Схема стилістичного аналізу тексту

1. Стиль і підстиль, сфера вживання.
2. Назвати тип мовлення за характером мовленнєвої діяльності співрозмовників (розповідь, опис, міркування).
3. Загальний лінгвістичний коментар (ознаки стилю, типові мовні засоби, словникове тлумачення незрозумілих та іншомовних слів, спеціальних висловів тощо).
4. Характеристика лексики з погляду сфери вживання, активності / пасивності, визначення ролі лексичних засобів у тексті.
5. Стилістичні функції та прийоми введення у текст термінів.
6. Загальні зауваження про граматичні особливості тексту (аналіз специфічних граматичних форм і синтаксичних конструкцій, їх стилістична функція.
7. Засоби зв’язності тексту.
8. Значення мовних засобів для вираження теми та ідеї тексту.

ПРИКЛАД

Із чим порівняти невичерпну кількість слів у мові? Одні з них помирають, але народжується безліч інших. Краще не скажеш, як сказано в мудрому східному афоризмі: «Якби море було чорнилом, то швидше висохло б море, ніж слова».

Скільки ж слів у сучасній українській мові?.. Задумливо не морщіть чола і заспокойтесь. На це питання не відповість ніхто: ні сивий академік, ні найталановитіший мовознавець, ні учитель, ні учень.   Ніхто!   Адже   мова   формується   протягом   віків.   Кожне покоління  збагачувало  її  й  передавало   цей   неоціненний   скарб нащадкам. Хіба можна порахувати всі слова сучасної української мови? Це загальновживані  слова   літературної   мови,   терміни різних наук, професіоналізми, діалектні та застарілі слова.

(І. Вихованець)

1. Науковий стиль. Науково-популярний підстиль. Сфера поширення – освіта, культура.
2. Тип мовлення за характером мовленнєвої діяльності – розповідь (Відмітимо найважливіші риси розповіді: неофіційний товариський характер відносин між комунікантами; багатослівність, поширеність з вдаванням в деталі; невимушеність мовлення).
3. Емоційний, пристрасний тон мовлення, наявність питань, уявна діалогічність надає уривку ознак науково-популярної літератури. Жодне з питань не залишається без вичерпної відповіді.

Текст орієнтований на читача-неспеціаліста, тому виклад простий і несуперечливий. Простота веде до помітної експлікації логічних і асоціативних зв'язків, саме тому план вираження в науково-популярному творі завжди розгортається ширше, аніж план змісту, передуючи йому, розшаровуючи його.

Одна з вимог, що їх висувають до науково-популярого твору, – забезпечити читачеві переривчастість у читанні (так підтримується інтерес). Для забезпечення цієї вимоги застосовують ритмічне чергування інформаційно наповнених та інформаційно бідних уривків. Таке чергування здійснюється наведенням простих, близьких читачеві прикладів, які зіставляють явища науки з явищами побуту, затримкою розвитку теми, введенням розмовних конструкцій, невживанням складної суто наукової термінології та маловідомих іншомовних слів.

У тексті урівноважені психологічний, логічний і естетичний чкладники, така властива популярному викладову різноманітність, створює комфорт під час читання та полегшує сприйняття і розуміння тексту.

4. Лексика тексту загальновживана, активна.

У науково-дидактичних та науково-популярних текстах образні засоби виконують допоміжну роль – їх уживають для того, щоб пояснити складні наукові поняття  та терміни шляхом зіставлення зі звичайними, буденними, зрозумілими.

5. У тексті використані різні за структурою, будовою і метою висловлювання речення, що динамізує текст, тримає увагу читача / слухача.

6. Засобами зв’язності тексту є:

- на граматичному рівні (граматична зв’язність) – це займенники використані в кожному наступному речення замість іменників, їх повтори, однакові видо-часові форми дієслів;

- семантична зв’язність ґрунтується на повторенні слів (іноді і форм того самого слова) з однаковим значенням.

- логічну смислову зв’язність спостерігаємо у причинно-наслідкових відношеннях між елементами тексту, при аналізі й синтезі його частин. Основна функція тут належить питанням, які мають одразу ж логічні відповіді. Питанні-відповіді формують одночасно синтаксичний і композиційний паралелізм.

7. Найважливішою  функцією  науково-популярного тексту є популяризація і пропаганда наукових   знань, такий текст виконує просвітницьке завдання, будить м подальший пізнавальний інтерес, формує  світогляд читача.   Саме цій функції підпорядковані і мовні засоби і композиція аналізованого уривку.

Що означає бути вихованим?

Вихована людина ... Якщо про вас так скажуть, вважайте це за похвалу. Вихованість – це не тільки гарні манери. Це щось більш глибоке в людині. Бути вихованим – значить бути уважним до іншого, делікатним, тактовним, скромним.

Мені видається, що таким був артист Художнього театру Василь Іванович Качалов. Він неодмінно запам'ятовував усі імена та по батькові тих, з ким зустрічався. Він поважав людей і завжди цікавився ними. При ньому кожна жінка відчувала себе привабливою, гідної турботи. У його присутності всі почувалися розумними і дуже потрібними.

Одного разу пізно ввечері Василь Іванович побачив дві дивні жіночі постаті. Ними виявилися сліпі, які заблукали. Актор негайно запропонував їм свої послуги, провів до трамваю, допоміг піднятися у вагон.

Корені цього вчинку не просто в знанні ґречності, а в щирості та доброті до людей. Відтак усе починається з думки. А знання норм поведінки тільки допомагає виявити внутрішнє добро і людяність.

(За С. Гіацинтовою)

2. Цей текст публицистичного стилю, підстиль – власне публіцистичний, жанр – есе. Есе присвячене суспільно-актуальній тематиці.

3. Текст-роздум. На це вказує заголовок у формі питання. Теза – Вихованість – це не тільки гарні манери. Це щось більш глибоке в людині. Другий та третій абзаци – аргументи: приклад вихованої людини, риси її характеру, один із учинків. Останній абзац – висновок: витоки вихованості –  в доброті та повазі до людей.

4. Поєднання емоційності викладу (генетичне речення (Вихована людина ...), що провокує, збуджує думку, з точними найменуваннями (Художній театр, Василь Іванович Качалов), безпосереднє звертання до співрозмовника (Якщо про вас скажуть ...).

Делікатний - ввічливий, люб'язний, завжди готовий виявити увагу, зробити послугу. Наприклад, Делікатний, лагідний, скромний, добрий – він суворішав тільки біля домни.

Тактовний (від такт) – який володіє чуттям міри, вмінням поводитися, як годиться вихованій людині. Тактовне пояснення, тактовний керівник.

Ґречний – шанобливо ввічливий у поводженні з людьми; чемний; який виражає шанобливість, увічливість. Наприклад, Він був шляхетний, надзвичайно ґречний, ніби людина з минулого сторіччя.

5. Переважна більшість слів – загальновживані, нейтральні. Лексика з абстрактним значенням переважає (похвала, вихованість, присутність, щирість, доброта, добро, людяність).

6. Синонімами у тексті виступають: вихований, ґречний, делікатний тактовний, вони є засобом пояснення, тлумачення поняття «вихований».

7. Виправданий повтор слів і синтаксичний паралелізм конструкцій (другий абзац).