Структура фонематичної підсистеми. Фонема - це одиниця системи фонетичних протиставлень. Кожній фонемі властива сума певних артикуляційно-акустичних (диференційних) ознак. На основі виокремлення однієї з них формується та чи інша парадигматика фонем.

Підґрунтям найбільш загального протиставлення фонологічних систем різних мов є співвідношення голосних і приголосних фонем, відповідно до чого мову відносять до класу консонантних (до 98% від загальної кількості), або до класу вокалічних (до 50% від загальної кількості).

Насиченість мовлення голосними створює враження мелодійності, співучості мови. Кожна мова керується своїми принципами розрізнення звуків: тривалість вимови голосних, глухість/дзвінкість, твердість/м'якість приголосних. Рідна мова «жорстко» привчає чути відмінності одних звуків і не помічати відмінності інших.

У сучасних фонологічних працях з'ясовано та встановлено відповідні класифікації приголосних та голосних української мови. Диференційними ознаками голосних є чотири ступені підняття, два ряди й лабіалізація. В системі приголосних наявні кореляції фонем за участю голосу і шуму, за твердістю і м'якістю, за місцем творення, за способом творення. Кількість фонем у різних кореляційних рядах може бути неоднаковою.

Загалом українська фонематична система налічує 38 фонем: 6 голосних і 32 приголосних.

 Отже, характерною особливістю фонетичної будови української мови є те, що в ній весь час здійснюється протиставлення фонем за кількома диференційними артикуляційно-акустичними ознаками.

Парадигматика фонем української мови

Голосні фонеми відрізняються від приголосних артикуляційними особливостями. В артикуляції голосних голосовий канал максимально відкритий, у ньому відсутні значні контакти (фокуси утворення), здатні бути джерелом шуму. Натомість приголосні артикулюються за умов повного або часткового звуження ротової порожнини, через яку проходить видихуваний струмінь повітря і утворює характерні для приголосних шуми.

Якщо в основі голосних лежить голосове джерело (тобто музикальний тон), то в основі приголосних—одночасно голосове й шумове або тільки шумове.

Голосні звуки акустично найбільш виразні й диференційовані під наголосом, у зв'язку з чим склад голосних фонем визначається насамперед у наголошеній позиції, яка є для них сильною. Найбільш незалежним є вживання голосних у ролі окремих слів і на абсолютному початку слова.

В українській мові 6 голосних фонем: ||а||, ||о||, ||у||, Це||, ||и||, ||і||, кожній із яких притаманні три диференційні ознаки: ряд (місце артикуляції), піднесення спинки язика, лабіалізованість.

Ряд голосної фонеми визначається тим, яка частина язика напружується й піднімається: передня чи задня; піднесення — наскільки високо піднімається відповідна частина язика. Під час вимовляння звуків ЦоЦ та ||у|| губи заокруглюються і витягуються трохи вперед — таким чином збільшується об'єм ротового резонатора. Тому ц і звуки називають лабіалізованими (огубленими).

За міжнародною класифікацією ||і|| та ||у|| — звуки високого піднесення, ||и|| — високо-середнього, ЦеЦ та ||о|| — середнього, ЦаЦ — низького.

Класифікація приголосних

I. За твердістю/м'якістю

В українській мові 18 приголосних укладаються в пари за

твердістю/м'якістю + Цй\\, що без пари

Тверді: б п в м ф д т з с ц д з н р л    дж ж ч ш    ґ к х г

М'які: д' т' з' с' ц' дз' н' р' л' й

Палаталізація звуків, або пом'якшення, виникає внаслідок додаткового підняття передньої і середньої спинки язика в напрямку до твердого піднебіння. Ця додаткова артикуляція наближається до артикуляції голосного [і]. Коли до основної артикуляції приголосних приєднується додаткова і-подібна артикуляція, то об'єм ротового резонатора помітно зменшується і власний тон приголосного підвищується.

Залежно від відсутності чи наявності роботи передньо-середньої спинки язика приголосні поділяються на тверді й м'які.

I I . За місцем творення а) губні: б п в м ф

б) передньоязикові: д т з с ц д з н р л ( + м'які відповідники)дж ж ч ш  в) середньоязиковий-, й

г) задньоязикові: ґ к х д) глотковий: г

I I I . За способом творення 1) зімкнені: б п м д т н ґ к( + м'які відповідники) 2) зімкнено-щілинні: ч ц дж дз (+ м'які відповідники)3) щ ілинні: в ф л з с ж й ш г х ( + м'які відповідники) 4) дрижачі: р (+ м'які відповідники)

IV . За соборністю .1. Сонорні: м в р л н й (+ м'які відповідники) 2. Шумні: а) дзвінкі: д з дз ж дж ґ г б (+ м'які відповідники) б) глухі: ф т с ц ш ч к х п ( + м'які відповідники)