Період – це складне речення ускладненої будови: перша частина являє собою кілька однотипних (однорідних) за функцією речень(члени періоду), друга – заключна, що є простим чи складним реченням, головним щодо першої ускладненої частини. Наприклад: І так, де на всьому лежить печать мовчання, де стримані і скарги, і пісні, де здавлені прокльони і ридання, - вість людям подають кайдани голосні (Леся Українка). Період характеризується вичерпною повнотою змісту й гармонійністю синтаксичної структури.

Період – це не окремий структурний тип, а лише різновид наявних у мові типів речень, який відзначається специфічними ознаками своєї будови й особливою інтонацією.

Періодові властивий постійний порядок розміщення його части: спочатку перша частина, яка містить у собі ряд звичайно однорідних за своїм змістом елементів (частин), а в кінці – друга, заключна. Причому перша частина періоду замикається другою логічно, граматично й інтонаційно, що створює завершеність, властиву цій синтаксичній структурі.

За будовою період – це найчастіше багатокомпонентне складнопідрядне речення, що складається з головної і кількох однорідних підрядних частин, які містяться у першій частині періоду. Періодом може бути і багатокомпонентне складносурядне речення, і просте, ускладнене однорідними членами. Період, що являє собою просте ускладнене речення з однорідними членами, у другій частині містить узагальню вальне слово: Ні насторожений шуліка, що годинами кружляє високо в небі; ні невідомий вершник, що вряди-годи беззвучно проскоче до обрію; ні чабан, що маячить на далеких толоках по плечі в текучому мареві, - ніщо не розвіває, ніщо не порушить степового величного спокою (О.Гончар).

Частини періоду за структурою складнопідрядного речення об’єднуються відповідно до типу підрядності – місця, часу, причини, мети, умови, допустовості, порівняння та ін. наприклад: В серпневі дні, коли обжинки світлі справляє сита медвяна земля, і кулики дзвенять на узбережжях, мережкою гартуючи пісок, а ластівки малечу научать повітря сизе різати грудьми, - в серпневі дні розширюється обрій, і  розгортає крила далечінь (М.Рильський) [1; 257].

Стилістичними ознаками періоду властиве своєрідне інтонаційне оформлення. Перша частина періоду характеризується висхідною інтонацією, коли при збереженні загального називання елементів (частин) кожен з наступних однорідних вимовляється з завершальною інтонацією.

У великих за обсягом періодах підвищення і зниження інтонації за допомогою невеликих пауз розпадаються на дрібні частини – члени періоду. За змістом періоду являє собою закінчене структурне ціле.

Період найчастіше виступає стилістичним засобом у художньому та публіцистичному стилях мовлення, є риторичною фігурою.

У поетичних творах часто обидві частини періоду однакові за обсягом, тому такі конструкції називають аналогом періоду. У прозових такі конструкції являють собою об’ємну змістові єдність, своєрідний невеличкий художній твір [1; 258].