Головна » Файли » Інші дисципліни » Системна організація української мови

Синтагматичні зв’язки (валентність) суфіксів
07.06.2015, 16:43

Периферію морфологічної системи становить дієслівна валентність як ГК міжрівневого проміжного типу, тому що відмінковоутворювальний контекст є показником дієслівної валентності й відмінкові форманти виступають її словозмінними афіксами (пор.: -ові(-еві), -і, у(ю), -ам(-ям) — адресат; -а(-я), -у(-ю), о, -і, и — об’єкт; -ом(-ем), ою(ею), -ами(-ями) — інструмент і т. д.). За своєю специфікою валентність є класифікаційною категорією, оскільки дієслова розподіляються між її грамемами (шістьма/сімома). Диференціація лексем на ґрунті семантичних гнізд у їхній структурі з послідовною детермінованістю залежної ГФ, що виступає формальним показником валентного значення, відбиває міжрівневий (зв’язок з моделюванням речення) проміжний (перебуває між семантикою, морфологією і синтаксисом) морфолого-семантико-синтаксичний характер ГК валентності дієслова.

Синтагматичні відношення — відношення одиниць, розташованих лінійно; це здатність мовних елементів поєднуватися. Синтагматичні відношення називають горизонтальними, оскільки вони завжди реалізуються між одиницями, які розташовуються одна за одною. Так, фонеми поєднуються не як-небудь, а вибірково. В українській мові на початку слова нема такого звукосполучення, як цст. Синтагматичними зв’язками спричинені такі фонетичні явища, як асиміляція, дисиміляція, сингармонізм,

акомодація, гаплологія тощо. У словотворі синтагматичні відношення виявляються в тому, що існує певна закономірність у поєднанні морфем. Так, в українській мові віддієслівні назви особи-діяча утворюються за допомогою суфіксів -тель, -ар, -ач, -ник, -ій тощо, однак кожна з дієслівних основ вибирає тільки якийсь один з цих суфіксів:

У синтаксисі кожної мови також існують певні синтагматичні особливості. У лексиці синтагматичні відношення також виявляються у вибірковій сполучуваності. Є слова з одиничною сполучуваністю (див. укр. згайнувати (час), розтринькати (гроші), витріщити (очі), скалити (зуби), вудити (рибу), рос. закадичний (друг), убористий (почерк), подножний (корм), трескучий (мороз), испустить (дух), грецкий (орех), перочинний (нож).          Лексична синтагматика також є специфічною для кожної мови

Категорія: Системна організація української мови | Додав: StudentSun
Переглядів: 73 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]