Головна » Файли » Інші дисципліни » Педагогіка/етнопедагогіка

Українська народна дидактика
[ Викачати з сервера (26.2Kb) ] 02.04.2012, 19:43

Тема 8. Українська народна дидактика

Українські прислів'я та приказки про грамоту, навчання, науку, розум, рідну мову.

Вік живи — вік учись
Здобудеш освіту — побачиш більше світу.
Шануй учителя, як родителя.
За одного вченого дають десять невчених.
Письменний бачить поночі більше, як неписьменний вдень.
Писать — не язиком чесать.
На те коня кують, щоб не спотикався.
Не на користь читать, коли тільки вершки хапать.
Наука не веде до бука.
Добре того навчати, хто хоче все знати.
Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
Вчення — світ, а невчення — тьма.
Книга вчить, як на світі жить.
Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.
Мудрий ніхто не вродився, а навчився.
Не штука — наука, а штука — розум.
Не кажи — не вмію, а кажи — навчусь!
Чого навчився, того за плечима не носить.
Хто знання має, той мур зламає.
Хто грамоти вміє, той добре і жне, і сіє.
Хто пише й малює, той діток своїх годує.
Хто хоче більше знати, треба менше спати.
Потрібно учиться — завжди пригодиться.
Вчитися ніколи не пізно.
Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.
Учись змолоду — пригодиться на старість.

Про науку:

Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

Наука не ходить по лісі, а по людях.

Науки ні вода не затопить, ні вогонь не спалить.

Науки не носить за плечима.

Наука — срібло, а практика — золото.

Чим більше науки, тим довші руки.

Грамота не хвороба, літ не збавить.

Нема науки без муки.

Нема муки без науки.

Наука не пиво: в рот не ввіллєш.

 

Про розум:

Свій розум май і людей питай
Хто людей питає, той і розум має.

Розумному натяк, дурному кийок.

Розуму за гроші не купиш.

Що голова, то розум.

Хто розуму не має, тому й коваль не вкує.

 

Народні медичні рецепти в нашому краї.

Народні рецепти для укріплення та лікування волосся

Ми звикли використовувати дорогу косметику для догляду за волоссям, проте давайте повернемося до рецептів наших бабусь і прабабусь які були володарками здорового волосся і без використання сучасної косметики.

Рослини що сприяють укріпленню, лікуванню та росту волосся:

Аїр тростиновий (корінь і кореневище)
Відвар. 2 столові ложки подрібнених коренів заливають склянкою води, нагрівають на слабкому вогні до кипіння і кип’ятять 20 хв. Після охолодження проціджують. Рідину використовують для втирання в шкіру волосяної частини голови. Відвар в більших кількостях використовують також в складі миючих засобів.З цією ж метою використовують відвар рівних частин коренів аіру та лопуха великого.

Настій. 30 г сухого подрібненого кореневища заливають 1 л окропу, настоюють 1 год. і фільтрують. Використовують для миття голови.

Настій 3 столових ложок подрібненого кореневища з кореня на 0,5 л оцту втирають у волосяну частину голови при швидкому випаданню волосся та облисінні.

Алоє деревовидне
Сік – Свіжі листки очищають від пошкоджень і витримують в холодильнику 12 днів. Після цього відтискають сік і проціджують. Використовують для втирання в: шкіру волосяної частини голови, а також для компресів та примочок.

Протипоказано вживати при вагітності, маточних кровотечах, запаленні печінки, нирок та сечового міхура.

Береза бородавчата (бруньки, листя)
Відвар. 10 г сухих бруньок або 15 г сухих молодих листків заливають склянкою окропу, кип’ятять 15 хв., настоюють 30 хв., проціджують. Вживають для втирання в шкіру волосяної частини голови та миття волосся.

Верба біла (кора)
Відвар. 20 г подрібненої кори заливають склянкою окропу і кип’ятять 20 хв. Після цього настоюють 1 годину і проціджують. Використовують для втирання в шкіру волосяної   частини голови та для миття волосся.

Волошка синя (квіти)
Настій. Одну столову ложку квіткових кошиків заливають 400 мл суміші рівних частин окропу і оцту, настоюють 30 хв і проціджують після охолодження. Використовують для миття голови, щоб стимулювати ріст волосся і при лупі (щовечора протягом 20 днів), для втирання в волосяну частину голови при дифузному випаданні волосся і круговій плішивості. Втирання проводять відповідно по 1 та по 3 рази щоденно.

Гарбуз звичайний
Сік. М’якоть гарбуза подрібнюють і витискають натуральний сік. Використовують для втирання в шкіру волосяної частини голови та в складі миючих засобів, а також для компресів та примочок.

Деревій звичайний  (трава)
Настій. 2 столові ложки подрібненої трави заливають 500 мл окропу, настоюють годину і проціджують. Використовують для втирання в шкіру волосяної частини голови для стимулювання росту волоссі.

Дуб звичайний  (кора)
Відвар. Столову ложку сухої подрібненої кори заливають склянкою окропу, кип’ятять 10 хв. і проціджують. Використовують для втирання в шкіру волосяної частини голови і вводять до складу миючих засобів.

Кропива жалка (трава)
Сік. Певну кількість свіжозібраної кропиви подрібнюють (можна на м’ясорубці), додають половинну (по масі кропиви) перекип’яченої охолодженої води і суміш перетирають. Після цього відтискають і проціджують. Для консервування соку можна використовувати спирт. Кількість спирту залежить від типу шкіри. Для сухої шкіри його кількість не повинна перевищувати 6 %, для нормальної — 15 %, а для жирної — 20 %. Сік використовують для втирання в шкіру волосяної частини голови та для миття волосся, а також у вигляді компресів та примочок.

Настій. 3 столові ложки сухої подрібненої кропиви запарюють склянкою окропу, настоюють в теплому місці (можна в термосі) протягом години і проціджують. Використовують для втирання в шкіру волосяної частини голови та для миття волосся.

Відвар. 100 г подрібнених сухих листків кип’ятять 30 хв. в 1 л оцту розведеного водою у співвідношенні 1:1. Використовують для миття голови при себореї та круговій плішивості (мити ввечері перед сном без мила).

Лопух великий (корінь)
Настій. 40 г свіжого подрібненого коріння настоюють 10 діб на 100 г олії, потім варять 15 хв., відтискають і проціджують. Застосовують для втирання в шкіру волосяної частини голови.

Фітокрем. 3 столові ложки подрібненого кореня лопуха варять 15 хв  у 300 мл води, проціджують, додають, 9 столових ложок внутрішнього жиру, Ставлять на 3 години в духовку. Після охолодження воду, що залишилася, зливають. Використовують для втирання (щодня) у волосяну частину голови для стимуляції росту волосся.

Суміш коріння лопуха, квіток нагідок лікарських, шишок хмелю звичайного у співвідношенні 2:5:5 готують як відвар. З цією метою 45 г суміші заливають 1 л окропу, кип’ятять 15 хв. і настоюють годину. Після цього проціджують і застосовують для миття голови 2 рази на тиждень при випаданні волосся і лупі.

Суміш коріння лопуха, трави вересу звичайного, листя кропиви жалкої і шишок хмелю звичайного у співвідношенні 2:2:2:1 готують як попередній відвар (7 столових ложок суміші на 1 л окропу) і використовують для миття голови 3 рази на тиждень при випаданні волосся і лупі.

Відвар. 15 г сухого подрібненого коріння заливають склянкою води, нагрівають на слабому вогні до кипіння і кип’ятять 15 хв., а потім настоюють годину. Після цього рідину проціджують. Використовують для втирання в шкіру волосяної час-тини голови, компресів, примочок, а також для миття волосся.

Проти кашлю:

Крупну редьку вимити, зняти верхівку, вирізати заглиблення, залити в нього мед. Редьку поставити у вертикальне положення. Години через 3-4 утворюється суміш з соку і меду. Дорослі приймають її по 1 столовій ложці, діти - по 1 чайною 3-4 рази на день за 20-30 хвилин до їжі, останній прийом переважно роблять перед сном.

 

Якщо редьки немає, від кашлю врятує буряк. Розрізати вимитий буряк навпіл, в кожній половинці вирізати заглиблення, засипати туди цукор і поставити в духовку до утворення солодкого сиропу. Приймати так само, як сік редьки.

 

 

 

Прислів’я про здоров’я людини.

Без здоров'я немає щастя. 

Веселий сміх - це здоров'я. 

Доки здоров'я служить, то людина не тужить. 

Було б здоров'я, а все інше наживемо. 

Бережи одежу знова, а здоров'я змолоду. 

Вартість здоров'я знає лише той, хто його втратив.  

Весела думка - половина здоров'я. 

Глянь на вигляд і про здоров'я не питай. 

Здоровий злидар щасливіший від хворого багача. 

Здоровому все на здоров'я йде, 

Здоров'я більше варте, як багатство. 

Здоров'я за гроші не купиш. 

Здоров'я - найдорожчий скарб. 

Іржа залізо їсть, а чоловіка - хвороба. 

Люди часто хворіють, бо берегтися не вміють. 

Сміх краще лікує, ніж усі ліки. 

Здоров'я - всьому голова. 

У кого що болить, той про те й гомонить. 

Хворому і мед гіркий. 

Часник сім хвороб лікує. 

На живому все заживе. 

У ворожки лікуватись - без здоров'я зостатись.

 

Прислів’я про рослини:

На городі під вербою стоїть колодязь із водою.

Де срібліє вербиця - там здорова водиця.

Верба і дівчина приймуться де-небудь.

Верба, як трава лугова: ти її покоси, а вона знову виросте.

Де не повернешся, золоті верби ростуть.

Гнучка, як лоза.

Зігнувся, як верба над водою.

Така правда, як на вербі груші.

Високий, як лоза, а дурний, як коза.

Верболіз б'є до сліз.

Вербові дрова, а козячий кожух - то й випре дух.

Синьоока чарівниця часто в полі в нас вертиться; де вінки вона спліта - там пшениці рідкі й жита.

Де волошки, там хліба трошки.

Буває, що і на палі рожа виростає.

У кожній троянді є колючки.

Рожа і межи кропивою рожею зістане.

Рожа червона і та блідне.

 

Категорія: Педагогіка/етнопедагогіка | Додав: StudentSun | Теги: народна дидактика, етнопедагогіка
Переглядів: 3159 | Завантажень: 282 | Рейтинг: 1.5/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]