Головна » Статті » Мовознавство » Українська мова

Українська мова
Скачати з: depositfiles.com


УКРАЇНСЬКА МОВА

В основі розробки критеріїв і норм оцінювання досягнень молодших школярів з рідної мови лежить функціональний підхід до шкільного мовного курсу, який передбачає таке співвідношення мовної теорії і мовленнєвої практики, за якого пріоритетним є роз­виток навичок мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма.

З огляду на зазначене об'єктами перевірки та оцінювання є:

мовленнєві уміння й навички з чотирьох видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, чи­тання, письма;

знання про мову й мовлення, мовні уміння й навички;

орфографічні та пунктуаційні навички;

графічні навички письма, техніка письма, куль­тура оформлення робіт.

І. Оцінювання умінь і навичок мовленнєвої діяльності

1. Слухання і розуміння прослуханого (аудіювання)

Перевірка аудіативних умінь здійснюється фрон­тально в 2—4 класах в кінці кожного семестру за до­помогою тестових завдань.

У 2 класі учням пропонують 4 запитання з двома варіантами відповідей, у 3—4 класах — 6 запитань з трьома варіантами відповідей.

У 2 класі за кожну правильну відповідь на запи­тання учень одержує 3 бали, в 3—4 класах — 2 бали.

2. Говоріння і письмо (діалогічне та монологічне висловлювання)

(Діалогічне мовлення)

Рівень сформованості діалогічного мовлення пе­ревіряється в 2—4 класах у першому семестрі.

Уміння вести діалог оцінюється за такими нормами:

Рівень навчальних досягнень

Бали

Характеристика складених учнями діалогів

Початковий

1

Учень спроможний підтримувати діалог, відповідаючи на запитання ли­ше "так" чи "ні"


2

Учень будує діалог лише з однієї еле­ментарної репліки, яка не враховує си­туації спілкування


3

Учень будує діалог з 1 репліки (у 2 класі), 1—2 реплік (у 3—4 класах), але робить довгі паузи, припускається ба­гатьох помилок у мовленні


Середній


4

Учень складає діалог, який за обся­гом наближається до норми, додер­жується правил поведінки в розмові, знає усталені вирази, властиві для ввічливої бесіди, але не завжди до­речно користується ними. При цьому в діалозі трапляються відхилення від теми, репліки потребують більшої зв'язності між собою; інтонація, добір слів, побудова реплік потребу­ють корекції


5

Учень складає діалог, який за обсягом наближається до норми, доречно ко­ристується усталеними виразами, вла­стивими для ввічливої бесіди, додер­жується правил поведінки в розмові. У діалозі можуть бути відхилення від теми, порушення логічного зв'язку між репліками, може не бути вступної та підсумкової реплік. Інтонація, добір слів, побудова речень потребу­ють незначної корекції


6

Учень складає діалог, який за обсягом наближається до норми, додер­жується правил мовленнєвого етике­ту; але в діалозі можуть бути відхи­лення від теми, недоліки в пов'язуванні реплік; інтонація, добір слів, побудова реплік в окремих ви­падках потребують незначної корекції



7

Учень самостійно складає діалог, об­сяг якого відповідає нормам (2 клас — 3—4 репліки, 3 клас — 4—5 реплік, 4 клас — 5—6 реплік); додержується правил мовленнєвого етикету (вис­ловлює схвальну оцінку реплік співрозмовника); вміє доречно по­ставити запитання та відповісти на запитання. При цьому в діалозі можуть бути відхилення від теми, недоліки в пов'язуванні реплік; учень не досить чітко обґрунтовує свої думки; припускається окремих мов­леннєвих помилок




Достатній



8

Школяр самостійно складає діалог, об­сяг якого відповідає нормам; додер­жується правил поведінки в розмові, мовленнєвого етикету в діалозі (вис­ловлює схвальне ставлення до сказано­го або ввічливо не погоджується із співрозмовником); уміє формулювати доречне запитання і коротко, чітко відповідати на запитання. У діалозі мо­жуть траплятися відхилення від теми, порушення логічного зв'язку між дея­кими репліками; в оформленні реплік учень може припускатися окремих мовленнєвих помилок


9

Учень самостійно складає діалог, обсяг якого відповідає нормам, чітко вислов­лює свої думки, виявляє вміння сформу­лювати цікаве запитання, дати влучну, дотепну відповідь, уміє дати позитивну оцінку і бути стриманим та коректним у разі незгоди з думкою співрозмовника. У діалозі можуть траплятися окремі відхилення від теми. Мовленнєве оформлення відповідає нормам


Високий

10

Школяр швидко включається в діалог, уважно й доброзичливо слухає співроз­мовника, вживає слова ввічливості, не допускає помилок у мовленні. Обсяг діалогу відповідає нормам

11

Учень швидко включається в діалог, демонструє високу культуру спілкуван­ня, вміння уважно й доброзичливо слу­хати співрозмовника, висловлює свою думку з приводу предмета розмови. Об­сяг відповідає нормам. Мовленнєвих помилок немає

12

Учень швидко включається в діалог, демонструє високу культуру спілкуван­ня, вміння уважно й доброзичливо слу­хати співрозмовника, висловлює не ли­ше свою думку з приводу предмета розмови, а й зіставляє різні погляди на той самий предмет. Обсяг і мовленнєве оформлення діалогу відповідає нормам








Монологічне мовлення

Усний (письмовий) переказ. усний (письмовий) твір

Уміння будувати усний переказ перевіряється в 2 класі в другому семестрі. Перевірка рівня сформованості умінь складати усний твір здійснюється в 3—4 класах в другому семестрі.

Перевірка умінь писати переказ проводиться в 4 класі на кінець кожного семестру. Письмові твори в початковій школі носять навчальний характер і кон­трольній перевірці не підлягають.

За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку — за зміст.

За письмовий переказ виставляється дві оцінки: за зміст і за грамотність. У журнал заноситься тільки оцінка за зміст.

Критерії оцінювання грамотності письмового переказу аналогічні критеріям оцінювання диктанту.

Уміння будувати зв'язне висловлювання оцінюється за такими нормами:

Рівень навчальних досягнень


Бали


Характеристика зв'язних висловлювань


Початковий


1

Учень, спираючись на значну кількість допоміжних матеріалів (слова, сполучення слів, малюнки, план тощо), будує окремі, не пов'язані між собою речення. Лексика висловлювання потребує збагачення, до­пускаються мовленнєві помилки


2

Учень, спираючись на значну кількість допоміжних матеріалів, будує окремі фрагменти висловлювання. Лексика висловлювання потребує збагачення, до­пускаються мовленнєві помилки


3

Учень, спираючись на значну кількість допоміжних матеріалів, будує висловлю­вання, яке не становить завершеного тексту. Послідовність викладу потребує вдосконалення, а лексика — збагачення; трапляються мовленнєві помилки


Середній


4

Учень, спираючись на деякі допоміжні матеріали, будує текст, не розкриваючи при цьому тему (у разі переказу — відтво­рення змісту тексту потребує збагачен­ня); виклад не зовсім послідовний; учень потребує допомоги вчителя у розрізненні основної та другорядної інформації; добір слів потребує вдосконалення; допу­скаються мовленнєві помилки


5

Учень, спираючись на деякий до­поміжний матеріал, будує текст, у ціло­му розкриваючи тему (без урахування співвідношення основної та другорядної інформації). В окремих випадках виклад може потребувати більшої послідовності, а добір слів — вдосконалення; можуть допускатися мовленнєві помилки.


6

Учень, спираючись на допоміжні ма­теріали, будує досить послідовний текст, розкриває тему, хоч і не завжди враховує при цьому співвідношення основної та другорядної інформації; добір слів потребує вдосконалення, мо­жуть допускатися мовленнєві помилки


Достатній

7

Учень, не спираючись на допоміжні ма­теріали, створює достатньо повний текст (у разі переказу — з урахуванням виду переказу). При цьому він може відхиля­тися від теми; є недоліки в структурі та доборі слів, співвідношенні основної та другорядної інформації. Учень вислов­лює основну думку, вдало добирає лек­сичні засоби (у разі переказу — викори­стовує авторські засоби виразності, образності мовлення), припускаючись при цьому мовленнєвих помилок


8

Учень самостійно будує достатньо по­вний (у разі переказу — з урахуванням виду переказу) текст, додержується ви­мог до структури висловлювання. У ро­боті можуть бути відхилення від теми та недоліки у співвідношенні основної та другорядної інформації. Учень вислов­лює головну думку; вдало добирає лек­сичні засоби (у разі переказу — викори­стовує авторські засоби виразності, образності мовлення); може припуска­тися мовленнєвих помилок


9

Учень самостійно будує послідовний, повний текст (у разі переказу — з ураху­ванням виду переказу); розкриває тему, додержується вимог до структури вис­ловлювання. Може стикатися з трудно­щами, пов'язаними з необхідністю вра­ховувати співвідношення основної та другорядної інформації; висловлює го­ловну думку (у разі переказу — авторсь­ку позицію) і переконливо аргументує її; вдало добирає лексичні - засоби (у разі переказу — використовує авторські за­соби виразності, образності мовлення); може припускатися окремих мов­леннєвих помилок


Високий

10

Учень самостійно будує послідовний, повний текст (у разі переказу — з ура­хуванням виду переказу), враховує ко­мунікативне завдання, висловлює власну думку, зіставляє її з іншим поглядом на той самий предмет (у разі переказу — свою позицію з авторсь­кою); робота відзначається багатством словника, комунікативною спрямо­ваністю; учень може припускатись ок­ремих мовленнєвих недоліків


11

Учень відповідно до вимог навчальної програми самостійно будує послідо­вний (у разі переказу — з урахуванням виду переказу) текст, враховує ко­мунікативне завдання; висловлює влас­ну думку; вміє пов'язати предмет, що обговорюється, з власним життєвим досвідом; робота в цілому відзначається багатством словника, точністю слово­вживання, стилістичною єдністю


12

Учень відповідно до вимог навчальної програми самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації та адресата мовлення; аналізує різні по­гляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції; робота відзначається багатством слововживання






3. Читання

1 клас

Перевірка сформованості вміння читати в 1 класі здійснюється індивідуально в кінці року.

Сформованість уміння читати в 1 класі оцінюється за такими нормами:

Рівень навчальних досягнень


Норми оцінювання навички читання


Початковий

Учень читає текст відривними складами, пускаючись багатьох помилок у вимові інтонуванні речень. Швидкість читання 20 слів за хвилину


Середній

Учень читає текст плавно складами, припус­каючись окремих відхилень у вимові слів та інтонуванні речень. Швидкість читання — 20—24 слова за хвилину


Достатній

Учень досить вправно читає текст складами і цілими словами, припускаючись незначних відхилень від норми у вимові слів та інтону­ванні речень. Швидкість читання — 25—29 слів за хвилину


Високий var container = document.getElementById('nativeroll_video_cont'); if (container) { var parent = container.parentElement; if (parent) { const wrapper = document.createElement('div'); wrapper.classList.add('js-teasers-wrapper'); parent.insertBefore(wrapper, container.nextSibling); } }

Категорія: Українська мова | Додав: StudentSun (02.04.2010)
Переглядів: 10751 | Теги: українська мова, формування навичок | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]