Тема: Василь Симоненко. Цікава сторінка з життя митця. Казка «Цар Плаксій та Лоскотон».

Мета: познайомити учнів із життям і творчістю Василя Симоненка, розкрити зміст казки; навчати висловлювати особисте ставлення до зображуваного; розвивати культуру зв’язного мовлення; виховувати оптимістичне бачення світу.

Теорія літератури: віршована мова (рима, строфа).

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

• Чому країну Сльозолий автор назвав саме так? Які тут були порядки?
• За які вчинки забіякі-сльозівці хапали людей?
• Розкажіть про сім’ю царя Плаксія.
• Чому дядько Лоскотон був небезпечний для нього?
• Чому сльозівцям не вдавалося заарештувати Лоскотона? Зачитайте сцену арешту.
• Хто звільнив Лоскотона із в’язниці? Відповідь аргументуйте.
• Як ви гадаєте, чому поет назвав героїв казки саме такими іменами?
• Які  магічні числа відомі з народних казок, є у цій казці?
• Чому Лоскотона Василь Симоненко показав в образі дядька, а не хлопчини чи дідуся?

Запишіть:

Віршована мова – ритмічно організована мова  з метою посилення її виразності й емоційності.

Рима­ – суголосне закінчення рядків у вірші.

Ритм – закономірне чергування звуків.

Римування – спосіб розміщення рим у вірші.

Строфа – група віршованих рядків, об’єднаних однією думкою та сталим для певного твору порядком римування.

Кажуть, що сміх – це здоров’я і він продовжує людям життя. Вивчення сміху та його вплив на організм людини займається розділ психіатрії – гелотологія. Учені-гелотологи зафіксували доволі цікаві факти:

• до 3-місячного віку діти не вміють сміятися;
• на 40% частіше страждають від серцевих захворювань похмурі люди порівняно з веселими;
• 100 км/год – з такою швидкістю повітря виривається з легенів під час сміху;
• 17 хв сміху за добу продовжують життя на 1 рік;
• 300 разів на день сміється звичайна дитина у віці 6 років; дорослі ж усміхаються в середньому 15 разів на добу;
• людина може безперервно сміятися максимум годину;
• 17 м’язів обличчя працюють коли ми усміхаємось, а коли похмурі – 43;
• найвеселіші люди живуть у Бразилії і на Кубі, а найпохмуріші – у Скандинавських країнах.

*Робота в групах

Клас ділиться на групи для дослідження портретів героїв у казках: І група – казка «Летючий корабель»; ІІ група – казка «Ох»; ІІІ група – казка «Фарбований лис» І. Франка, IV група – «Плаксій та Лоскотон». Повідомлення результатів дослідження.

Виразне читання – це мистецтво відтворення в живому слідові думок і почуттів (якими насичений художній твір), а також наміру виконавця і його ставлення до виконуваного твору. Для визначення цього мистецтва користуються також термінами художнє читання, декламація (можна вживати ці терміни як синонімічні).

Виразне читання на уроках української літератури – це не лише мистецтво виконання художнього тексту, а й предмет  навчання цього мистецтва, і метою такого навчання є формування естетично розвиненого читача, здатного відчувати художнє слово, вміти насолоджуватися прочитаним.

Процес підготовки до виразного читання починається зі складання партитури, що с сукупністю умовних знаків, за допомогою яких роблять розмічування тексту, тцоб запобігти можливим помилкам V процеси його читання.

Вимоги до виразного читання

Відтворення емоційної насиченості твору (внутрішнє «бачення», робота творчої уяви читця - особливо поетичного тексту ).

Розуміння ідейно-художнього смислу, а не лише фактичною змісту тексту.

Уміння висловити своє: особисте ставлення, передати зміст і настрій слухачам.

Партитура художнього тексту - це графічне відтворення звучання художнього твору. Складаючи партитуру, позначають паузи, наголоси, підвищення й зниження гону, інтонаційні переломи тощо. Партитурні позначки допоможуть учителеві в процесі навчання учнів, особливо коли треба показати, як здійснити інтонаційну фігуру. що не визначена розділовим знаком.

Складання партитури починається із розчленування тексту на частини, періоди, ланки, мовні такти.

♦       Ознайомтеся з основними партитурними позначками. Перемалюйте їх у зошити.

• Пам'ятка:

1. Вдумливо прочитайте вірш.
2. З'ясуйте лексичне значення незрозумілих слів.
3. За змістом та ідеєю твору визнач настрій,  з яким читатимеш твір.
4. У кожному рядку підкресли олівцем стрижневе слово, на яке падає логічний наголос.
5. Познач олівцем паузи:

• кома - ледь помітна пауза (позначка - / );
• двокрапка й тире - помітна пауза (позначка - // );
• крапка - явна пауза з інтонацією завершеності (позначка - /// ).

6. Ліворуч від кожного рядка постав стрілку, що передає тон читання:
   1. підвищення тону - стрілка вгору  (   );
   2. зниження тону - стрілка внизу (   );
   3. рівний тон - горизонтальна сторінка (    );
7. Прочитай кілька разів вірш із дотриманням вимог усіх позначок.
8. Читаючи вірш, уявляй картини, які виникають, і запам'ятовуй послідовність їх.
9. Вивчивши вірш напам'ять виразно прочитай його своїм близьким і з'ясуй, що вони побажали б тобі для кращого прочитання твору. Врахуй їхні побажання.       

*Пам'ятка декламатора

1. Перед читанням напам'ять текст вірша повтори про себе.
2.  Перед тим як декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря). Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб відразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу.
3. Назви автора і твір, який читатимеш.
4. Читання вірша можеш супроводити жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати, не відволікати слухача.
5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз.
6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх.
7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, додержанням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін.

Гра «Хто швидше?»

1.Виписати з тексту твору всі порівняння. 2. Виписати з тексту твору всі епітети, що стосуються Плаксія. 3. Виписати з тексту твору всі епітети, що стосуються Лоскотона.

Творчий практикум

Спробуйте побудувати альтернативний варіант розвитку подій: 1. Уявіть, що Лоскотон не переміг Плаксія. Що сталося б з країною? 2. Уявіть, що Макака не зрадив Лоскотона. Яким чином розгорталися б події далі? 3. Уявіть, що Плаксій усвідомив свою неправоту під впливом слів Лоскотона. Який ви можете запропонувати варіант закінчення казки? 4. Уявіть, що одна з дочок Плаксія закохалася в Лоскотона. Чим би все могло завершитися?