Будь-який живий та неживий, природній та штучний організм складається з окремих, впорядковано взаємопов’язаних частин, що є обов’язковою умовою доцільності його існування. По-перше, будь-яке явище можна розглядати як мережу стосунків між елементами. По-друге, усі системи: електрична, біологічна, соціальна тощо,  мають загальні зразки, загальну поведінку, загальні властивості – і саме це може бути вивчене та використовуватися для всебічного дослідження складних явищ.

Будь-який живий організм складається з окремих, тісно взаємопов'язаних частин. Розбери його на окремі частини, й він зникне. Живі примітивні та складні організми, у свою чергу, також об'єднуються в екосистеми, про які йдеться в наукових дослідженнях екології. І людство об'єднується в системи. Наприклад, системою можна вважати учнівський колектив класу, школи або цілу державу. Мегасистемою є наш Всесвіт, в якому всі зірки, усі планети взаємодіють одна з одною. Системою є звичайний літак, безперебійна робота якого залежить від злагоджених зв’язків між окремими частинами усього апарату.

За природою та особливостями організації компонентів виокремлюють три великі типи систем :

1) системи неживої природи (фізичний вакуум, елементарні частки, поля, атоми, молекули, макроскопічні тіла, планети, зірки, галактики і Метагалактика, або Всесвіт); 2) живі організми, які утворюють біосистеми (нуклеїнові кислоти і білки, клітини, багатоклітинні організми, популяції, біосфера в цілому); 3) системи соціальні (матеріальне виробництво, духовне виробництво, регулятивні підсистеми: політика, право і мораль, соціальна сфера).

За походженням системи неживої природи поділяють на природні та штучні, створені людиною. Наприклад, технічні витвори – машини, комп’ютери, телевізори містять велику кількість деталей, кожна з яких працює у взаємодії з іншими для створення цілого, що має певні, пристосовані до людських потреб, властивості. Усі біологічні організми є природними системами. Життя таких утворень, які представляють різні рівні організації живої матерії, залежить від правильного функціонування багатьох взаємозалежних органів. Соціальна система - це сукупність соціальних явищ і процесів, що знаходяться у відносинах і зв'язках між собою й утворюють деякий цілісний соціальний об'єкт. Окремі явища і процеси виступають як елементи системи – ними є такі соціальні спільності як класи і групи: етнічні, професійні, соціально-демографічні; соціально-територіальні спільності (місто, село, регіон). Якщо елементи якої-небудь системи самі є системами, то їх зазвичай називають підсистемами цієї системи, а її трактують як загальну систему. Підсистемою називають складову частину системи, у якій можна виокремити інші складові. Кожна загальна система по відношенню до її елементів і підсистем є надсистемою (метасистемою). Практично усі елементи будь-якої системи можна розглядати як і її підсистеми. При розгляді систем важливо враховувати положення про загальну взаємозалежність і взаємопов’язаність явищ. Будь-який елемент, будь-яка підсистема відчуває на собі вплив не лише системи, але і метасистеми. Так, якщо розглядати учнівський колектив класу як систему, то на елементи цієї системи - учнів класу - впливає і надсистема - школа в цілому. У той же час не можна забувати, що властивості системи значною мірою визначаються її елементами. У нашому прикладі колектив класу залежить від кожного учня цього класу, що вчиться. Таким чином, система не може розглядатися ізольовано, поза зв'язками з надсистемами, система залежить від властивостей надсистем, а системи вищого рівня складніші за свої підсистеми.