Тема 9. Українська козацька педагогіка

            Народження українського  козацтва належить до сивої давнини, а саме XIVст., коли більшість українських земель була опанована Польсько-Литовською державою. Гніт, змушував українців тікати з рідних місць на півдні у вільні степи, які у народі називались Диким полем.

            Уперше слово «козак» згадується в первісній монгольській хроніці 1240 р. Наприкінці XIVст. «козак» означав вільну, не залежну людину, шукача військових пригод. Перша офіційна згадка про українських козаків датується 1489 р.: у складі війська польського князя Яна Брехта в авангарді діяв загін з українських козаків, які добре знали місцевість.

            Наприкінці XVст. з’являються так звані «козаки-уходники». Так називали селян і городян, які на теплий період ішли на промисли з дозволу панів.

            Козацтво зароджувалося у різних краях України: на Дніпрі, на Південному Поділлі, на Чернігівщині, Волині.

            З просуванням на південь козаки поділилися на низових і городових.

1.      Дмитро Вишневецький (1550 – 1563)

2.      Самійло Кішка (1564 – 1573; 1599 - 1601)

3.      Богдан Ружинський (1575 - 1578)

4.      Іван Підкова (1577 - 1578)

5.      Криштоф Косинський (1591 - 1593)

6.      Северин Наливайко

7.      Петро Конашевич-Сагайдачний (1614 - 1622)

8.      Тарас Трясило (1630 - 1632)

9.      Іван Сулима (1633)

10.  Павло Бут (1636 - 1638)

11.  Яцько Острянин (1638)

12.  Богдан Зіновій-Хмельницький (1648 - 1657)

13.  Юрій Хмельницький (1657)

14.  Іван Виговський (1657 - 1659)

15.  Юрій Хмельницький (1659 - 1665)

16.  Павло Тетеря (1663 - 1665)

17.  Іван Брюховецький (1663 - 1665)

18.  Іванн Сірко (1663)

19.  Петро Дорошенко (1665 - 1676)

20.  Дем’ян Многогрішний (1669 - 1672)

21.  Павло Дорошенко (1669 - 1689)

22.  Михайло Ханенко (1669 - 1674)

23.  Самойлович (1674)

24.  Іван Мазепа (1687 - 1709)

25.  Пилип Орлик (1710 - 1742)

26.  Іван Скоропадський (1708 - 1722)

27.  Павло Полуботок (1722 - 1724)

28.  Данило Апостол (1727 - 1734)

29.  Кирило Розумовський (1750 - 1764)

30.  Петро Калнишевський (1764 - 1775)

З кінця 16 ст. козацька піхота вважалася найкращою в Європі. У бою піші козаки шикувалися в 3 ряди:

1.      Стріляв

2.      Тримав зброю напоготові

3.      Заряджав

При цьому всі діяли швидко й злагоджено, тому таку стрілянину називали козаки «рясна квасоля», і не припинялася ні на хвилину.

Списи використовувалися не тільки під час бою, а й коли необхідно перейти болото. Стрільці, витривалі до холоду і голоду, незламні в оборонному таборі. Вперше застосовували самообкопування.

Козацька педагогіка – частина народної педагогіки у вершинному її вияві, яка формувала синівську вірність рідній землі, незалежній Україні. Це народна виховна мудрість, яка ставила метою формування козака-лицаря, мужнього громадянина з яскраво вираженою українською національною свідомістю та самосвідомістю. Відповідно до мети формулюються завдання:

• закласти міцні основи православної віри;
• дати майбутньому воїну добру фізичну підготовку;
• виховувати високі людські якості;
• Сформувати готовність до самопожертви заради головної мети християнства – досягнення Царства Небесного.

Козацьке виховання передбачало декілька ступенів:

·         дошкільне родинне виховання;

·         поєднання родинного та шкільного;

·         середня та вища освіта;

·         перебування молоді на військовій службі.