Мова є системою систем. Система — це сукупність взаємопов’язаних і взаємо-

 зумовлених елементів, одиниць, частин (сегментів), об’єднаних за спільною ознакою,  призначенням. Система мови характеризується функціями, способами, засобами, відношеннями між елементами внутрішньої системи мови, особливостями, закономірностями, внутрішньою структурою. Структура — це спосіб організації системи, її внутрішня будова.

Будь-яка мова має чотирирівневу (чотириярусну) будову. Перший ярус, або рівень, — це фонологічний, другий — м орф ологічний, третій — лексико-семантичний і четвертий рівень — синтаксичний. Кожен рівень має свою одиницю: фонологічний — фонему, морфологічний — морфему, лексико-семантичний — лексему (слово), синтаксичний — речення. Усі названі рівні становлять собою окремі системи, складаються з певних під  систем і вивчаються окремими лінгвістичними науками: фонологічний — фонетикою і  фонологією, морфологічний — морфологією, лексиюо-семантичний — лексикологією синтаксичний — синтаксисом. Морфологію і синтаксис об’єднують в один розділ граматику.

 Мовні рівні взаємопов’язані, на їх стику виникають проміжні рівні — морфологічний, словотвірний і фразеологічний. Морфонологія вивчає фонеми в їх співвідношенні з морфемами і словоформами встановлює основні варіанти морфем і правила їх перетворення на інші варіанти наприклад: семи — сьомий, нога — нозі, проте власних мовних одиниць не має. Словотвірний проміжний рівень мови також не має власної (специфічної) одиниці. Словотвірна система є дуже складною. Ця складність установлена найрізноманітнішими зв’язками з іншими рівнями мови; морфологічним — лексико-семантичним — фонологічним — синтаксичним, а також із проміжними рівнями: морфонологічним і фразеологічним.

 У кожній мові є вільні й стійкі словосполучення. Стійкі словосполучення, або

сукупність фразеологізмів певної мови, вивчає фразеологія. У внутрішній системі мови існує певна сукупність відношень між елементами: парадигматичні (ґрунтуються на подібності й відмінностях позначувальних і позначуваних одиниць мови), синтагматичні (здатність мовних одиниць поєднуватись), ієрархічні (відношення простіших одиниць до складніших і здатність об’єднувати одиниці різних рівнів).