Тема: Єдність світу людини й світу природи в оповіданні Гр. Тютюнника «Дивак»

Мета:

• навчальна: продовжувати роботу над твором Гр. Тютюнника «Дивак», розглянути особливості характеру Олеся, його обдарованості;
• розвивальна: розвивати вміння переказувати текст, розглядати точність і лаконізм описів природи в оповіданні, висловлювати власні міркування з порушених проблем;
• виховна: виховувати розуміння цінності кожної особи на землі, формувати гуманізм, усвідомлення людини як неповторної індивідуальності, прищеплювати шанобливе ставлення до природи.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: виставка літератури, портрет письменника, підручник.

ХІД УРОКУ

I.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП УРОКУ

II.ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1.Кросворд

По горизонталі: 1. Дід головного героя (Прокіп). 2. Мати головного героя (Наталка). 3. Пташка, яку хлопчик намалював замість перегнійного горщичка (Дятел). 4. Як дід пояснив слово «дивак»? (Невстрітливий). 5. Ім’я Тойкала – однокласника головного героя (Федько).

По вертикалі: Ім’я головного героя оповідання (Олесь). 

III.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV.ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ, МЕТОЮ І ЗАВДАННЯМ УРОКУ

V.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1.Скласти план оповідання «Дивак»

2.Зачитування планів

3.Висловлення власних думок і вражень від прочитаного

VI.СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Пошуково-дослідницька робота в групах

1 група – знайти в оповіданні різних видів описів, з’ясувати їх художні особливості й роль у творі.

2 група – з’ясувати, як побудоване оповідання (сюжет, кульмінація), визначити тему, основну думку.

3 група – схарактеризувати  образи оповідання.

4 група – з’ясувати, які художні засоби використовуються автором найчастіше і яка їхня роль у розкритті теми та ідеї.

5 група («фантасти», «письменники») – спрогнозувати, як складеться доля Олеся в подальшому.

6 група – порівняти героя з образами дітей у світовій літературі.

7 група («експерти») – доповнити, уточнити, узагальнити відповіді представників інших груп, зрлбит висновки.

Орієнтовні відповіді:

1 група - Портрет Олеся: «Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ», «Пальтечко в нього товсте, а сам тонкий».

Пейзаж: «В бору снігу мало. То там, то сям проглядає крізь порошу трава з примерзлими до землі зеленими чубчиками, стримлять низенькі пеньки з жовтуватою, немов старий мед, смілкою на зрізах. Тихо навкруг й затишно. Тільки часом шелесне по гіллі вальок снігу, струшений вітром з верховіття»; «Воно [дно] тьма рилось мулистим лилком, пускало бульбашки, котрі прилипали до криги — білі, круглі, як воляче око. Течія розчісувала зелений кушир, пряли, тоненькими ніжками якісь жучки, боком долаючи пружний струмінь» .

Опис речі: «А сьогодні, діти, ми будемо малювати... перегнійний горщечок. ...Потім вона дістала з портфеля гирунчик і урочисто поставила на стіл.

Діти почали малювати виводячи кожен своє: той жлуктечко, інший ринку або макітерку. І оскільки дірку в денці ніяк було передати, то її чіпляли збоку».

Описи точні, лаконічні, неповторні, оригінальні. Допомагають глибше розкрити індивідуальність головного героя.

2 група - Твір названий за прізвиськом головного героя, таким його вважали оточуючі. Можна зрозуміти і як слово, що походить від «диво», «здивуватися».

Тема — розкриття вразливого душевного світу хлопчика, який понад усе бажав, щоб ніхто нікого не ображав, нічого не руйнував, не нівечив, щоб квіти, трави, риби жили мирно, а люди любили одне од його.

Сюжет небагатий на події: шлях Олеся до школи, дятел; Федько Знічев’я б'є Олеся; Олесь спостерігає за дном річки і бачить, як щука з’їла пліточку, плаче; на уроці малювання малює дятла замість перерегнійного горщечка, як того вимагали; йде зі школи; спостерігає за різними дивами природи; радий, що Федько підійшов до нього миритися; чує про себе слова дядьків, думає над цими словами; їде з дідом по сіно, жаліє коней; не згоден зі словами діда; навіть уві сні мріє про злагоду у світі.

Кульмінаційні моменти: Олесь намагається врятувати від щуки пліточку; виходить із класу; не дає дідові бити коней.

Основна думка: треба поважати людську індивідуальність, особистість; не чинити зла ні людям, ні природі.

3 група - Олесь - головний герой. Добрий, вразливий, любить спостерігати за природою; прагне всіх захистити — сосну, маленьку рибку^ коней; незлопам’ятний, товариський: вибачив Федькові кривду й подарував йому цілий скарб — гніздо ремеза.

Вміє добре малювати; творча натура; не терпить безглуздя; трохи своєвільний (пішов з уроку).

Мати — любить і розуміє хлопчика.

Дід не розуміє хлопчика, прагматичний, корисливий, вчить здобувати собі місце в житті, розштовхуючи інших; трохи жорстокий.

 Вчителька — не розуміє індивідуальності хлопця, ставить принципи вище за людину.

Федько — задерикуватий, нерозв’язливий, але розуміє провину, намагається її загладити; товариський.

Героїв небагато. Другорядні персонажі допомагають крапці розкрити характер головного героя, змальовуються за допомогою невеликих, але чітких і виразних деталей.

4 група - Автор використовує епітети (тоненький лід, молодий лід, войовничий вигляд, подавлений теплий пиріг та ін.), порівняння (підскоче, як злякане пострілом звірятко та ін.), метафори (промайнула чорна блискавка та ін.), фразеологізми (через пень-колоду та ін.), діалог (дійсної та уявний), просторічні слова (ач’кий, не хто’, кухваєчкою та ін.), емоційно забарвлену лексику (дурний, розприндився, мимрив, клята баба та ін.).

Художні засоби вживаються доречно; вони виразні, впливають на уяву читача.

5 група - Олесь поїде вчитися до міста, у художню школу. Йому важко звикати до нового оточення, він мріє про ліс, річку. Продовжує боротися за справедливість, за добро, гармонійні стосунки. Повертається в село й працює вчителем малювання, викладає по-н6вомуї| розвиваючи фантазію, творчу уяву та здібності учнів.

6 група - Пеппі Довгапанчоха — теж незвичайна особистість, яка виявляє свою індивідуальність у різних витівках, мріях про нові способи)! навчання («екзамен» та ін.).

7 група - Експерти використовують висновки груп і висувають тезу, що оповідання Гр. Тютюнника цікаве за змістом, художньо довершене; характер героя і його душевні порухи розкриваються глибоко; оповідання справляє незабутнє враження.

VII.ЗАКРІПЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ ТА ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК

1.Слово вчителя

Головний герой оповідання Гр. Тютюнника – хлопчик Олесь. Щоб повніше схарактеризувати його образ, треба скласти план.

Орієнтовний план

1. Хто такий Олесь.
2. Вік хлопчика.
3. Зовнішній вигляд.
4. Поведінка, вчинки.
5. Заняття, уподобання.
6. Стосунки з однолітками, дорослими, рідними.
7. Риси характеру.
8. Моє ставлення до героя (що подобається, що ні).

VIII.СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

1.Складання порівняльної характеристики. Учні порівнюють оповідання з собою

2.Колективна робота

Повторення основних вимог до твору: обсяг – 0,5 – 0,75 сторінки, образність, чіткість, послідовність, наведення прикладів із тексту, власних спостережень; вступ, основна частина, висновки; грамотність, охайність)

Орієнтовні теми:

1. Як я ставлюся до Олеся, героя оповідання Гр. Тютюнника «Дивак», і як би вчинив (вчинила) на його місці в складних ситуаціях.
2. Чи знайшов би своє місце в сучасному житті «дивак» Олесь з оповіданням Григора Тютюнника?
3. Олесь з оповідання Гр. Тютюнника та я: сильні й слабкі сторони.

3.Робота в чернетках.

4.Колективна робота (зачитування творів двома-трьома учнями, взаєморецензування, коментування вчителем).

5.Редагування творів

6.Написання творів.

• Зразок твору

Як я ставлюся до Олеся, героя оповідання Гр. Тютюнника «Дивак», і як би вчинив (вчинила) на його місці в складних ситуаціях.

Ми познайомилися з головним героєм оповідання Григора Тютюнника «Дивак» Олесем. Це хлопчик, трохи молодший за нас. Але в житті йому нерідко доводиться потрапляти в складні ситуації. І не лише через трохи дивакуватий характер, а й з причини нерозуміння дітьми, навіть дорослими його тонкої, вразливої душі, що не терпить нерозумного, жорстокого в природі, у ставленні до неї людей.

Олесь плаче через пліточку, яка з’їла щуку, але терпить при цьому болючий і не справедливий удар Федька. Жаліє коней, намагається захистити їх від ударів діда, хоч той може    ого навіть образити. Хлопчик допитливий, цікавиться всім, що діється в природі.

Я теж люблю природу, мені подобається спостерігати за нею, але, мабуть, не став би плакати через рибку й не допустив би, щоб мене відверто та несправделиво ображали. Мені, як героєві оповідання, подобається мріяти, фантазувати. Однак тепер інший час, і мрії інші, хоча, напевне, в цілому вони співпадають.

Усі ми мріємо жити дружно, в добрі та мирі, змінювати світ на краще.

IX.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

X.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ