Тема: Літературні казки. Відмінність літературної казки від народної. Дитинство І. Франка.

Мета:

• навчальна: продовжувати роботою над казкою; подати відомості про літературну казку та її характерні риси;
• розвивальна: формувати культуру зв’язного мовлення, творчу уяву, логічне мислення;
• виховна: виховувати інтерес до української літератури, наполегливість у навчанні, естетичний смак, допитливість.

Теорія літератури: літературна казка, біографія письменника.

Обладнання: підручник, матеріали до біографії.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП УРОКУ

II.ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

• Слово вчителя

Ми з вами познайомилися з казками, які склав народ і передавав з уст в уста, від покоління до покоління протягом сотень років. Але коли виникло письмо, художня література, письменники теж почали писати казки. Звичайно, взірцем для них були фольклорні твори, однак багато чого вони внесли і самі.

Хто складав казки й чому, чим відрізняється літературна казка від народної – дізнаємось сьогодні на уроці.

III.СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

• Ознайомлення з терміном «літературна казка»
  • Пригадайте, хто є автором народних казок?
  • Казки можуть створювати письменники?

Багато казок мають свого автора, тобто їх складав не народ, а конкретна людина. Складаючи свої оригінальні казки, письменники спираються на кращі зразки народної творчості, черпаючи сюжети й мотиви з цього безцінного джерела. Такі казки називаються авторськими, або літературними. В українській літературі казки писали так звані знані майстри слова, як І. Франко, Леся Українка, В. Симоненко, В. Нестайко та ін. Із зарубіжної літератури вам відомі казки Г.К. Андерсена, Ш. Перро, братів Грімм. Літературна казка має риси: незмінності (літературна казка не може мати декілька варіантів, її текст змінювати неможна), визначеність автора (про письменника відомо все: біографія, світоглядні позиції, прагнення), в авторській казці зазвичай події відбуваються в чітко визначеному місці, тобто є часткою реального життя, усталена композиція (традиційні зачин, кінцівка, повтори), переважно щасливий кінець (добро перемагає зло).

Отже, літературна казка – це авторський прозовий чи віршований твір, заснований на фольклорних джерелах або цілком оригінальний, що змальовує пригоди вигаданих або традиційних казкових героїв.

• Робота з таблицею

• Яких ви знаєте авторів літературних казок світу?

5. Г. К. Андерсен («Снігова королева», «Дюймовочка», «Дикі лебеді»)
5. Брати Ґрімм («Король Дроздобород», «Три брати»)
5. Шарль Перро («Попелюшка», «Кіт у чоботях», «Казка про сплячу красуню»)
5. А. Ліндґрен («Карлсон, який живе на даху»)
6. Д. Р. Толкін («Хоббіт»)
5. О. Пушкін («Золотий півник», «Казка про царя Салтана», «Казка про Мертву царівну та сім богатирів»)
5. С. Маршак («Дванадцять місяців»)
5. Дж. Ролінг («Гаррі Поттер»)

• Автори українських казок:

5. Леся Українка («Біда навчить»)
5. Марко Вовчок («Кармелюк», «Дев’ять братів і десята сестриця Галя»)
5. І. Франко (збірка казок «Коли ще звірі говорили»)
5. М. Коцюбинський («Хо»)
6. М. Стельмах, О. Іваненко, В. Королів-Старий, В. Симоненко, Б. Стельмах, Л. Костенко, Вал. Шевчук та ін.

• Робота з підручником.  Читання статті «Літературні казки» на с. 63.
• Робота з зошитом. Основні відомості із життя письменника.

Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 р. в с. Нагуєвичах, що неподалік від Львова. Був здібним, вчився читати українською, німецькою та польською мовами (українською навчився читати за 10 днів).

Однокласники згадували, що І. Франко писав за них твори і всі були різноманітними незважаючи на те, що була одна теми. А вчитель дивувався, як швидко підвищувалася грамотність у класі. Сам І. Франко любив писати довгі  твори, що заповнювали весь зошит і вчителі не завжди хотіли їх читати.

Навчаючись у гімназії, Іван зібрав чималу бібліотеку – майже 500 книжок, захоплювався фольклором. Його завжди можна було зустріти з книгою, бо за його словами: «Книга – морська глибина: Хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить».

Особливе місце посідають його твори для дітей. Дуже популярна є збірка казок «Коли ще звірі говорили». До неї увійшли «Фарбований Лис», «Осел і Лев», «Як Лисиця сама себе перехитрила», «Лисичка і Журавель» та ін. У них змальовувались риси тварин: хитрість лисиці, упертість осла чи незграбність ведмедя.

• Робота з підручником.  Прочитання казки «Фарбований Лис» від слів: «Жив собі в однім лісі…» до «…і з торговиці вхопити курку»
• Обговорення прочитаного.

IV.ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

V.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дочитати казку «Фарбований Лис» с. 65 – 72. Виконати завдання на с. 74 – 75 (1 – 3, 10)