 У навчальному посібнику висвітлено питання історіографії мовознавчої україністики, що охоплюють процес становлення і розвитку науки про українську мову від давніх часів до
сучасності. Основну частину присвячено історії макрогалузей україністики, сучасній літературній мові, історії української мови.
Для студентів філологічних факультетів спеціальності «Українська мова і література». Може бути корисний викладачам вузів, аспірантам, вчителям загальноосвітніх шкіл і всім,
хто цікавиться проблемами українського мовознавства.
Рецензенти: д-р філол. наук В. В. Німчук (Ін-т мовознавства АН УРСР); канд. філол. наук Л. О, Кадомцева (Київський університет)
Передмова :
Курс «Історія українського мовознавства» вивчають студенти-філологи, що спеціалізуються з українського мовознавства. Він покликаний завершувати їхню згальнометодологічну підготовку з обраного фаху. Пропонована книжка є першою спробою створення навчального посібника з цього курсу і має заповнити відчутну прогалину в навчальній літературі з історії українського мовознавства.
Українське мовознавство — багатогалузева наука не лише про українську мову та її розвиток. Українські мовознавці доклали чимало зусиль у справі дослідження загальнотеоретичних проблем мовознавчої науки (і досягли при цьому значних успіхів), вивчення багатьох інших мов, як слов'янських (насамперед російської), так і неслов'янських. Проте, зважаючи на невелику кількість
годин, що можуть бути відведені на вивчення цього курсу, а також враховуючи ту обставину, що питання історії опрацювання загальнолінгвістичних проблем висвітлюються у першій частині курсу «Загальне мовознавство», який читається всім студентам-філологам, даний посібник обмежений працями, присвяченими вивченню лише української мови.
Пропонований посібник складається із «Вступу» й основної частини. У вступній частині висвітлюються такі питання, як предмет, завдання і значення курсу, подається огляд найважливіших праць з історії і бібліографії українського мовознавства, робиться спроба його періодизації, а також подаються загальні попередні відомості про розвиток мовознавчих досліджень на Україні, починаючи від
зародження мовознавства у східних слов'ян періоду Київської Русі, його розвитку у староукраїнський період і протягом XIX — початку XX ст. і кінчаючи сучасним станом мовознавчої науки.
Основу посібника становить частина «Основні розділи науки про українську мову та історія її вивчення», в якій викладається історія опрацювання українського мовознавства за основними проблемами і розділами науки про українську мову, що оформилися як окремі курси вузівського викладання: 1) сучасна українська літературна мова; 2) стилістика; 3) українська діалектологія; 4)
історія української мови. Такий виклад, вважаємо, буде тут найдоцільнішим, бо для студента-філолога, як нам видається, дуже важливо мати більш-менш повну, цілісну картину вивчення саме
окремої галузі українського мовознавства, одержати якнайповнішу інформацію про її наукове опрацювання, а не хронологічний огляд праць з різних його галузей, хоч при такому розгляді фактичного матеріалу курсу час од часу будуть виникати неминучі повторення, а загальна
картина розвитку українського мовознавства затінюватиметься переглядом історії окремих його галузей. Проте внесення до вступної частини значного за обсягом розділу «Основні етапи розвитку українського мовознавства», гадаємо, сприятиме до певної міри нейтралізації цих недоліків загального плану викладу основної частини. При вивченні історії українського мовознавства
основна увага звертається на висвітлення досягнень українського радянського мовознавства, бо тільки після Жовтневої революції воно остаточно оформилося як багатогалузева наука про українську мову, як окрема галузь слов'янського мовознавства, досягши при цьому найвизначніших успіхів.
|
