Епічні твори, вивчення яких передбачене програмою з української літератури для середньої школи, різноманітні (казка, оповідання, байка, поема, новела, повість, памфлет, роман та інші жанри). З кожним роком в учнів розширюється уявлення про їхні жанрові різновиди. Основою епічного твору є сюжет, який становить собою послідовний ланцюг подій, умотивований ідейним задумом письменника. Важлива роль в епічному творі належить і позасюжетним елементам —„портретам, пейзажам,- описам обстановки, публіцистичним, ліричним відступам тощо. Багато епічних творів, які вивчаються в школі, великі за обсягом. І вчитель повинен добре продумати, що саме необхідно детально розглянути на

уроці, які епізоди прочитати, щоб посилити емоційність враження дітей.

Робота над композицією епічного твору ведеться в усіх класах. Навіть п’ятикласники не можуть обмежуватися усвідомленням тільки загальної канви сюжету. Це необхідна умова, але не кінцевий результат вивчення твору. Потрібно вчити і наймолодших школярів на основі тексту проникати в особливості художнього зображення, тобто практично, без теоретичних узагальнень осмислювати епічний художній твір. П ’ятикласники вже можуть простежити тісний взаємозв’язок картин,

епізодів епічного твору. Авторська позиція в епічних творах виражається або безпосередньо, або у прихованій формі. Письменник може говорити з читачем, переконувати його від імені оповідача, літературного героя.

У засвоєнні предметного змісту епічного твору велика роль належить складанню планів. Ця робота привчає учнів стежити за розгортанням сюжету, бачити чітку послідовність взаємозв’язаних між собою картин життя,  своєрідність побудови твору, особливості описів, причинно-наслідкові, часові та просторові зв’язки між його окремими компонентами. За характером мовностилістичних засобів розрізняють звичайний, цитатний і комбінований плани, за побудовою — прості й складні, за змістом — плани переказу сюжету чи окремих його епізодів. Робота по складанню планів починається ще в молодших класах і продовжується в середніх та старших класах. У п’ятому класі учні складають простий  план (звичайний і цитатний) вивченого твору чи окремого його розділу, частини, у шостому — складний план, у наступних класах вони вчаться на основі планів характеризувати літературних героїв.

Одним із засобів посилення уваги учнів до змісту і форми художнього твору є близька до тексту розповідь (переказ). Така розповідь вимагає від учня під час переказування тексту зберігати основні елементи стилю автора. Оскільки учні середніх класів, читаючи художній твір, переважно зосереджуються на розвитку його сюжету, необхідно спеціально звертати їхню увагу на структуру твору. Адже розуміння мови художнього твору і глибоке її осмислення — далеко не рівнозначні процеси. Переказ, близький до тексту, сприяє розвитку мовлення школярів, збагаченню їх активного словника. Підготовка до нього може включати такі види роботи:

1) вибір певного епізоду чи частини твору;

2) складання плану уривка;

3) творче опрацю вання матеріалу, відповідно до мети, яку ставить

вчитель, а також специфіки емоційно-образної системи твору;

4) усний переказ за планом.

З метою розвитку в учнів відтворюючої уяви у молодших і середніх класах практикують так зване «усне малювання», яке ще називають уявним малюванням. Для усного (словесного) малювання доцільно брати невелике  оповідання чи певний епізод твору. Спочатку учні вичленовують взаємно пов’язані між собою картини і придумують до них заголовки, потім міркують над тим, як би вони намалювали ці картини, на які б деталі звернули увагу, що показали б на першому і що на другому плані, як би розкрили психічний стан героїв.

Під час вивчення художніх творів можна практикувати і такий вид роботи, як складання кіносценарію. Він розвиває в учнів творче мислення, внутрішнє бачення взаємно пов’язаних між собою компонентів твору. Термін кіносценарій як вид роботи, що практикується у процесі вивчення учнями

творів, давно вже узаконений у практиці вчителів. Проте він має умовний характер. Навчаючи учнів колективно складати кіносценарій, можна спочатку запропонувати їм подивитися фрагмент кінофільму, який побудований на сюжетній основі того ж твору.

Ефективною формою роботи, що розвиває творче бачення дітей, а також допомагає вловити взаємозв’язок між окремими компонентами епічного твору, розкрити характер літературних героїв, є інсценізація. Щ об інсценізувати твір, необхідно виділити найвагоміші епізоди, об’єднати їх в яви і дії, як у драматичному творі, визначити виконавців дійових осіб, дати окремі ремарки до яв.

Якщо твір великий за обсягом, недоцільно давати учням завдання повністю інсценізувати його, оскільки цей вид роботи вимагає значної затрати часу. Тому краще брати для інсценізації окремі епізоди.