ЗМІСТ

Вступне слово. 2

Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900-1941): Стан і статус. 3

1. Кілька впровідних завваг. 3

2. Українська літературна мова 1900 року: спроба хронологічного перетину. 6

3. Перед Першою світовою війною та революцією (1900-1916) 12

4. Доба Визвольних Змагань (1917-1920) 31

5. Радянська Україна до українізації 39

6. Доба українізації (1925-1932) 49

7. Між роками 1933 і 1941: Україна за Постишева і Хрущова. 62

8. Західна Україна між двома війнами (1920-1939). 76

8.1 Українські землі під Польщею.. 76

8.2 Українські землі під Румунією.. 83

8.3 Закарпаття під Чехо-Словаччиною.. 86

9. Кінцеві завваги. 92

Використана література. 96

У затінку совиних крил. 101

ВСТУПНЕ СЛОВО

Праця видатного українського філолога Юрія Шевельова "Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900-1941). Стан і статус" є на сьогодні найповнішим науковим дослідженням мовної політики, яку провадили різні режими на окупованих українських землях протягом першої половини нинішнього століття.

Автор працював над нею у вісімдесятих роках, уже будучи професором-емеритом Колумбійського університету. Перше видання її вийшло в Нью-Йорку англійською мовою. Українською мовою у перекладі Оксани Соловей її було опубліковано у нью-йоркському видавництві "Сучасність" у 1987 році. В кінці вісімдесятих років окремі примірники цієї праці нелегальним шляхом потрапляли на Україну.

Із зміною політичної ситуації у переломному 1991 р. з'явились, здавалося б, відповідні умови для її легального видання і поширення в Україні. Адже серед створених в еміграції мовознавчих досліджень, перевидання яких конче потребує незалежна Україна, це дослідження має всі підстави претендувати на першість. А проте, з різних причин воно досі не було видане.

Автор книжки — професор Юрій Шевельов, колишній вихованець філологічного факультету Харківського університету, що починав свою наукову кар'єру під керівництвом Леоніда Булаховського, належить до найавторитетніших у зарубіжній славістиці учених. Науковий і літературно-критичний доробок професора Ю. Шевельова нараховує понад чотириста праць, серед них — сотні досліджень з різних ділянок мовознавства — фонології, морфології, синтаксису, лексикографії, етимології, стилістики, написаних на матеріалі різних слов'янських мов, але передусім — української.

У пропонованій увазі читача монографії професор Ю. Шевельов накреслює об'єктивну лінгвістичну картину внутрішнього розвитку української мови у першій половині XX ст., шляхи формування її загальнонаціонального літературного варіанту, унормування правопису й термінології, історію лексикографічної теорії і практики — і все це на тлі постійної протидії, що її зазнавала українська мова з боку урядів панівних націй у різних частинах України.

Як показує учений, найжорстокішим і найвинахідливішим у дискримінаційній політиці щодо української мови був радянський режим. Саме радянський уряд застосував, починаючи з 30-х років, поряд із зовнішнім звуженням сфер функціонування української мови, практику так званої "внутрішньої" русифікації, що полягала у втручанні в природні процеси мовного розвитку і примусовому спрямуванні їх в бік максимального зближення лексичного складу й граматичної будови української мови з російською.

Ця згубна практика денаціоналізації дістала обґрунтування у фальшивих мовознавчих теоріях "гармонійної" російсько-української двомовності і "благотворного" впливу російської мови на розвиток української.

Деформації мовної ситуації, які наша держава успадкувала від руйнівної політики окупаційного тоталітарного режиму, належать до найтяжчих. Необхідність повернення українській мові її законних прав, утвердження її як державної, розширення сфер її функціонування потребує великої праці і великих зусиль.

Час вимагає від українських мовознавців продовження досліджень професора Ю. Шевельова, вивчення сучасної мовної ситуації країни, створення на наукових засадах програми державної мовно-культурної політики і її практичного впровадження через владні структури в життя.

Поза тим книжку професора Ю. Шевельова з інтересом прочитає кожен, хто небайдужий до минулого і до майбутнього української мови.

Лариса Масенко,

доцент кафедри сучасної української

мови Київського університету ім. Тараса Шевченка.