1. Поняття іміджу

Поняття "імідж" походить від лат. imago (зображення, відображення, видимість), пов´язаного з латинським словом imitare, що означає "імітувати". Імідж — це імітація, тобто подання зовнішньої форми якогось об´єкта чи особи. Він є уявленням про людину, товар чи інститут, що цілеспрямовано формується в масовій свідомості за допомогою засобів масової інформації, реклами або пропаганди.

Імідж — поняття відносно нове для нашого політичного лексикону. Частіше воно вживається стосовно політиків та лідерів організацій і рухів. Разом з тим буде цілком обґрунтованим говорити про імідж організації, якщо під ним розуміти образ, який виникає в суспільній свідомості, в думці про ту чи іншу партію, рух або блок під впливом як об´єктивних, так і суб´єктивних обставин.

Таким чином, імідж — це певних синтетичний образ, котрий стврюється

у свідомості людей щодо конкретної особи, організації чи іншого соціального

Це позитивний результат довгої спільної праці керівництва і персоналу фірми. Імідж складається з зовнішнього образу (одягу і речей, міміки, поз і жестів) та внутрішнього образу, який неможливо побачити, але який відчувається і дуже впливає на сприйняття людини оточуючими (вміння правильно будувати спілкування, позитивні якості особистості, вміння розуміти людей і вміння справляти враження).

         Якщо ж розглядати імідж людини, фірми, товару, об’єкта, то варто визначити ці визначення також, оскільки це близьке до іміджу, але до конкретного об’єкта чи особи.

Імідж людини — це думка про цю людину у групи людей в результаті сформованого в їхній психіці образу цієї людини, що виникла унаслідок прямого їхнього контакту з цією людиною або унаслідок отриманої про цю людину інформації від інших людей.

Імідж фірми — це думка про дану організацію у групи людей на основі сформованого у них образу цієї фірми, що виник унаслідок або прямого контакту з цією фірмою, або в результаті інформації, отриманої про цю фірму від інших людей.

Імідж товару — це думка про даний товар у групи людей на основі образу даного товару, що виник або при покупці, використанні цього товару особисто, або на основі думки про цей товар інших людей.

Імідж об'єкта — це ставлення раціонального або емоційного характеру до об'єкта (людини, предмета, системи), що виникає у психіці групи людей на основі образу. Сформованого в результаті сприйняття ними тих чи інших характеристик даного об'єкта.

Але якщо діловий імідж, то він спеціально проектується в інтересах людини або фірми з урахуванням особливостей діяльності та зовнішніх якостей.

2. Імідж і особистість: система взаємовпливів

Говорячи про імідж і особистість, варто зазначити, що ж таке особистісний імідж.

Особистісний імідж, або імідж особистості, — це уявлення або дум-

ка про людину як про особистість і про її особистісні якості. Саме особистісний

імідж розглядають як поєднання внутрішніх і зовнішніх чинників, що спричи-

нюють його складники (самоімідж, бажаний і необхідний іміджі).

Особистий імідж є важливою складовою кар’єри. І тому, існує декілька причин, які вказують на це:

• люди вірять у те, що бачать;
• зайняті люди зазвичай формують думку про людину на основі першого

враження;

• імідж впливає на тих, хто приймає рішення в питаннях професійного

зростання;

• люди діють, усвідомлено чи ні, як представники своєї професії чи орга-

нізації;

• гарний і впевнений вигляд важливий для самої людини.

Дослідниця Е.Семпсон вважає, що особистий імідж містить у собі самоімідж, який має  погляд на особистість з боку свого «Я».

4. Поняття групового іміджу та особливості його функціонування

Груповий імідж відрізняється від особистого меншим ступенем
керованості, більшою складністю і певною інертністю. Якщо ж розглядати імідж українців, то ті хто приїжджають до України, то складається враження, що це «люди, які все роблять тільки заради власних інтересів». Цей
іміджевий стереотип багато в чому «завдячує» своєю стійкістю
образу тих недоброзичливих урядовців, з якими насамперед
стикаються іноземці, що прибувають до України. Неприємно коли  працівники аеропорту та митники недоброзичливі, не всміхаються А, як відо%
мо, перше враження нерідко виявляється найстійкішим.
Величезного удару українському національному іміджу бувло
завдано драматичними подіями XX століття: тоталітарною ра%
дянською системою, репресіями, «залізною завісою» і мілітари%
зацією.

5. Функції іміджу:

1) ціннісні:

• особистісного зростання;
• комфортизації міжособистісних стосунків;
• психотерапевтична;

2) технологічні:

• виокремлення кращих особистісно-ділових якостей;
• міжособистісної адаптації;
• затемнення негативних характеристик;
• організації уваги;
• подолання вікових рубежів;

3) інші:

• психологічного захисту;
• соціального тренінгу;
• соціально-символічного впізнавання;
• ілюзорно-компенсаційна.

МК №2

«Психологія створення іміджу»

1. Вимоги до професії іміджмейкера.

Мета іміджмейкера — розробити для клієнта образ, який допоможе йому найуспішніше досягати поставлених професійних і особистих цілей: підібрати зачіску, макіяж, одяг, аксесуари. Всі зовнішні атрибути повинні підходити один одному і працювати на загальне завдання.

Cпецифіка роботи іміджмейкером:

Ця професія вважається молодою не тільки на Україні, але й в усьому світі: їй лише кілька десятків років. Тому навіть серед самих іміджмейкерів немає єдиної думки, чим саме повинен займатися фахівець по іміджу.

• У салонах краси він консультує клієнтів, намагаючись за допомогою зачіски і макіяжу знайти підходящий образ. На відміну від пересічного перукаря чи візажиста, це фахівець-універсал, який розбирається в усьому.
• В PR-агентствах іміджмейкери займаються просуванням конкретного кандидата на виборах, створенням сприятливого образу, який сподобається виборцям, працює з політиками та бізнесменами. Він займається не тільки підбором зачіски і макіяжу, але й аксесуарів, одягу, розробляє загальний стиль.

Сама почесна посада для іміджмейкера - імідж-аналітик. Він керує групою фахівців, які "ведуть" клієнта або організацію, виявляють і аналізують факти успіху і невдачі підприємства, що працюють на її "добрим ім'ям".

Робота для іміджмейкера:

Салони краси, PR-агентства.

Особисті якості:

• бездоганний смак і відчуття стилю
• такт і витримка
• креативне мислення
• комунікабельність
• відповідальність

Зарплата і перспективи професії іміджмейкера:

Розкид цін на послуги іміджмейкерів дуже великий: заробіток залежить від його кваліфікації, комплексу послуг, що надаються, і популярності. Іміджмейкер-стиліст в салоні заробляє від 1000$. А вартість комплексу послуг іміджмейкера-політтехнолога стартує з відмітки 15000$.

Профільна освіта:

Останнім часом учбових закладів, які готують іміджмейкерів, з'явилося достатньо багато. Але в державному реєстрі спеціальностей іміджології і іміджмейкерів немає. Тому в дипломах державного зразка ці слова можуть фігурувати лише як назва спеціалізацій. У деяких вузах курси по іміджології читають на факультетах зв'язків з громадськістю або менеджменту. Глибші знання в області іміджології можна отримати в профільних спеціалізованих учбових центрах, які проводять курси візажу та стилістів.

Іміджмейкер-стиліст. Цей фахівець може працювати в імідж-студії, салоні краси, у фітнес-клубі або проводити індивідуальні консультації. Щоб стати іміджмейкером-стилістом необхідно володіти знаннями з психології, іміджеології. Також ця людина повинна вміти правильно планувати час, координувати кроки свого клієнта, і обов'язково аналізувати й обробляти інформацію.
Іміджмейкер може домогтися успіху й в індустрії моди. Він може займатися закупівлею і формуванням колекцій або ж працюючи візуальним мерчендайзером у мережі компаній.
Яскравою професією є іміджмейкер-політтехнолог. Саме він повинен створювати міф персони, як для визначеної події, так і для створення «потрібної» громадської думки про політика. Такі фахівці працюють як під час передвиборних гонок, так і після них. Вони повинні проходити спеціальні тренінги, курси з вивчення PR-технологій і методів пропаганди. Нині таких методів більше, ніж досить, і щоб усіх їх знати і вміти ними користуватися для своїх цілей, потрібно вчитися.
Ще один напрямок - імідж-аналітик. Ця людина займається створенням групового іміджу. Часто він працює із менеджером з персоналу, маркетинговою службою, і головне його завдання - опрацювання і формування корпоративного іміджу. Створення такого іміджу включає роботу з іміджем керівника і персоналу. Завдяки цим людям багато фірм мають своє унікальне «обличчя» на своєму ринку, і, як результат домінування над своїми конкурентами.
Особливо це стосується компаній, що займаються створенням брендів, які просто зобов'язані мати у штаті імідж-експерта. Важливо не забувати про протокольний культурний етикет. Фахівець іміджмейкер-психолог допомагає вирішити психологічні проблеми і позбутися комплексів і психологічних бар'єрів у досягненні мети.
На перший погляд, може здатися, що це нескладна професія. Але на практиці це не так. Вона потребує цілого набору особистісних характеристик: активність, відповідальність, постійне прагнення до удосконалювання, гнучке мислення, креативний підхід до робочих ситуацій і завдань. І найголовніше - любов до своєї роботи.

2. Характеристики ефективного іміджу суб’єкта

Для іміджу дуже важлива соціальна спрямованість фірми (організації). Тому в процесі його формування враховують не тільки її мету, що, як правило, полягає в досягненні ефективної діяльності, зокрема в одержанні прибутку, а й звертають увагу на її роль у забезпеченні добробуту всього суспільства.

До іміджетвірних чинників належить і турбота про довкілля, що передбачає: встановлення показників безпеки, санітарних умов і їх неухильне дотримання; економію і вторинне використання матеріальних ресурсів; створення товарів з урахуванням екологічних стандартів.

Фірми (організації), які вболівають за свій імідж, видають спеціальні проспекти (рекламні описи об'єкта, процесу, явища), вміщуючи в них матеріали про свою історію, відомості про найпопулярніших клієнтів і партнерів, систему ділових зв'язків, динаміку комерційного розвитку, збутову і сервісну мережу, визнані на ринку (виставках, ярмарках) товари, результати тестів (атестацій) товарів (послуг, проектів тощо) та іншу репрезентативну текстову, ілюстративну (фотографії, статистичні дані, графіки, діаграми) інформацію. Такі проспекти надсилають урядовим органам, редакціям ЗМІ, банкам, страховим компаніям, бібліотекам, навчальним закладам та іншим значущим адресатам.

Аналогічну функцію виконують бюлетені, журнали, газети («дорогі візитівки»), відеоролики, телевізійні сюжети, радіопрограми, покликані переконувати аудиторію в суспільному значенні фірми (організації). За змістом вони можуть бути зорієнтованими і на персонал фірми (організації), відображаючи її головні завдання, наслідки взаємодії керівників і підлеглих, аналіз управлінських рішень, інші найважливіші аспекти внутрікорпоративних відносин. У них публікують, а за потреби і коментують, накази і розпорядження керівництва, фінансові показники, дані про вакансії і переміщення співробітників, їх зарплату, умови праці, заохочення. Ознайомлення суб'єктів зовнішнього середовища із внутрішніми справами посилює довіру до фірми (організації), створює про неї враження як про сильну структуру, що не боїться оприлюднювати інформацію про себе [7, c. 58-59].

Елементами іміджу є видання звітів про діяльність, які охоплюють певний період (здебільшого рік), відомості про окремі напрями чи реалізацію конкретних проектів.

Відчутну роль у створенні іміджу відіграє фірмовий стиль -- графічні, пластичні, мовні та інші засоби, які забезпечують єдність сприйняття образу фірми (організації), її продукції (послуг), вигідно вирізняють її у конкурентному середовищі. Елементами фірмового стилю є товарний знак (торгова марка), логотип (оригінальне накреслення повної чи скороченої назви), фірмовий блок (об'єднані в композицію знак і логотип, фірмові гасло, кредо, роз'яснювальні написи: країна, поштова, електронна адреси тощо), фірмові кольори, комплект шрифтів, ділова документація (бланки, конверти, візитівки), друкована продукція (листівки, каталоги, плакати), постійні елементи реклами, оформлення інтер'єру приміщень, маркування і дизайн пакувальних матеріалів, прапор і гімн, сувенірна продукція, спецодяг, оформлення транспорту. Вони покликані створювати позитивне враження про фірму (організацію), її товари, забезпечувати легку ідентифікацію їх.

Існують такі різновиди фірмових стилів:

-- фірмовий стиль на основі комунікаційної стратегії. Завданням його є налагодження відносин із споживачами, здобуття зовнішнього визнання, розроблення дизайну, самовираження;

-- фірмовий стиль на основі маркетингової стратегії. Він спрямований на налагодження відносин із споживачами, здобуття визнання на ринку, розроблення товарів;

-- фірмовий стиль на основі стратегії управління. Цілеспрямоване формування його забезпечує створення здорового внутріфірмового клімату, згуртовує колектив, вселяє почуття обов'язку і відповідальності за авторитет колективних зусиль і результати своєї праці;

-- фірмовий стиль на основі розроблення майбутнього образу фірми (організації). Мета його полягає у здобутті визнання в суспільстві і в міжнародному середовищі, створенні майбутнього образу і відповідній внутрішній модернізації.

Фірмовий стиль не може бути незмінним, на нього постійно впливають вимоги, тенденції, дух часу.

Елементом формування фірмового стилю, а відповідно, й іміджу фірми (організації) є створення й просування торгової марки -- оригінально оформленого спеціального знака, який розміщують на товарах продукції. Торгова марка забезпечує впізнаваність товару (послуги); відрізняє його від аналогічних товарів (послуг) конкурентів; формує у споживачів прихильність до нього; захищає інтереси фірми в конкурентній боротьбі. Захист торгової марки забезпечується реєстрацією її у спеціальному державному відомстві. Об'єктами правового захисту є словесні (слова, сполучення літер), образні (графічні композиції будь-яких форм), об'ємні (фігури, їх композиції) комбінації. Знак може бути звуковим, світловим, кольоровим. Будь-яке зазіхання на права власника зареєстрованої марки має наслідком юридичну відповідальність з відшкодуванням нанесених збитків.

Успіху в конкурентній боротьбі досягають фірми, організації, чиї товари, послуги, соціально значущі результати діяльності надають їй статус бренду (англ. brand -- клеймо, фабрична марка, сорт, якість) -- успішної, визнаної ринком, перевіреної часом торгової марки. У ньому поєднуються об'єктивні (споживча цінність, функціональність, надійність товару, послуги) і суб'єктивні (усвідомлення статусної належності, відчуття комфорту тощо) чинники. Тому важливим напрямом діяльності багатьох ефективних фірм (організацій) є брендінг -- спланована кампанія щодо впровадження торгової марки у свідомість споживачів, просування її на ринок. Участь ПР-фахівців у цій роботі передбачає:

-- збір інформації про торгові марки, в т. ч. про характеристики продукції, ставлення до неї споживачів, особливості конкуренції тощо;

-- аналіз торгових марок на основі зібраної інформації;

-- використання отриманої інформації для стимулювання збуту;

-- контроль за відповідністю торгових марок вимогам часу[12, c. 102-104].

Різновидом брендінгу є соціальний брендінг -- використання торгової марки під час проведення соціальних, благодійних, культурних заходів. Така діяльність сприяє створенню сприятливого іміджу фірми (організації) у цільових аудиторіях; налагодженню плідних відносин з місцевими громадами, органами самоврядування; взаємодії з громадськими організаціями; зосередженню уваги на соціальній значущості своєї діяльності.

Взаємозв'язок різних напрямів у ПР-діяльності щодо формування фірмового стилю утворює своєрідне «коло» фірмового стилю, графічне зображення якого подано на рис. 1.

Важливим напрямом формування іміджу фірми (організації) є формування іміджу конкретних працівників. Імідж людини історично, соціально обумовлений уявленнями суспільства про характер її діяльності. Нерідко він є запорукою особистого успіху, основою ефективної роботи очолюваних колективів, навіть країн.

Високий імідж мають переможці конкурсів, рейтингів, виставок, лауреати почесних звань, державних і міжнародних нагород.

Фірми (організації), які успішно створюють свій позитивний образ в очах своїх співробітників і в суспільному середовищі, досягають цього, як правило, в результаті добре продуманої і чітко організованої іміджевої кампанії -- реалізації цілеспрямованого комплексу заходів із створення і поширення інформації, яка розкриває зміст соціально значущої діяльності, су-спільну корисність продукції (послуг), гуманітарних та інших акцій. Розпочинається вона із з'ясування її завдань, мети, формулювання змісту і визначення основних засобів. Потім настає етап реалізації запланованих заходів (регулярна публікація звітів; налагодження відносин з товариствами покупців, громадськими об'єднаннями; розміщення в пресі некомерційних статей, поширення відеоматеріалів; громадська і благодійна діяльність тощо).

Процес формування іміджу -- справа комплексна, в якій беруть участь психологи, соціологи, ПР-менеджери, журналісти.

Найхарактернішою особливістю іміджу є його емоційний вплив у суспільному середовищі. Як правило, він має символічний зміст. Важливо, щоб образ, сформований у результаті іміджевої кампанії, був не лише легко впізнаваним, а й зрозумілим, не викликав емоційного спротиву, містив значущі для певних спільнот і суспільства загалом елементи

3. Основні вимоги до створюваного іміджу корпорації.

Торкаючись теми формування іміджу та управління ним, відомий теоретик і практик PR Г.Г. Почепцов пропонує чотиритактний модель іміджевої кампанії, яка відображатиме різноманітні вимоги до ряду необхідних операцій:

Визначення вимог аудиторії. Кожне завдання вимагає опори на той чи інший сегмент аудиторії, кожна з яких володіє своїми уявленнями, що таке добре і що погано. Точкою відліку є саме цей момент, оскільки він задає ефективність будь-якої кампанії.

Визначення сильних і слабких сторін об'єкта. Слід реально знати не тільки позитивні, а й негативні сторони об'єкта, оскільки саме туди буде спрямований основний удар супротивника.

Конструювання образу і підведення характеристик об'єкта під вимогу аудиторії. Тут слід працювати не стільки над слабкими сторонами щоб ​​їх прикрити, скільки підсилювати наявні позитивні моменти, оскільки саме така стратегія найбільш ефективна.

Переклад необхідних характеристик об'єкта в вербальну, візуальну і подієву форми. Оскільки візуальні і подієві повідомлення більш достовірно оцінюються аудиторією, то окремий дуже важливий блок будь-якої програми пов'язаний з переведенням характеристик в "речовий" варіант вираження.