Головна » Файли » Інші дисципліни » Системна організація української мови

БУДОВА СИСТЕМИ. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ СИСТЕМА ТА СТРУКТУРА.
[ Викачати з сервера (470.7Kb) ] 07.06.2015, 15:37

СИСТЕМА

В перекладі з грецької система (System) – це складене з частин, поєднання, складання.

Будь-який об’єкт, явище чи процес завжди може бути представлений як система. Для цього необхідно так чи інакше розчленувати його, виявити,

Визначення системи як сукупності відношень і зв’язків сприяє чіткішому формулюванню завдання дослідження та аналізу структури. При цьому один і той же об’єкт як обєднання його складових можна подати у вигляді різних систем залежно від способу організації вмісту, наприклад, деяку сукупність друкованих видань в бібліотеках систематизують за одним із критеріїв: алфавітний порядок за назвами творів чи іменами авторів; за роком видання; за розміром; за типом видання; за тематикою видання. Або ж можна поєднати кілька критеріїв послідовно.

Перехід від системи до структури може бути дуже тривалим процесом, в якому елементи системного і структурного аналізу переплетені та невід’ємні один від одного.

Таким чином, система – це комплекс взаємопов’язаних елементів, що утворюють цілісність. Наявність істотних стійких зв’язків (відношень) між складовими системи та їхніми властивостями, які перевищують за потужністю зв’язки з об’єктами, що не входять до цієї системи, є важливим її атрибутом.

Безліч наявних поза системою елементів,  які впливають на неї, або, навпаки, на які впливає система, називають зовнішнім середовищем системи.

Зовнішнє середовище – це все те, що знаходиться зовні системи:  різноманітні природні, суспільні, інформаційні, економічні, виробничі та інші чинники, залежно від природи системи.

Будь-яка система, у свою чергу, може бути елементом іншої системи більш високого рівня, яка  буде для нашої системи зовнішнім середовищем і яка називається надсистемою, або метасистемою.

Елементом системи називають найпростішу складову частину системи, яку умовно розглядають як неподільну. Якщо прийняти за систему який-небудь клас, що складається з учнів,  то школа, яка складається з класів і педагогічних працівників,  може бути для нього системою більш високого рівня (надсистемою). Школа, у свою чергу, може бути елементом освітньої системи міста і так далі.

СТРУКТУРА. Коли відома система, то структура розглядається як деякий аспект системи, як закономірна картина стійких відношень елементів у ній.

Структура (від латинської structura) - будова, розташування, порядок, сукупність стійких зв’язків між елементами об’єкта, що забезпечують його цілісність і тотожність самому собі, тобто збереження основних властивостей при різноманітних зовнішніх і внутрішнії змінах.

Часто під структурою розуміють малюнок, певне зовнішнє зображення явища чи об’єкта дослідження. Зрозуміло, що таке зображення об’єкта дозволяє лише так чи інакше описати його, але не дає його всебічного пояснення.

Для визначення структури системи необхідно провести її послідовну декомпозицію, тобто виокремити в ній підсистеми всіх рівнів, які доступні аналізу, та їхні елементи, котрі відповідно до завдань дослідження не поділяються на складові частини.

Структурні зв'язки є відносно незалежними від елементів, при цьому та сама структура може виступати як спосіб організації найрізноманітніших систем, тобто різного типу одиниці можуть бути об’єднані спільною структурою, наприклад, алфавітним порядком – статті у словниках, книжки в бібліотеці, прізвища абонентів у телефонному довіднику.

Таким чином, тип кожної системи визначається як складом елементів, так і структурою, а різні за природою елементів системи можуть мати однакову структуру.

Для характеристики загалу систем важливі також такі поняття як:

 - мета - результат, що досягається використанням системи;

- зв'язок - поняття, що відбиває характер взаємодії елементів один з одним та із зовнішнім середовищем;

- поведінка - закономірність переходу з одного стану в інший з урахуванням входів і виходів системи;

- рівновага - здатність системи за відсутності зовнішніх впливів, що збурюють (чи при постійних впливах), зберігати свою поведінку як завгодно довго;

- стійкість - здатність системи повертатися в стан рівноваги після того, як вона була виведена зовнішніми діями з цього стану, а потім ці дії зникли;

- стан системи - це сукупність значень її параметрів (властивостей) у певний момент часу;

- поняття розвитку, як і поняття рівноваги та стійкості, характеризує зміну стану системи в часі. Вирізняють еволюційний та стрибкоподібний (революційний) розвиток. У першому випадку характеристики з часом змінюються повільно, структура системи залишається незмінною. У другому – спостерігаються різкі стрибкоподібні зміни окремих параметрів системи, можуть змінюватися її будова й характер зв’язків між компонентами.

- адаптацією називають процеси пристосування системи до зовнішнього середовища, унаслідок яких підвищується ефективність її функціонування. Ці процеси можуть супроводжуватися зміною структури та характеристик системи.

Категорія: Системна організація української мови | Додав: StudentSun
Переглядів: 386 | Завантажень: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]