ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ

Дата____________________

Урок №

Тема: Словосполучення. Головне  та залежне слово у словосполученні.

Мета:  ознайомити п’ятикласників з особливостями будови словосполучень; навчити відрізняти словосполучення від слова, його форми, речення, формувати загальнопізнавальні вміння аналізувати будову словосполучень, знаходити головне й залежне слово в словосполученнях, визначати спосіб їхнього морфологічного вираження; розвивати творчі вміння побудови словосполучень.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, картки

Хід уроку

І.   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП УРОКУ

ІІ.  Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.  Бліцопитування.
   • Що ви знаєте про словосполучення з вивченого в попередніх класах?
   • З яких слів завжди складаються словосполучення?
   • Чим відрізняється словосполучення від речення?

2. Робота з підручником.

•  Розгорніть підручники на с. 32. Прочитайте визначання «Синтаксис», «Пунктуація».

Синтаксис – це розділ мовознавства, що вивчає словосполучення і речення.

Пунктуація – це розділ мовознавства, що вивчає правила вживання розділових знаків.

• Прочитайте визначення «Словосполучення».

Словосполучення – це щонайменше два самостійних слова, одне з яких є головним, а інше залежним. Н-д: джерельна вода, дивитися фільм.

Головним називають слово, від якого ставлять питання. Залежним називають слово, яке відповідає на поставлене питання. Н-д: у словосполученні джерельна вода головне слово – вода, бо від нього ставимо питання, а залежне слово – джерельна.

Слова словосполученні пов’язані за змістом і граматично.

Граматичний зв’язок здійснюється за допомогою закінчень або закінчень і прийменників. Порівняймо: лісові квіти  та  квіти з лісу.

ЗАУВАГА!!! На відміну від слова, словосполучення точніше називає предмет, ознаку, дію, явище. Від речення словосполучення відрізняється тим, що не виражає закінченої думки.

До словосполучень не належать:

• підмет з присудком (мама усміхнулась);
• іменник чи займенник з прийменником (перед школою, наді мною);
• однорідні члени речення (дощ і вітер);

• Переглянути Вправу 61 на с.32

• Коментар учителя

Словосполучення – це смислове й граматичне об’єднання двох або кількох повнозначних слів на основі підрядного синтаксичного зв’язку: святковий день, сумлінно працювати, грона винограду.

Словосполучення не ототожнюється ні зі словом, ні з реченням.

Ознаки словосполучення: складається з двох (кількох) повнозначних слів; називає предмет, дію, їхні ознаки; становить розчленовану конкретизовану назву певного явища; виступає елементом речення; позбавлене завершеного інтонаційного оформлювання; не є самостійною одиницею мовного спілкування.

Словосполучення харакетризують за:

1. Засобами зв’язку компонентів;
2. Морфологічним вираженням головного слова.

Словосполучення, до яких входять два самостійні слова, називаються непоширеними (гарна картина, дуже корисний, читати вголос).

Поширене словосполучення об'єднує в собі більше двох самостійних слів (буду говорити коротко, найбільш відомий хірург, літо п'ятдесят третього, людина похилого віку).

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

• Робота з підручником. Виконання вправи 62 на с. 33

V. Виконання вправ на закріплення.

* Прочитати загадки, відгадати їх. Із речень виписати кілька словосполучень, у кожному визначити головне й залежне слова. З'ясувати, як у кожному з виписаних словосполучень здійснюється граматичний зв’язок між словами. Визначити, якими частинами мови виражене кожне із словосполучень. 

1. Червоний гість дерево їсть. 2. Увечері вмирає, а зранку оживає. 3. Ой за полем, за горами золота нагайка в’ється. 4. Кольорове коромисло через річку повисло. 5. Чорна корова, золоте теля.                             

Народна творчість.

Відгадки.

1.Вогонь. 2. День. 3. Блискавка. 4. Веселка. 5. Місяць на небі.

• Робота з підручником. Виконання вправи 63 на с. 33.
• Робота з підручником. Виконання вправи 69 на с. 35.
• Робота з підручником. Прочитати «Синтаксичний розбір словосполучення. Зробити синтаксичний розбір речення: «Кожна травичка на своєму корені росте»

• Прочитати спроектовані словосполучення. Вказати словосполучення непоширені й поширені.

Багата осінь, сон гіллястої яблуні, завзято працювали, медвяний запах плодів, журавлиний ключ, повертатися з дороги, садок вишневий, далекі дзвони, березовий гай, скарги засмученого гаю.

* Прочитати. Виписати з речень два-три словосполучення, зробити  їх синтаксичний розбір за схемою, поданою на с.36 підручника.

      А сонце рушниками з-за кучерявих стелиться хмарин. (М. Стельмах). Золоті стерні висріблилися тонким павутинням. (О. Оровецький). Інколи пейзажем ми про людину найточніше скажем… (М.Рильський.)

ІV. Підбиття  підсумків  уроку.

•  Бесіда.
• Що вивчає синтаксис? 
• Для чого вживаються словосполучення? 
• З яких  частин (слів) складається словосполучення? 
• Як  залежне слово пов’язується із  головним?
• Як встановлюється  між ними змістовий зв’язок?
• Як здійснюється граматичний зв’язок? 
• Чому не становлять словосполучень  слова, що з’єднуються сполучниками і в реченні виступають у ролі  однорідних членів?
• Чому не становлять словосполучення підмет і присудок?
• Чому не є словосполученнями поєднання іменників або займенників із прийменниками?

V.  Домашнє завдання.  § 8, впр. 68 на с. 35