Тема: Словосполучення лексичні й фразеологічні. Граматична помилка. Лексикологія.

Мета: поглибити знання п’ятикласників про словосполучення, формувати поняття «лексичне словосполучення» і «фразеологічне словосполучення», навчити відрізняти лексичні словосполучення від фразеологічних, знаходити й виправляти граматичні помилки; виховувати уважність, старанність у роботі.

Обладнання: картки, підручник.

Тип уроку: формування практичних умінь і навичок на основі набутих знань.

ХІД УРОКУ
 

I.ОРГАНІЗАЦІЙНИ МОМЕНТ

II.ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

III.ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

IV.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

• Який розділ мовознавства вивчає словосполучення? Дайте визначення поняття «Словосполучення» (Словосполучення – це щонайменше два самостійних слова, одне з яких є головним, а інше залежним)
• Дайте визначення поняттю «Синтаксис» (Синтаксис – це розділ мовознавства, що вивчає словосполучення і речення)
• Чого вимагає головне слово від залежного?

V.ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ І ВИРОБЛЕННЯ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ

• Коментар вчителя

Неправильними, або такими, що не відповідають літературній нормі, є й словосполучення плеонастичні (плеоназм — від гр. pleonasmos — надмірність, багатослів'я), в яких уживаються близькі за змістом, а тому й логічно надлишкові слова: підніматися вгору, спускатися вниз, селяни села, зображувальний образ.

Часто порушуються норми щодо вживання певного відмінка залежного слова. Зокрема це стосується місцевого відмінка у словосполученнях зі значенням місця типу ходити по горам, розійтися по квартирам (замість правильних по горах, по квартирах). Значна кількість помилок припадає на числівникові словосполучення. Ось найбільш типові: а) з числівниками два, три, чотири вживають іменник у формі родового відмінка однини (будинка, зоотехніка, фермера) замість нормативного називного множини (будинки, зоотехніки, фермери), двадцять чотири співробітника замість співробітники.

• Робота з картками

Завдання: очистити текст від суржикових елементів, пояснювати чому не можна так казати чи написати.  Перемагає та команда, яка швидше і правильніше виконає завдання.

Текст №1

Сміх – одна з самих важних составляющих нашого щоденного життя. Кожен юмористичний журнал щитає своїм долгом напомнити, що сміх – це лучче лікарство. Так, безусловно, сміх нас не робить здоровіше, не розвиває мишці і не укріпляє серце і легені. Проте він об’єднує людей, а тому побочні  положительні ефекти сміху – це лишень слєдствіє цієї його головної функції. Учоні стверджують, що під час сміху нормалізується кровяне давленіє й учащається пульс, благотворно влияє сміх і на імунну систему. Весельчаки, шутники й оптимісти завжди впевнені, що з ними нічого поганого не случиться, і, напевне, іменно тому вони живуть довше. А саме важливе свойство сміху — це зняття з його допомогою больових ощущеній. Під час хохоту біль, навіть сама гостра, відступає. А про те, що сміх допомагає ізбавиться від стресу, й говорити не приходиться — усі знають, що сміх до сліз, до колік здатен розігнати любі тучі на душевном горизонті (з газети).

Відредагований текст         

Сміх — один із найважливіших складників нашого щоденного життя. Кожен гумористичний журнал вважає обов’язковим нагадати, що сміх — це найкращі ліки. Так, безперечно, сміх не робить нас здоровішими, не розвиває м’язи і не зміцнює серце й легені. Проте він об’єднує людей, а тому побічні позитивні ефекти сміху — це лишень наслідок цієї його головної функції. Учені стверджують, що під час сміху нормалізується кров’яний тиск і прискорюється пульс, сприятливо впливає сміх і на імунну систему. Веселуни, жартівники й оптимісти завжди впевнені, що з ними нічого поганого не трапиться, і, напевне, саме тому вони живуть довше. А найважливіша властивість сміху — це зняття з його допомогою больових відчуттів. Під час реготу біль, навіть найгостріший, відступає. А про те, що сміх допомагає позбутися стресу, й говорити не доводиться — усі знають, що сміх до сліз, до кольок здатен розігнати будь-які хмари на душевному горизонті.

• Синтаксичний бар’єр

Утворіть словосполучення з числівниками півтора, півтори й наведеними словами.

І варіант

1) Тиждень, доба, година, відро, тонна, літр, аркуш, коробка, рік, мішок.

2) День, місяць, відсоток, очко, бал, верста, століття, сторінка, вагон, пінта.

ІІ варіант

Утворіть словосполучення з числівниками два, три й наведеними словами.

1) Том, чоловік, рік, оселедець, дуб, грам.

2) Син, мільярд, громадянин, батько, чобіт, місяць.

• Запишіть у наведених реченнях цифри, що вказують на час, за допомогою слів, наводячи всі можливі варіанти.

І варіант

1) Я підвівся, глянув на годинника, було ще тільки (10.30), та робити не було чого, я вирішив лягти спати. 2) Я поснідав, подививсь на годинника,— була (10.00). 3) — Ну іди, та коли б я заснув,— о (5.30) збудиш мене. 4) О (17.30) Гончаренко підійшов до мене, я схопивсь і зайнявся своїм туалетом. 5) Франц,вірний, мов годинник, рівно о (6.00) годині постукав у двері. 6) Нарешті стрілка показала (7.55). (З тв. Людмили Старицької-Черняхівської)

ІІ варіант

1) «У вас коли закінчується робота?» — «О (17.30)». 2) — То я вас чекатиму. О (18.00). 3) Я глянув на годинник: (8.30). О (9.00) на мене чекають студенти. 4) «Іду!» — сказав сам до себе, коли стрілка стала підбиратися до (19.00), а ноги геть скрижаніли. 5) Глянув на годинник уже на поштамті: (17.45). Не запізнився, слава Богу. 6) І коли минула (18.00), і (18.15) минуло, мені здалося, що все, що не прийде, що вона просто насміялася з мене (З тв. Анатолія Дімарова).

• Завдання «Епіфора»

Епіфора — стилістичний прийом, який передбачає повторення однакових елементів наприкінці суміжних синтаксичних одиниць, а гра з такою назвою передбачає добір за заданими літерами п’яти слів, які мають спільну кінцеву частину (з двох і більше літер). Перемагає той гравець, який швидше за інших правильно добирає потрібні слова. Із самими словами можна продовжувати певну роботу: пояснення значення або походження, добір синонімів або спільнокореневих слів, відмінювання або введення в контекст тощо.

Епіфору утворюють дві букви.

Л...; П...; С...; Ч...; Х... Відповідь: ан (лан, пан, сан, чан, хан).

М...; С...; Т...; В...; Ж... Відповідь: ир (мир, сир, тир, вир, жир).

Мо...; Во...; Со...; Ва...; Ра... Відповідь: да (мода, вода, сода, вада, рада).

Те...; Ва...; Ба...; До...; Ри... Відповідь: за (теза, ваза, база, доза, риза).

Ри...; Ка...; Ма...; Ра...; Ро... Відповідь: са (риса, каса, маса, раса, роса).

• Завдання «Інверсія»

Учні одержують аркуші з віддрукованими дванадцятьма реченнями, у кожному з яких порушено нормативний порядок розташування членів речення. Їхнє завдання — відновити первісний вигляд інверсійованих речень протягом обумовленого часу (3–5 хв), одержуючи за кожне правильно відновлене речення по одному балові. Перемагає той з-поміж учнів, хто набирає найбільшу кількість балів за виконання завдання, вкладаючись у встановлені часові межі. З одержаними реченнями можна продовжувати роботу — синтаксичний розбір, переструктурування, добір синонімічних синтаксичних конструкцій тощо.

Місяця молодого серпик над лісом сяяв, серпик, на колисочку схожий срібну, а над тією колисочкою далекою небесною — в темному розводді голубому зоря полум’яна. / Серпик молодого місяця сяяв над лісом, серпик, схожий на срібну колисочку, а над тією далекою небесною колисочкою — полум’яна зоря в темному голубому розводді.

Світилося дозріле поле пшеничне, як неоглядний віск бджолиний, від обрію розлитий до обрію. / Пшеничне дозріле поле світилося, як неоглядний бджолиний віск, розлитий від обрію до обрію.

Било сонце так в очі, мовби там, у небі, на полі безмежному зібрано після жнив смертельно-гарячих не так хліба сніпок, як вогню сніпок. / Так сонце било в очі, мовби там, у небі, на безмежному полі після смертельно-гарячих жнив зібрано не так сніпок хліба, як сніпок вогню.

Садків зелень, верб зелень і тополь зеленою водою густою-прегустою довкола стоїть, якою вітер схлюпує, срібло мерехтливе сонця перелопачуючи на листі тремткому. / Зелень садків, зелень верб і тополь довкола стоїть густою-прегустою зеленою водою, якою схлюпує вітер, перелопачуючи мерехтливе срібло сонця на тремткому листі.

Дощем прибита земля блищить, піною сніговою цвіт опалий на зеленій біліє траві, краплі з гілля скрапують. / Блищить прибита дощем земля, опалий цвіт сніговою піною біліє на зеленій траві, з гілля скрапують краплі.

• Завдання «Зашифровані слова»

Крлт слв (вслв) — влчн вслв вдтнх сб, цтт з лтртрнх т ншх тврв, нзв лтртрнх, стрчнх мфлгчнх прснжв т рлй, к нбл згльннг знчнн й чст пвтртьс в мвлнн. / Крилаті слова (вислови) — влучні вислови видатних осіб, цитати з літературних та інших творів, назви літературних, історичних і міфологічних персонажів та реалій, які набули узагальненого значення й часто повторюються в мовленні.

Прслв’ — стйкй вслв фрм снтксчн звршнг рчнн, км згльнн сспльнй дсвд. /

Прислів’я — стійкий вислів у формі синтаксично завершеного речення, у якому узагальнено суспільний досвід.

Пркзк — стйкй вслв фрм снтксчн звршнг рчнн, км дтьс брзн хрктрстк пвнг вщ. / Приказка — стійкий вислів у формі синтаксично завершеного речення, у якому дається образна характеристика певного явища.

Штмп — ц трт вд чстг нвмтввнг вжвнн врз, к втртл св нфрмтвнсть. / Штампи — це стерті від частого невмотивованого вживання вирази, які втратили свою інформативність.

Клш — звчнй зврт, рглрн пвтрвнй пвнх мвх кнткстх дл ттжнг пзнчнн дквтнх стцй, стснкв мж лдьм тщ. / Кліше — звичайний зворот, регулярно повторюваний у певних умовах і контекстах для тотожного позначення адекватних ситуацій, стосунків між людьми тощо.

VI.ПІДСУМКИ УРОКУ

VII.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

• Прочитати правила в параграфі 9 на с. 37 – 38; виконати впр. 74 на с. 39. Виконати завдання І та ІІ.

Завдання №1. Відредагуйте текст

Варіант І: Сміх – одна з самих важних составляющих нашого щоденного життя. Кожен юмористичний журнал щитає своїм долгом напомнити, що сміх – це лучче лікарство. Так, безусловно, сміх нас не робить здоровіше, не розвиває мишці і не укріпляє серце і легені. Проте він об’єднує людей, а тому побочні  положительні ефекти сміху – це лишень слєдствіє цієї його головної функції. Учоні стверджують, що під час сміху нормалізується кровяне давленіє й учащається пульс, благотворно влияє сміх і на імунну систему.

Варіант ІІ: Весельчаки, шутники й оптимісти завжди впевнені, що з ними нічого поганого не случиться, і, напевне, іменно тому вони живуть довше. А саме важливе свойство сміху — це зняття з його допомогою больових ощущеній. Під час хохоту біль, навіть сама гостра, відступає. А про те, що сміх допомагає ізбавиться від стресу, й говорити не приходиться — усі знають, що сміх до сліз, до колік здатен розігнати любі тучі на душевном горизонті (з газети).

Завдання №2. Утворіть словосполучення з числівниками півтора, півтори й наведеними словами.

І варіант

1) Тиждень, доба, година, відро, тонна, літр, аркуш, коробка, рік, мішок.

2) День, місяць, відсоток, очко, бал, верста, століття, сторінка, вагон, пінта.

ІІ варіант

Утворіть словосполучення з числівниками два, три й наведеними словами.

1) Том, чоловік, рік, оселедець, дуб, грам.

2) Син, мільярд, громадянин, батько, чобіт, місяць.

Завдання №3.

І варіант

1) Я підвівся, глянув на годинника, було ще тільки (10.30), та робити не було чого, я вирішив лягти спати. 2) Я поснідав, подививсь на годинника,— була (10.00). 3) — Ну іди, та коли б я заснув,— о (5.30) збудиш мене. 4) О (17.30) Гончаренко підійшов до мене, я схопивсь і зайнявся своїм туалетом. 5) Франц,вірний, мов годинник, рівно о (6.00) годині постукав у двері. 6) Нарешті стрілка показала (7.55). (З тв. Людмили Старицької-Черняхівської)

ІІ варіант

1) «У вас коли закінчується робота?» — «О (17.30)». 2) — То я вас чекатиму. О (18.00). 3) Я глянув на годинник: (8.30). О (9.00) на мене чекають студенти. 4) «Іду!» — сказав сам до себе, коли стрілка стала підбиратися до (19.00), а ноги геть скрижаніли. 5) Глянув на годинник уже на поштамті: (17.45). Не запізнився, слава Богу. 6) І коли минула (18.00), і (18.15) минуло, мені здалося, що все, що не прийде, що вона просто насміялася з мене (З тв. Анатолія Дімарова).

Завдання №4.

1) Місяця молодого серпик над лісом сяяв, серпик, на колисочку схожий срібну, а над тією колисочкою далекою небесною — в темному розводді голубому зоря полум’яна.  2) Світилося дозріле поле пшеничне, як неоглядний віск бджолиний, від обрію розлитий до обрію. 3) Било сонце так в очі, мовби там, у небі, на полі безмежному зібрано після жнив смертельно-гарячих не так хліба сніпок, як вогню сніпок. 4) Садків зелень, верб зелень і тополь зеленою водою густою-прегустою довкола стоїть, якою вітер схлюпує, срібло мерехтливе сонця перелопачуючи на листі тремткому. 5) Дощем прибита земля блищить, піною сніговою цвіт опалий на зеленій біліє траві, краплі з гілля скрапують.

Завдання №5. Розшифруйте слова

Крлт слв (вслв) — влчн вслв вдтнх сб, цтт з лтртрнх т ншх тврв, нзв лтртрнх, стрчнх мфлгчнх прснжв т рлй, к нбл згльннг знчнн й чст пвтртьс в мвлнн.

Прслв’ — стйкй вслв фрм снтксчн звршнг рчнн, км згльнн сспльнй дсвд.

Пркзк — стйкй вслв фрм снтксчн звршнг рчнн, км дтьс брзн хрктрстк пвнг вщ.

Штмп — ц трт вд чстг нвмтввнг вжвнн врз, к втртл св нфрмтвнсть.

Клш — звчнй зврт, рглрн пвтрвнй пвнх мвх кнткстх дл ттжнг пзнчнн дквтнх стцй, стснкв мж лдьм тщ.

Завдання №6.

Л...; П...; С...; Ч...; Х...

М...; С...; Т...; В...; Ж...

Мо...; Во...; Со...; Ва...; Ра...

Те...; Ва...; Ба...; До...; Ри...

Ри...; Ка...; Ма...; Ра...; Ро...