Урок № 43

§ IІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

4.   Спостереження над текстом.

— Яку пору року зображено у вірші?

(Весну, бо гудуть хрущі над квітучими вишнями.)

— Чому співають дівчата, адже вони потомлені йдуть після важкої роботи?

(Вони молоді, життєрадісні, сповнені енергії та надій.)

— Чому сім’я вечеряє коло хати, а не в хаті?

(Стало тепло, на свіжому повітрі приємніше, особливо коли цвітуть сади.)

— Чому подає вечеряти дочка, а не мати, яка її, напевно, варила?

(Із поваги до старших, щоб допомогти.)

— Чого хоче научати мати?

(Обережності, культури поведінки, чемності, поваги до старших, як це заведено.)

— Як соловейко не дає матері научати?

(Голосно співає.)

— Чому затихли всі, окрім дівчат та соловейка?

(Соловейко співає переважно ввечері та вночі, а дівчата тому, що це в них єдиний час для розваги, душевного відпочинку.)

— Про які українські звичаї, традиції згадується в поезії?

(Про спільні працю, спільну сімейну вечерю, про повагу до старших.)

— Які риси українського національного характеру вимальовуються з поезії?

(Працьовитість, шанобливість, чутливість до краси, співучість.)

— Чи багато у вірші художніх засобів? Назвіть їх.

(Небагато; персоніфікація з означенням та зменшено-пестливим словом — вечірня зіронька встає, зменшено-пестливі слова: маленьких діточок, соловейко.)

— Висловіть свої враження від цієї поезії. Який настрій вона створює? Як відображає мрію самого автора?

(Настрій умиротворення, замилування, замріяності. Сам поет, мабуть, мріяв про таку сім’ю, про життя серед чудової української природи.)

7.   «Поетичний практикум».