1. Фоностилістика.
2. Орфоепічні особливості української літературної мови (вимова голосних звуків, вимова приголосних звуків, засоби евфонії).
3. Звукова організація художньої мови (регулярні і нерегулярні повтори, рима, асонанс, алітерація, анафора, епіфора, логогриф, звуконаслідування (ономатопея).

4. Ритмо-мелодійна організація мовлення (інтонація, наголос (синтагматичний, логічний, емфатичний), пауза, мелодика).
   5. Аналіз уривків з текстів різних функціональних стилів. Виявлення в текстах специфічних елементів певного стилю. Редагування стилістичних огріхів.
6. Виявлення у текстах художнього стилю засобів звукописання та ритмо-мелодійних варіацій. З’ясування їхніх стилістичних функцій.

Література:

1. Мацько Л.І. Стилістика української мови. – К., 1990.

2. Мацько Л.І. Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови. – К., 2003.

3. Кравець Л.В. Стилістика української мови: Практикум. – К., 2004.

4. Пилинський М.М. Мовна норма і стиль. – К., 1976.

5. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – К., 2000.
6. Стилістика і культура мовлення: Навч. посіб. (упоряд. Є.І.Петрова). – Д., 2003.

7.        Сучасна українська мова. Стилістика / За ред.І.К.Білодіда. – К.,1973.

8.        Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. – К., 1998.

9. Коваль А. П. Науковий стиль сучасної української мови. Структура наукового тексту. – К., 1970.

ФОНОСТИЛІСТИКА

Вправа 1. Знайдіть у поданих реченнях порушення евфонічності української мови та виправте їх. Дайте визначення поняття «фонічна глухота».

1. Діти повертались з школи додому повз залізничну колію. 2. Мій брат сьогодні залишивсь дома. 3. Надходив вечір, йшов сильний дощ, з моря поривчасто дув вітер. 4. В повітрі уже пахло весною. 5. В дорогу потрібно йому узять з собою багато різних речей. 6. Олена подала заяву ректору університету Данченку Петру Павловичу. 7. З дерева в траву упало рум’яне яблуко. 8. В усіх суспільних сферах сучасного життя простежується утвердження виразно індивідуалізованого мовлення.

Вправа 2. Залишіть текст, розкриваючи дужки. Поясніть свій вибір звукових варіантів слів.

Хлопець сидів, (обі(й), об)нятий м’якою радістю: широкий світ клався йому (перед, переді, передо) очі. Здало(ся, сь) йому, що вийшло (із-за, з-за) хмари сонце, (і, й) він побачив себе загорненим (у, в) хмару (в)огненного світла. Озирнув(ся, сь), бо подумав, що жінки перестарали(ся, сь) там, на кухні, (і, й) запалили дім, але палала (в, у)же ціла (в)улиця і (в, ув)есь краєвид (перед, переді, передо) очима. Тоді він зрозумів, що світло горить (у, в) ньому самому. Мозок його освітила миттєва блискавка – чудове сяйво (у, в)війшло (в, у) його душу, запліднивши навіки його життя. (В, у) серце (в, у)пала іскра блаженства, залишивши (в, у) ньому назавжди відчуття неба. Звів очі (й, і) пізнав раптом космос, повний нескінченного простору, густо заповнений круглими темними та ясними тілами. Погідний ритм (у, в)пізнав він (у, в) (в, у)сьому – там, (у, в) небі (і, й) тут, на землі: рух планет, соку (і, й) крові, рух живих та мертвих тіл. Він збагнув раптом: не мертвий світ лежить навколо нього, а жива тремтлива матерія, що виповнює небо, землю (і, й) (в, у)се, що є. Живу присутність він пізнав (у, в) (в, у)сьому, і це наповнило його справжнім щастям. Зрозумів: (у, в)есь світ дивовижно (у, в)ладжено (і, й) (в, у)се діє співмірно до добра кожному, а основним принципом світу є все-таки любов.

В. Шевчук

Вправа 3. Знайдіть у поданому вірші приголосні, які алітерують. Чи сприяють ці повтори увиразненню його змісту?

До думи дума доруша...

Стодоли дум – в одну стодолу!

Дивись і думай, моя доле, – 

До думи дума доруша

Стобальним, стоглобальним болем

До неба дибиться душа.

До думи дума доруша...

Стодоли дум – в одну стодолу!

М. Вінграновський

Вправа 4. Визначте функцію багаторазового повтору звуків [С] – [Ш] у наведеному уривку з балади Т. Шевченка «Утоплена». Чи сприяє такий повтор увиразненню змісту.

Хто се, хто се, по сім боці

Чеше косу? Хто се?

Хто се, хто се, по тім боці

Рве на собі коси?..

Хто се, хто се?» – тихесенько

Спитає-повіє,

Та й задріма, поки неба

Край зачервоніє.

Вправа 5. У наведеному тексті проаналізуйте звукове живописання (засоби вираження і стилістичні функції). З’ясуйте його місце щодо лексичних засобів стилістики.

                Як дивно, як незвичайно дивно. Я чую – дзвонять там десь вгорі. Обмерзлі дерева, дрібненькі гіллячки, покриті льодом. Блискучим льодом, прозорим склом. Старий дзвонар-вітер зібрав докупи тисячі ниток і хилитає галузки, і дзвонить та й дзвонить… Тень… телень… дзень… тень – телень – дзелень… І скачуть вогні по галузках – зелені, червоні, сині… Де се я чув?.. І коли чув? Тоді, як був маленьким? Коли ж я чув?.. Ах, правда, се ж було недавно… дні три-чотири… Тень – телень… дзень… Тень…телень…дзень.

М. Коцюбинський

Вправа 6. Перепишіть текст, вставляючи замість крапок потрібні слова таким чином, щоб рифмувалися 1-й і 3-й, 2-й і 4-й рядки. Обґрунтуйте свій вибір.

Шлях-дорога в небокрай … .
Обіч розступається … .
То не я – моя уява … ,
Наче босоноге … .

Люди добрі, орачі- … !
Чи то ви зробили, чи не … ?
Всюди пшениці та … –
Ні волошки в полі, ні … .

Тільки по канавах … ,
Тільки лопушиння по … .
Вже заорані й старі … –
Мов розтято вени на … .

А було колись, таки ж … –
Свідки хоч старі, проте … :
Вийдеш по городах за … –
І потонеш в степовій … .

Чи зумієш вивчити між …
Кожну квітку, мудру й не … ?
І ніхто їх зроду не … –
Заповідні трави у … …

Вируша уява в ніч … ,
Двері у в’язниці … ;
Плаче на заоранім … ,
Наче босоноге … .

М. Руденко

Довідка: Старченя, скупу, живі, відчиня, траві, дядьки, село, стерня, реп’яхи, ярках, лиху, трави, висках, трав, було, буряки, веде, шляху, степу, ви, старченя, орав, шляхи, йде.