Одиницею силабічної підсистеми мови є склад. Склад — відрізок звукового потоку мови, що складається з одного або кількох звуків і визначається зміною наростання і спаду звучності.

Сполучення різних звуків у межах одного складу утворюють різні типи складів. У мовознавстві заведено позначати голосний буквою v (англ.. vocal – голосний), а приголосний буквою с (англ.. consonant – приголосний).

Основні типи складів: неприкритий, відкритий (о-са), неприкритий, закритий (АЗ-бу-ка), прикритий, відкритий (ВИ-ня-ток), прикрити, закритий (річ), прикритий двома приголосними, відкритий (КРА-пка), непркритий, закритий двома приголосними (альт). Загалом налічують 14 типів.

Типи складів характеризують за кінцевим і початковим звуком складу.

Відкритий – склад, який закінчується на приголосний (ті-ло). Закритий – склад, який закінчується на приголосний (щед-рість).  Переважають відкриті склади.

Прикритий – склад, який починається приголосним: ске-ля, гра-ніт. Неприкритий – склад, який починається голосним: а-ле-я, о-сінь, о-си-ка. У ході історичного розвитку мови спостерігається тенденція до прикриття початкових складів, що починаються або починалися голосним: вулиця (від улиця), гострий (від острь).

В українській мові сформувались такі правила складоподілу:

1. Один приголосний, що стоїть між голосними, завжди належить до наступного складу, наприклад: по-су-ха, за-го-ро-да, си-то.

2. Два шумні приголосні (обидва дзвінкі або обидва глухі) належать звичайно до наступного складу, наприклад: мі-сто, во-ско-вий, ді-жда-ти-ся, не-спо-кій, при-ї-зди-ти, не-ща-стя.

3. Три приголосні, коли два перші з них шумні (обидва дзвінкі або обидва глухі), а третій сонорний, належать до наступного складу, наприклад: го-стрий, по-стріл, за-здро-щі.

4. Сусідні приголосні, перший з яких більш гучний, ніж другий, належать до різнлх складів, наприклад: каз-ка, груд-ка, вез-ти.

5. Якщо між голосними є два або більше приголосних, то звуки [й], [в], [р], [л], [м], [н], що йдуть після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, що стоять після них,— до наступного: гай-ка, майструвати, гав-кати, гір-ко, пал-ко, ям-ка, син-ку.

6. Коли другим приголосним є звук [й], [в], [р], [л], [м] або [н], то разом а попереднім він відходить до наступного складу: за-б/йу/, лю-блю, му-дрий, нудний, по-свист, Ку-зьма.

7. Два сусідні сонорні приголосні належать до різних складів: гар-ний, сур-ма, сум-ний, гор-ло.

8. Подовжені приголосні при складоподілі не розділяються , оскільки збіг двох приголосних вважається одним звуком о-бби-ти, жи-ття, пі-дда-шшя, зі-лля.