Головна » Статті » Сучасна українська літературна мова » Стилістика

Публіцистичний стиль

Публіцистичний стиль української мови започатковувався одночасно з художнім, офіційно-діловим, науковим. Проте  тривалий час публіцистичний стиль не мав повноцінного розвитку через втрату українським народом державності, через постійні заборони української мови. Публіцистичний стиль — це стиль суспільної комунікації, громадського життя, звідки українська мова витіснялася з нього то польською, то російською владою. Публіцистика є ніби проміжною сферою художнього,  ділового і наукового спілкування, вона синтезує в собі частину  функцій, мовних ознак та засобів художнього, ділового, наукового стилів.

До початків публіцистичного стилю нової української  літературної мови відносять окремі українські тексти Є. Гребінки, Г. Квітки-Основ’яненка…

Сфера використання публіцистичного стилю — громадсько-політична, суспільно-культурна, виробнича діяльність, навчання.

Основне призначення — служити розв'язанню суспільно-політичних питань, активно впливати на читачів,  переконувати у справедливості певної ідеї, спонукати їх до творчої  діяльності, пропагувати прогресивні ідеї, учення, знання, здоровий спосіб життя.

Сфера використання і призначення публіцистичного стилю вплинули на формування його відповідних ознак: логізація та емоційна виразність, оцінка — соціально-політична,  ідеологічна, естетична, моральна, пристрасне ставлення до предмета мовлення, змісту, інформації, поєднання точності висловленої інформації, наукових положень з емоційно-експресивною чи імперативною образністю художнього конкретно-чуттєвого  бачення питання чи проблеми.

До основних ознак публіцистичного стилю належать:  спрямованість на новизну; динамічність; актуалізація сучасності; інформаційність; політична, суспільна, морально-етична оцінка того, про що пишеться або мовиться; синтез логізаціїта  образності мовного вираження, що нагадує про близькість  публіцистичного стилю до наукового і художнього; документально-фактологічна точність; декларативність; закличність; поєднаність стандарту й експресії; авторська пристрасть; емоційність,  простота і доступність; переконливість. Усі ці й інші ознаки  створюють враження «багатостильовості» публіцистичного стилю, який настільки розростається й розгалужується поза власне публіцистичним, що підстилі дають підстави називати їх  окремими стилями (газетним, журнальним, телевізійним тощо).

Основні мовні засоби публіцистичного стилю — це сплав елементів наукового, офіційно-ділового, художнього стилів. З одного боку, у ньому широко використовується суспільно-політична лексика, політичні заклики, гасла, точні  найменування (подій, дат, учасників, місця), а з іншого —  багатозначна образна лексика, що здатна привернути увагу читача і  вплинути на нього, художні засоби — тропи і фігури. Всі лексеми, як правило, чітко поділяються на позитивно-оцінні й негативно-оцінні. Навіть при художньому домислі в публіцистичному стилі авторське «я» збігається з фактичним мовцем. Сфера застосування, призначення публіцистичного стилю і ознаки, яким він має відповідати, виробили в ньому  певні мовні форми вираження.

В публіцистичному стилі виділяється кілька підстилів,  кожний з яких має свої жанрові й мовні особливості: власне  публіцистичний, або стиль засобів масової інформації (газети,  часописи, радіо, телебачення, реклама), художньо-публіцистичний (памфлети, фейлетони, нариси, есе), науково-публіцистичний (критичні статті, аналітичні огляди, соціальні портрети тощо).

Категорія: Стилістика | Додав: StudentSun (27.08.2015)
Переглядів: 1096 | Теги: Стилістика | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]