Вживається «Ь»
|
Не вживається «Ь»
|
На позначення м'якості приголосних [д´], [т´], [з´], [с´], [н´], [ц´], [дз´] в кінці, середині слова, що позначають тверді приголосні звуки: ґедзь, знань, сердець, молодь, ганьба, близько.
|
Після літер,що позначають губні та шиплячі звуки: степ, плач, Голуб, сімсот.
|
У середині складу перед [о]: льотчик, сьомий, трьох.
|
Після р у кінці слова та складу: бібліотекар, секретар, Гончар, інженер, але Горький.
|
У прикметникових суфіксах –ськ(ий), -цьк(ий), -зьк(ий): український, ризький, ткацький,але: боязкий, плаский, різкий.
|
Між двома однаковими літерами, що позначають м’які приголосні: знання, приладдя.
|
Після літери –н- у суфіксах –еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-,-юсіньк-: серденько, тихесенький, малюсінький, повнісінький.
|
У буквосполученнях лц, нц, лч, нч, які походять від лк, нк: матінці (матінка), риблці (рибалка)
|
У буквосполученнях льц, ньц, ньч, льч, що походять із льк, ньк: неньці, неньчин (ненька); доньці, доньчин.
|
Після н перед шиплячими та суфіксами –ськ(ий), -ств(о): менший, тонший, Грінченко, Уманський, громадянство.
Після шиплячих ж, ч, ш, щ:ніж, ніч, січка.
|
Після літери л перед літерами, що позначають м’які приголосні звуки: рибальський, їдальня, Смольський.
|
Після д перед –ченк-, -чук-, -чишин-: Радченко, Осадчук, Федчишин.
|
У словах іншомовного походження: д, т, з, с, л, н перед ї, я, ю, є які позначають два звуки: Нью-Йорк, конферансьє, мільярд, батальйон; після л, н перед йо: медальйон, сеньйорита; після л перед буквами на позначення приголосних і у кінці слова: катапульта, альтернатива,але катафалк, ритуал, акварель.
|
Між двома м’якими приголосними – м'якість першого з них виникає як результат впливу наступного м’якого приголосного: ніжність, майбутнє, виняток: різьбяр, тьмяний.
|
|
|