Тема: Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе…»  й «Садок вишневий коло хати…»

Мета:

• навчальна: продовжувати роботу над творами Т. Шевченка, ознайомити школярів із творами, у яких майстер відтворює красу довколишнього світу, оспівує велич української природи, подати відомості про особливості ліричних творів та про такий художній засіб, як персоніфікація;
• розвивальна: розвивати вміння виразно читати поезії, знаходити в них порівняння, епітети, персоніфікацію, відтворювати настрої пейзажних подій, описувати власні відчуття, викликані художнім словом, розвивати творчі здібності, уміння грамотно висловлювати власні думки;
• виховна: виховувати почуття прекрасного, спонукати до оптимістичного життєствердного погляду на світ;

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Теорія літератури: ліричний твір, персоніфікація.

ХІД УРОКУ

I.       ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП УРОКУ

II.      ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

III.    МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Для більшої виразності мови, точнішого відображення життя героїв письменники використовують художні засоби, а в поетичних творах їх називають поетичними засобами мови. Найчастіше це слова чи вирази, ужиті в переносному значенні, які називають тропами. Це епітети, порівняння, метафори, гіперболи.

IV.    ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ, МЕТОЮ І ЗАВДАННЯМ УРОКУ

V.      АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1)   Рік народження Т. Шевченка. (1814.)

2)   Де народився майбутній великий поет? (У селі Моринці.)

3)   У якій сім’ї народився Шевченко? (Кріпаків.)

4)   Хто в ранньому дитинстві доглядав хлопця? (Сестра Катря.)

5)   Чим відзначався Тарасів дід Іван? (Він був грамотний, розповідав про повстання.)

6)   Хто був першим учителем Тараса? (Сільський дяк.)

7)   Якими талантами славилася батьківщина Т. Шевченка? (Співами.)

8)   Про що найбільше мріяв хлопець? (Навчитися малювати.)

9)   Яке велике горе спіткало Тараса в дитинстві? (Не стало батьків.)

10)  Як ставився до Шевченка дяк? (Бив хлопця, примушував його красти.)

11)  Що сказав Тарасові панський управитель? (Послав Тараса працювати на кухню.)

12)  Чому хлопець не кинувся в ополонку з великого відчаю? (Перемогла жага до життя.)

Відгадування загадок

1. Без крил, а літає? (Хмара)
2. Що повисло над землею (Хмара).

VI.    СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Виразне читання вірша «Садок вишневий коло хати» та «За сонцем хмаронька пливе…».

2.      Словникова робота.

Поли – крайні передні частини верхнього одягу.

Пелена – переня частина спідниці; тканина; щось суцільне.

Оповиє – обволікає, оповіває.

Того світу – тут: світла.

3.      Обмін враженнями щодо прочитаного. Бесіда.

— Чи сподобався вам вірш, чим саме?

— До якого виду описів ви б віднесли цю поезію?

(Пейзаж.)

— Як зображується явище природи — хмаронька?

(Як жива істота.)

4.      Робота зі словничком літературознавчих термінів.

Персоніфікація — художній засіб, що утворюється перенесенням ознак особи на предме-ти, речі, явища, тваринний та рослинний світ: В золотій смушевій шапці циган-вечір сходив з гір, / Ніс він ніченьці-циганці з срібла кований набір. (О. Олесь)

5.      Завдання пошуково-дослідницького характеру.

— З’ясуйте, який вид опису переважає у вірші Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пли-ве…», якими художніми засобами він створюється. Відповідь оформіть у вигляді таблиці.

Орієнтовна відповідь

(У вірші переважає такий вид опису, як пейзаж.)

6. Евристична бесіда

• Як називається опис місцевості, природи, погоди, природних явищ? (Пейзаж. Отже, це пейзажна поезія)
• Чи відчуваєте присутність людини і як? (Так; згадками про матір і дитину, серце; опосередкована оповідь від першої особи – тобі, не знаєш, ждеш).
• Які настрої відтворює автор і за допомогою яких засобів?

VII.   ЗАКРІПЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ ТА ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК

1. Проблемно-пошукові завдання

• Визначте, які художні засоби використовує автор для створення чудової картини сільського вечора. Зробіть висновок. (Епітет – маленьких (діточок); зменшено-пестливі слова – зіронька, соловейка, діточок; повтори. Автор обмежено використовує художні засоби, але досягає виразності й краси поетичної картини за рахунок змісту, добору лексики).
• Чи є у вірші елементи гумору? Доведіть це. («А мати хоче научати та соловейко не дає» - тонка доброзичлива посмішка, коли мати, незважаючи на свій обов’язок (і необхідність!) наставляти дітей, підкоряється всевладній красі солов’їного співу, тихого вечора; їй не хочеться суворими словами розвіяти чари весняної ночі).
• Випишіть усі дієслова з вірша, порівняйте їхню кількість з іншими частинами мови; з’ясуйте їх роль у змалюванні поетичної картини: (Гудуть, йдуть, співають, ідучи, ждуть; вечеря, встає, подає, хоче научати, не дає; поклала, заснула, затихло, не затих). Дієслів багато, вони складають своєрідних логічний змістовий ланцюжок, сприяють рухові дії, зміні одних картин іншими, роблять вірш динамічним).

VIII.  СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

IX.    ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

X.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ