовується для надання експресії, як засіб створення образності.

У багатій фразеології нашої мови закладено великі  синонімічні можливості, що дає підстави її широкого  використання як стилістичного засобу. Фразеологічні звороти широко вживаються в усіх мовних стилях, але в різній функції. У науковому та офіційно діловому мовленні, як правило, використовуються загальнолітературні стійкі  звороти, що виступають у номінативній функції: брати участь, виносити ухвалу, підбивати підсумки; тут не бажані  дублети на зразок підводити підсумки. У публіцистичних і  особливо художніх творах та в розмовному мовленні на  перший план виходить експресивно-стилістичний бік  фразеологізмів як книжного, так і розмовно-побутового характеру.

Одним із шляхів формування фразеологічних одиниць є метафоризація вільних словосполучень. Усі предмети і явища навколишнього світу перебувають у постійному  взаємозв'язку та взаємодії. Один із таких взаємозв'язків — схожість предметів, явищ, дій та їхніх ознак. Уміння  побачити й виділити схожі ознаки різних явищ — специфіка  образного, мислення. Тому багато фразеологізмів утворилося саме шляхом метафоризації: надягати хомут на шию,  вибивати з сідла, ділити шкуру невбитого ведмедя, альфа і  омега, аріаднина нитка. Фразеологізми, що виникли на основі метонімічного перенесення: накивати п'ятами, брязкати зброєю, голити чуба (лоба), крутити хвостом, зрушувати (знизувати) плечима.

Значно менше фразеологізмів, утворених на основі  синекдохи (зв'язку між цілим та його частинами): ясна  голова, холодний розум, золоті руки, віч-на-віч. У частині  фразеологізмів знаходимо гіперболу або літоту: бездонна  бочка; видно, хоч голки збирай; тихо, хоч мак сій; чугуївська: (пирятинська) верста; куціший від заячого хвоста; небо за макове зернятко здається. Є фразеологізми, в основі яких лежать символи: синій птах (символ щастя), лавр  (перемога), пальма (слава), зірка (блискуча або сумна доля), увінчати лаврами, пальма першості, висхідна зоря (зірка), провідна зоря (зірка), через терня до зір (через терни до зірок).

Категорія: Стилістика | Додав: StudentSun (28.08.2015)
Переглядів: 2018 | Теги: Стилістика | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]