Головна » Статті » Інше » Редагування

Лекція 9

Методи редагування – послідовність процедур, які дають змогу відшукувати в окремих компонентах повідомлення відхилення від норм та виправляти їх.

Формалізовані методи – це такі, для реалізації яких можна задати послідовність процедур редагування.

Неформалізовані (творчі) методи – це такі, для реалізації яких важко або неможливо задати чітку послідовність процедур редагування.

За технологічними особливостями методи контролю поділяють на:

-           Параметричні

-           Спискові

-           Шаблонні

-           Структурні

-           Аналітичні

-           Когнітивні

-           Положеннєві

-           Компаративні

-           Спеціальні

У свою чергу слід пам’ятати і правильно застосовувати методи контролю:

Параметричні – компонент повідомлення порівнюють з певним параметром і вирішують є помилка чи ні.

Спискові – для контролю повідомлення цим методом редактор повинен мати всі списки (словники).

Шаблонні – на компонент повідомлення накладають шаблон, який є в нормативній базі і виявляють чи тотожний він йому чи ні. Існують шаблони, прийняті державою у вигляді стандартів і рекомендовані науковою чи довідковою літературою.

Структурні – полягають у тому, що структуру повідомлення порівнюють із масивом структур, що є в нормативній базі і виявляють чи тотожна вона якійсь структурі нормативної бази.

Аналітичні методи полягають у тому, що над математичними і логічними комп’ютерними повідомленнями виконують обчислення і порівнюють їх з даними в довідниках або в цьому повідомленні.

Логічні методи контролю розглядають усі можливі комбінації істинності суджень, записують у вигляді ланцюжка суджень і роблять розрахунки записів.

Когнітивні – ґрунтуються на вирішальній ролі знання. Вони передбачають контроль значення компонентів повідомлення (слів, речень, тощо). Можна поділити на такі:

-

-

-

Положеннєві – полягають у тому, що компоненти повідомлення контролюють на відповідність положенням, зафіксованим у нормативній базі.

Компаративні (порівняльні) – полягають у тому, що з різних місць повідомлення вибирають компонент, що описує один і той самий об’єкт, і порівнюємо, чи є ці описи тотожними.

Спеціальні – базуються на спеціальних нормах редагування:

-           загальні (такі, що використовуються незалежно від виду і жанру літ-ри);

-           галузєві (використовуються лише в окремих видах літ-ри).

 

Під час  редагування редактор одночасно контролює різні види норм, але якщо в повідомленні є багато помилок різних видів, то слід вирішити, що виконувати в першу чергу.

Послідовність має бути такою, щоб:

  1. Забезпечити найменшу кількість виправлень.
  2. Усунути можливість повторного виправлення фрагментів текстів.
  3. Усунути можливість виправлення тих фрагментів тексту, які в подальшому використанні можуть бути видалені взагалі.

Методи контролю слід застосовувати в такому порядку:

1.        Інформаційні (дати реципієнтові тільки нову, цінну для нього інформацію і стільки, скільки він зможе прийняти).

  1. Соціальні (зафіксовані у законах, статутах, кодексах, угодах).
  2. Композиційні (виявити чи відповідає логіка повідомлення складності композиції).
  3. Логічні (контроль істинності тверджень, висновків, класифікацій).
  4. Лінгвістичні (ті, що зафіксовані у правописі).
  5. Психолінгвістичні (полягає у відповідності психолінгвістичним характеристикам повідомлення і психічним можливостям реципієнта).
  6. Видавничі (стосуються форми подання різних компонентів повідомлення у видавничих стандартах, - зноски, заголовки, тощо).

8.        Поліграфічні (встановлюють як слід складати і верстати текст і нетекстові повідомлення).

Також є етичні, естетичні, юридичні та інші норми редагування.

 

Контрольні запитання

  1. Методи редагування.
  2. Формалізовані методи редагування.
  3. Неформалізовані методи редагування.

Список рекомендованої літератури

 1.Партико З.В. Загальне редагування: нормативні основи. – Львів: Афіша, 2006. – 416с.

 2.Мильчин А.Э. Методика редактирования текста. – М.: Логос, 2005. – 524с.

 3.Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця: Практичний посібник. – К.: НВЦ НКМ,2006. – 559с.

 4.Сикорский Н.М. Теория и практика редактирования. – М.: Высшая школа, 1980. – 328с.

 5.Капелюшний А.О. Редагування в засобах масової інформації. – Львів: ПАІС,2005. – 304с.

Категорія: Редагування | Додав: StudentSun (30.08.2015)
Переглядів: 399 | Теги: Редагування | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]