Тема: «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». Чарівний світ української поезії. Улюблені вірші українських поетів про природу.

Мета:

• навчальна: продовжувати роботу з поетичними творами М. Вінграновського, навчати коментувати художні образи природи;
• розвивальна: удосконалювати вміння вдумливо та виразно читати поезії, розвивати логічне мислення, уміння комунікативно доцільно висловлювати власні думки щодо змісту віршів;
• виховна: виховувати патріотизм та любов до рідної мови.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник.

...Той любов’ю повниться до світу,

Хто рідну землю має під собою…

(М. Вінграновський)

ХІД УРОКУ

I.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП УРОКУ

II.ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

III.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV.ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ, МЕТОЮ І ЗАВДАННЯМ УРОКУ

V.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

VI.СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Слово вчителя

Про дощ ми вже з вами читали вірші М. Рильського й інших поетів. У них дощ славиться як благодатний, життєдайний, той, що сприяє врожаю, оновлює, позбавляє міста від пилу. Дощ, про який пише М. Вінграновський,— зовсім інший, ніби прийшов з усіх бабусиних казок. Мабуть, дитина залишилася вдома сама. Пішов дощ. Загупали на стежку стиглі яблука в саду. Насувається вечір, а батьків ще немає. Де вони, як? Хлопчик хвилюється, йому лячно, здається, хтось страшний, невідомий підійшов до хати й важко дихає. Згадуються бабусині казки, що слухав їх довгими вечорами. А на калюжах підскакують бульби — дощ скінчиться ще не скоро. І хоч тривожно б’ється маленьке серденько, ліричний герой поезії знає — усі казки закінчують-ся добре. Тож він вірить у свою добру казку. Дощ скінчиться, «почалапає в степи», повернуть додому дорослі, живі й здорові, бабуня приготує вечерю й розкаже на ніч ще одну казку.

VII.ЗАКРІПЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ ТА ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК

1) Запишіть відомі вам художні засоби, які автор використовує у вірші.

Орієнтовна відповідь

2) Знайдіть спільне та відмінне у віршах М. Вінграновського.

Орієнтовна відповідь

VIII.СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

1. Обмін враженнями щодо прочитаного.

— Чи сподобався вам цей вірш? Чим саме?

— Які художні засоби здалися вам не зовсім звичними, цікавими й оригінальними?

2.Виразне читання повісті «Сіроманець»

IX.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

X.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дочитати повість «Сіроманець»

Вінграновський Микола Степанович

БІОГРАФІЯ ТА ТВОРЧІСТЬ

Микола Вінграновський народився 7 листопада 1936 року в селі Богопіль (нині Перво-майськ) Миколаївської області. Згадуючи своє дитинство, письменник стверджує, що змалечку пам’ятав лише степ: «скрізь, куди не глянь степ, степ і степ». Не знав він тоді ще ні Дніпра, ні Довженка. А потім була війна, тяжкі повоєнні роки.

Писати вірші почав у студентські роки. Перші поезії з’явилися 1958 року на сторінках жу-рналів «Дніпро» та «Жовтень» («Дзвін»).

7 квітня 1961 року «Літературна газета» вийшла із заголовком на всю четверту сторінку: «Микола Вінграновський. З книги першої, ще не виданої», де було надруковано аж п’ятнадцять віршів молодого автора. Перша поетична збірка «Атомні прелюди» вийшла 1962 року, а через п’ять років побачила світ друга поетична збірка «Сто поезій». Щоправда, за-вдяки старанням цензорів в остаточному варіанті поезій залишилося 99…

Навчався на акторському відділенні Київського інституту театрального мистецтва. Після першого курсу його забрав із собою у ВДІК до Москви Олександр Довженко. Однокурсниками Вінграновського були Георгій Шенгелая, Лариса Шепітько, Отар Іоселіані, Роллан Сергієнко, Віктор Туров. Ще студентом зіграв головну роль у художньому фільмі «Повість полум’яних літ», режисером якого був Олександр Довженко.

М. Вінграновський — автор збірок віршів «Атомні прелюди», «Сто поезій», «Поезії», «На срібнім березі», «Київ», «Губами теплими і оком золотим», «Цю жінку я люблю», повістей «Первінка», «Сіроманець», «У глибині дощів», «Літо на Десні», роману «Северин Наливайко».

У дитячу літературу Микола Вінграновський прийшов на початку шістдесятих років ХХ ст., коли в журналі «Ранок» з’явилися оповідання «Бинь-бинь-бинь» і «Чорти». Тоді ж були на-друковані і його перші вірші для дітей, які увійшли в окрему збірку «Андрійко-говорійко», а трохи пізніше побачили світ такі оригінальні книжки поезій: «Мак», «Літній ранок», «Літній вечір» та інші.

Найповніше видання доробку — «Вибрані твори в трьох томах» (2004).

Микола Вінграновський — постановник десяти художніх та документальних фільмів.

Помер 27 травня 2004 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі.