Головна » Файли » Інші дисципліни » Педагогіка/етнопедагогіка

Педагогічні погляди українського народу на виховання молоді. Виховний ідеал української народної педагогіки
[ Викачати з сервера (21.0Kb) ] 02.04.2012, 19:07

Відшукайте в довідниках та енциклопедіях біографічні дані про Г.Ващенка.

           Григорій Григорович Ващенко народився 23 квітня 1878 р. в с.Богданівка Полтавської губернії (Чергнігівська область) в сім’ї дрібномаєтного дворянина козака. В автобіографії вчений наголошував на значному впливі батьків на своє формування: мати хотіла бачити сина священником, а батько прищепив йому «любов до рідної землі, почуття наполегливості й сумлінності в роботі». У сім’ї не було згоди. У 10 р. був у Роменському духовному училищі, а по закінченню – до Полтавської духовної семінарії. Далі учителював в с. Битниці на Полтавщині. Але бажання отримати вищу освіту не полишало юнака. Він активно брав участь у роботі українського гуртка, де виступав з доповідями, організовував шевченківські свята. Перші літературні спроби: оповідання «Німий» (1900), поема «Сідхарта» (1902).

           По закінченню академії Г.Ващенко повертається до педагогічної діяльності. Бере участь у ІІ Всеукраїнському з’їзді. Очолював товариство «Просвіта». До початку 30-х рр. Г.Ващенка вже реалізувався як науковець. Досліджував проблеми дидактики. Окремий розділ педагогічного доробку Г.Ващенка у 20 – 30 рр. становлять питання педології.

           З 1945 р. Г.Ващенко стає професором педагогіки у створенні українськими емігрантами – Українського вільного університету (Мюнхен), а в 1950 р. – ректором Української богословської академії.

           Історико-педагогічні праці та культурологічні: «Український ренесанс 20 ст.» (1553), «Освіта і виховання молоді в СССР» (1959).

           Помер Г.Ващенко 2 травня 1967 року у Мюнхені, де й похований.

 

Українські прислів’я, приказки, казки про виховання.

-          Вихователь не чиновник, а якщо він чиновник, то він не вихователь

-          Освіта – скарб; праця – ключ до нього.

-          Наука – штука. Хто не вчивсь, не буде знати.

-          Вчитись ніколи не пізно.

-          Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде вміти.

-          Вчись замолоду, не зазнаєш на старість голоду.

Казки:

-          Півник і двоє мишенят

-          Правда і Кривда

-          Про майстра Іванка

-          Мудра дівчина

-          Закопане золото

Категорія: Педагогіка/етнопедагогіка | Додав: StudentSun | Теги: ідеал української педагогіки, етнопедагогіка
Переглядів: 1250 | Завантажень: 166 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]