Олександр Олесь (Кандиба). «Ярослав Мудрий»

Мета:

- Навчальна: опрацювати ідейно-художній зміст твору, визначити його

тему й ідею, охарактеризувати головних персонажів та сюжет. 

- Виховна: виховувати пошану до історичних постатей нашого народу, 

- Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, культуру мовлення, виразне читання. Тип уроку: комбінований. Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

- Які факти біографії О. Олеся ви пам'ятаєте? 

- Що ви дізнались про збірку «Княжа Україна»?

Цифровий диктант за збіркою «Княжа Україна»

Учні записують «О» — якщо відповідь неправильна, та «1» — якщо відповідь правильна.

1.  Збірка «Княжа Україна» була створена в Києві. (0)

2. У ній міститься 45 віршів. (0)

3. У ній здебільшого переважає описова інформація. (1)

4. На її написання О. Олесь витратив менше місяця. (1)

5. Перший вірш збірки має назву «Україна в старовину». (0)

6. У ній описано події доби Київської Русі. (1)

7.  У «Заспіві» зустрічаються імена поганських богів. (1)

8. У ньому також повністю описано будівництво Києва. (0)

9.  У «Заспіві» немає повторюваних строф. (0)

10.  «Ярослав Мудрий» — це самостійний твір, не пов'язаний зі збіркою. (0)

11.  Спочатку ця збірка була замислена як посібник або підручник. (1)

12.  «Княжа Україна» — це оповідь про історичне минуле нашого народу. (1)

3. Актуалізація опорних знань

- Що ви знаєте про Ярослава Мудрого?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— Творча спадщина Олександра Олеся досить велика, якщо врахувати, що більшу частину її становить поезія — дев'ять книг (звертався Олесь і до драматичного жанру, створивши ряд драматичних поем та етюдів). В українську літературу Олесь увійшов як поет, який розширив тематичний, стильовий, настроєвий діапазони лірики, підніс виражальну силу українського художнього слова та своєю творчістю наголосив на естетичній цінності поетичного твору.

Сьогодні на уроці ми розглянемо ще один фрагмент зі збірки «Княжа Україна» — «Ярослав Мудрий».

2. Опрацювання фрагментів книги «Княжа Україна». «Ярослав Мудрий»

2.1. Пояснення назви та довідковий матеріал для вчителя.

Ярослав Мудрий (978-1054 рр.) — державний діяч, великий князь київський. Ярослав, син Володимира Святославовича, народився 978 р. Ще підлітком батько відіслав його своїм намісником до Ростово-Суздальської землі, а згодом до Новгорода. Смерть Володимира Великого причинила суперечку між його синами за Цифровий диктант за збіркою «Княжа Україна»

Учні записують «О» — якщо відповідь неправильна, та «1» — якщо відповідь правильна.

1.  Збірка «Княжа Україна» була створена в Києві. (0)

2. У ній міститься 45 віршів. (0)

3. У ній здебільшого переважає описова інформація. (1)

4. На її написання О. Олесь витратив менше місяця. (1)

5. Перший вірш збірки має назву «Україна в старовину». (0)

6. У ній описано події доби Київської Русі. (1)

7.  У «Заспіві» зустрічаються імена поганських богів. (1)

8. У ньому також повністю описано будівництво Києва. (0)

9.  У «Заспіві» немає повторюваних строф. (0)

10.  «Ярослав Мудрий» — це самостійний твір, не пов'язаний зі збіркою. (0)

11.  Спочатку ця збірка була замислена як посібник або підручник. (1)

12.  «Княжа Україна» — це оповідь про історичне минуле нашого народу. (1)

київський князівський престол, яка закінчилася перемогою Ярослава та утвердженням його 1019 р. великим князем київським.

Головним завданням Ярослава Мудрого був захист рідної землі. Він розгромив печенігів і назавжди відкинув їх від кордонів руських земель, відвоював у Польщі Червенські землі. Розвиваючи дипломатичні відносини, Ярослав Володимирович зміцнював міжнародні зв'язки за допомогою династичних шлюбів. Внутрішньо-політична діяльність Ярослава була спрямована передусім на розбудову держави. Він доклав багато зусиль для її централізації, зробив спробу позбутися залежності від Візантії в церковних справах.

З ініціативи Ярослава в Києві розпочалося грандіозне будівництво. Було споруджено нову лінію міських укріплень з трьома воротами, яка захищала місто. За Ярослава Мудрого було побудовано Софійський собор — головний храм Давньоруської держави, присвячений Мудрості Господній. Усього в Києві за часів Ярослава було побудовано 400 церков. Ярослав Мудрий заснував бібліотеку й архів при Софійському соборі. Там же було засновано школу для «книжкового навчання». Школи були не тільки при монастирях, але також при великих церквах.

За Ярослава були засновані перші монастирі, зокрема Києво-Печерський, які стали осередками культури. Також на Русі була введена збірка законів «Руська правда» — перший писаний кодекс давньоруського феодального права. За часів його правління Київська Русь сягнула зеніту свого розквіту і могутності, ставши в один ряд із найрозвиненішими країнами середньовічного світу.

Часи Ярослава Мудрого увійшли в історію України як період розквіту Руської Землі, піднесення її економічної і політичної могутності, поширення християнської віри, її світогляду, становлення в країні цивілізованого суспільства.

Святополк Окаянний (близько 981-1019) — князь туровський (988 за ін. дан. 1008-1015), великий князь київський (1015-1019), син Володимира Святославича.

988 року Святополк посів місто Турів. Його життя як намісника в Турові висвітлює західноєвропейське джерело «Хроніка» саксонського єпископа Тітмара.

1009 року чи на початку 1010 року Святополк одружився з польською князівною, дочкою польського короля Болеслава І Хороброго.

Брав участь у змові проти свого батька (за версією — вітчима, вбивці батька), за що був позбавлений туровського князівства і ув'язнений разом з дружиною близько 1012 року. Після смерті Володимира Великого Святополк утік із в'язниці до свого тестя в Польщу, не встигнувши навіть взяти з собою дружину. Спираючись на підтримку Болеслава І Хороброго, вів боротьбу за київський престол, під час якої загинули його брати Борис і Гліб та Святослав. Після оволодіння Києвом мусив вести боротьбу зі своїм братом — тоді новгородським князем Ярославом Володимировичем. Дружина Святополка зазнала поразки в Любецькій битві 1016 р., а він сам утік до Польщі. 1018 р. з допомогою польського війська розбив князя Ярослава у битві на р. Буг і знову посів великокнязівський престол. Невдовзі через невдоволення населення вторгненням іноземців польські війська залишили Русь. 1019 р. Ярослав знову виступив проти Святополка і розгромив його війська в битві на р. Альті. Руські джерела повідомляють, що під час втечі поранений Свято-полк Володимирович загинув у пустелі десь «між Ляхи і Чехи», та це є дослівним перекладом польської приказки і означає: «ніхто не знає, де і як». Інший руський літописець записав, що Святополк утік до Бреста, де, мабуть, і помер від ран.

2.2. Тема: розповідь про період правління князя Ярослава, його піклування про свій народ та батьківщину.

2.3. Ідея: уславлення мудрості, патріотизму, широти поглядів Ярослава та його праці заради добробуту України.

2.4. Виразне читання фрагменту «Ярослав Мудрий».

2.4.1. Коментар для вчителя. Фрагмент збірки «Княжа Україна» «Ярослав Мудрий» оповідає про прихід князя Ярослава до влади та добу його правління, яка характеризується розквітом України, а саме — розвитком торгівлі, встановленням дипломатичних відносин з іншими державами, початком будівництва. Це був славетний період розвитку України. На жаль, після смерті Ярослава його сини не змогли гідно продовжити справу батька.

2.4.2. Опрацювання фрагменту «Ярослав Мудрий» у формі бесіди за питаннями.

- Як ставиться автор до Святополка?

- 3 чим порівнюється у творі доба правління Ярослава Мудрого? 

- Яку політику щодо іноземних держав проводив князь? 

- Чи відповідали іноземці Ярославу взаємністю? 

- За що Ярослава прозвали «мудрим»?

- Яку заповідь дав синам Ярослав перед смертю? Чи виправдали вони надії батька?

3. Рубрика «Який я?»>

Охарактеризуйте Ярослава за допомогою цитат із тексту, які: а вказують на інтелектуальні здібності Ярослава та його мудрість; («...Брат четвертий на престолі, /Ярослав розумний, сів...»; «... Але мудрість Ярослава /Вся була в його ділах, /У державнім будівництві, /Владі, устрою, в судах...»)

о підкреслюють його піклування про Україну («...І усю свою увагу / Ярослав звернув на лад. /І небавом Україна /Зацвіла, як пишний сад...»);

а демонструють ставлення Ярослава до Києва («...Як про друга, як про сина /Дбав про його Ярослав...»; «Оточив його валами, /Ровом, мурами обвів./ Укріпив його, оздобив /І препишний двір завів»)

а описують, у якому вигляді він зустрічав іноземних гостей («...Князь сидів на пишнім троні /3 грізним берлом у руці...»);

а уславлюють його військові перемоги («...Він прогнав лише поляків...»; «...Та ходив на печенігів /І черкесів під Кавказ, /Що на нашу Україну /Нападали раз у раз»).

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

1.  Ярослав сів на трон:

А другим братом;                         Б четвертим братом;

В третім братом;                          Г  двоюрідним братом.

2. Який епітет використав автор, описуючи Святополка? 

А Окаянний;                                 Б мстивий;

В хоробрий;                                  Г кровожерний.

3.  Представники якої національності не торгували в Києві? 

А Італійці;                                    Б німці;

В англійці;                                    Г  угри.

4.  Як закордонні торговці найчастіше потрапляли до Києва?

А Разом з експедиціями;            Б караванами крізь Карпати;

В пішки крізь кордони;              Г  човнами по Дніпру.

5.  Який титул мав Ярослав?

А Цар;                                           Б князь;

В самодержець;                            Г  володар.

6.  Хто розважав іноземних послів при дворі Ярослава? 

А Штукарі;                                  Б клоуни;

В кочівні актори;                         Г закордонні чарівники.

7.  З ким не воював Ярослав, обороняючи свою державу? 

А 3 печенігами;                            Б з поляками;

В з черкесами;                              Г  з татарами.

8. Про якого брата Ярослава складав славетні пісні великий співець Боян?

А Святополка;                              Б Всеволода;

В Мстислава;                              Г Володимира.

9. Кого подолав у поєдинку брат Ярослава? 

А Олега;                                        Б Редедю;

В Аскольда;                                  Г Юрія.

10.  Що заповів Ярослав своїм синам перед смертю? 

А Здійснити загарбницький план;

Б розпочати війну з ворогами;

В жити в мирі та розбудовувати країну;

Г покликати правити державою руського князя.

11.  Ярослав передрікав, якщо сини не будуть наслідувати батька, то перетворяться на:

А нероб та ледарів;                      Б ворогів;

В іноземних холопів;                  Г  вигнанців і жебраків.

12.  Як виконали нащадки заповіт Ярослава?

А Осміялись на весь світ;           Б з честю виконали;

В виконали, як могли;                Г  відмовились виконувати.

2. Робота з картками в парах (групах) Картка № 1

1. Напишіть міні-твір на тему «Доба Ярослава Мудрого — розквіт України» (5-7 речень).

2. Який славетний співець згадується у творі? (Боян)

3. Знайдіть уривок у тексті, який описує, як Ярослав дбав про Київ. Картка № 2

1.  Напишіть міні-твір на тему «Розквіт торгівлі за часів Ярослава» (5-7речень).

2. Кого найчастіше приймав Ярослав у своєму палаці? (Іноземних послів)

3. Знайдіть уривок у тексті, який описує, що Ярослав не любив воювати.

Картка № З

1.  Напишіть міні-твір на тему «Заповіт Ярослава Мудрого» (5-7 речень).

2. Яку твердиню він збудував понад Сяном? (Ярославль)

3. Знайдіть уривок у тексті, який описує, як Ярослав зустрічав гостей.

Картка № 4

1. Напишіть міні-твір на тему «Стосунки Ярослава з іноземцями» (5-7 речень).

2. Що залишив він синам після своєї смерті? (Заповіт)

3. Знайдіть уривок у тексті, який описує хоробрість його брата Мстислава.

Картка № 5

1. Напишіть міні-твір на тему «У чому полягає мудрість Ярослава?» (5-7 речень)

2. Як про кого з родичів дбав Ярослав про Київ? (Як про друга, як про сина)

3. Знайдіть уривок у тексті, який описує заповіт Ярослава.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. «Ярослав Мудрий» — розповідь про непересічну постать української історії — князя Ярослава, за часів правління якого наша держава зазнала найвищого розквіту та серйозно сприймалась на європейській арені.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Читати твір О. Олеся «Микита Кожум'яка», вміти аналізувати головного героя. Повторити біографію О. Олеся.